Ухвала суду № 89890497, 18.06.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/16200/20

Провадження № 1-кс/947/8621/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2020 року

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12020160480001680 від 15.06.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, 15.06.2020 о 15годині 30 хвилин ОСОБА_5 знаходячись по вул. Краснова, 14 в м. Одесі де побачив раніше незнайому йому ОСОБА_6 , яка сиділа на лавці біля вказаного будинку та розмовляла по мобільному телефону. В цей час у ОСОБА_5 виник умисел на заволодіння чужим майном, а саме мобільним телефоном потерпілої ОСОБА_6 , який він визначив предметом свого злочинного посягання.

Реалізуючи свій злочинний намір, визначивши об`єкт свого злочинного посягання, переслідуючи мету незаконного збагачення, діючи умисно та повторно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою реалізації злочинного наміру, спрямованого на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_5 підійшов зі спіни до ОСОБА_6 та умисно, з корисливих мотивів, шляхом ривку відкрито викрав її мобільний телефон марки «HuaweiY5» чорного кольору, ІМЕЙ1: НОМЕР_1 , ІМЕЙ2: НОМЕР_2 вартістю 3000 гривень, в якому знаходилась сім карта оператора «Київстар» № НОМЕР_3 , яка для потерпілої майнової цінності не представляє. Своїми протиправними діями ОСОБА_5 , заподіяв ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 3000 гривень.

Заволодівши вказаним майном потерпілої, ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд.

За даним фактом СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області розпочато кримінальне провадження №12020160480001680 від 15.06.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186, КК України.

16 червня 2020 року в ході огляду місця події на території ринку Привоз у громадянина ОСОБА_7 було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «HuaweiY5» чорного кольору, у чохлі чорного кольору, ІМЕЙ1: НОМЕР_1 , ІМЕЙ2: НОМЕР_2 .

Слідчий звернулась з клопотанням про арешт майна, обґрунтовуючи клопотання тим, що вказані речі являються тимчасово вилученим майном і відповідають ч. 2 ст. 167 КПК України, так як є достатні підстави вважати що вищезазначені речі можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також за зазначеними критеріями відповідають ст. 98 КПК України.

В судове засідання слідчий не з`явилась надавши до суду заяву про розгляд клопотання в її відсутність.

Відповідно до рапорту, наданого слідчим, власник майна повідомлений про дату та час розгляду клопотання.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вважаю, що клопотання слідчогоне підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.5ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п.2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до п.1, п.2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98цього Кодексу (ч. 2 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Відповідно ч.1ст.173 КПК Українислідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

В судовому засіданні встановлено, та доведено матеріалами клопотання, що на мобільний телефон марки «Huawei Y5» чорного кольору, у чохлі чорного кольору, ІМЕЙ1: НОМЕР_1 , ІМЕЙ2: НОМЕР_2 належить ОСОБА_6 , тобто особі, яка є потерпілою у кримінальному провадженні, та саме за зверненням цієї особи було розпочате досудове розслідування, тому з урахуванням норм національного законодавства та практики ЄСПЛ, слідчий суддя приходить до переконання, що слідчим у клопотанні не доведено необхідність в накладенні арешту на тимчасово вилучене майно, у зв`язку із чим клопотання слідчого задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12020160480001680 від 15.06.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України відмовити.

Зобов`язати потерпілу ОСОБА_6 на першу вимогу слідчого надати мобільний телефон марки «Huawei Y5» чорного кольору, у чохлі чорного кольору, ІМЕЙ1: НОМЕР_1 , ІМЕЙ2: НОМЕР_2 .

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Одеської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4 .

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1