Ухвала суду № 89890305, 17.06.2020, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/4362/15-ц

Провадження № 6/946/5/20

УХВАЛА

17 червня 2020 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді – Баннікової Н.В.

при секретарі – Кузьменко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ізмаїлі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

28.03.2018 року заявник звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, обґрунтовуючи її тим, що у провадженні Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області знаходиться на примусовому виконанні виконавчий лист № 500/4362/15, виданий Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» заборгованості за кредитним договором № 004-Р/005154. 07.02.2018 року ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» та ТОВ Фінансова компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір про відступлення права вимоги № 000061-b. Відповідно до умов Договору відступлення прав вимоги № 000061-b від 07.02.2018 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статуту нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ПАТ «Банк Фінанси та Кредит», включно і до ОСОБА_1 . У зв`язку з викладеним, просить замінити сторону виконавчого провадження із ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за правом грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Раніше представником заявника надавалась заява про розгляд справи у його відсутність.

Про час та місце розгляду заяви 17.06.2020 р. повідомлен належним чином, про що свідчить відповідна телефонограма.

Боржник раніше в судовому засіданні суду поясняв, що рішення суду ним виконано, грошові кошти перераховував державний виконавець, просив у задоволенні заяви відмовити.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку щодо відмови у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача) з наступних підстав.

Судом встановлено, що заочним рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09.11.2015 року з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» в особі філії Одеського регіональне департаменту стягнуто заборгованість за кредитним договором у сумі 36 232,06 грн., судовий збір у розмірі 362,32 грн.

07.02.2018 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «Фінансова коспанія «Кредит-Капітал» було укладено договір № 000061-b відступлення прав вимоги, за яким відбулося відступлення права вимоги, відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронних торгів № UA-EA-2017-12-21-000061-b від 17.01.2018 року, в тому числі за кредитним договором № 004-Z/019588 від 02.04.2012 року, що був укладений між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 . Таким чином, ТОВ ФК «Кредит-Капітал» набуло прав кредитора ОСОБА_1 за вказаним договором.

28.03.2018 р. ТОВ ФК «Кредит-Капітал» звернулось до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження (а.с.72).

07.04.2018 року ОСОБА_1 отримав заяву про заміну сторони виконавчого провадження, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.78).

12.04.2018 року постановою про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з тим, що борг, виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій сплачено повністю, закінчено (а.с.82).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 378 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи), та статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час розгляду справи) у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із змісту цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час розгляду справи), статті 378 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи) за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, і що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Частиною 2 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Частиною 1 статті 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

З наведених положень ст.442 ЦПК України вбачається, що нею регламентовано порядок заміни сторони правонаступником на стадії виконання судового рішення.

Норма ст.442ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

У відповідності до правової позиції, яка сформульована у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 10/56-08, якщо заявник звернувся із заявою про заміну сторони виконавчого провадження - стягувача поза межами відкритого виконавчого провадження стосовно боржника, то це не позбавляє його права звернутися із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні та не є підставою для відмови судом у задоволенні такої заяви, у разі якщо судом не встановлено обставин закінчення виконавчого провадження у справі належним виконанням судового рішення. У протилежному ж випадку правонаступник стягувача - сторони виконавчого провадження, набувши таке право згідно з договором про відступлення права вимоги в порядку ст.512 ЦК України позбавляється можливості та права реалізувати таке право у виконавчому провадженні у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Аналогічна позиція міститься і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі від 21 березня 2018 року у справі №6-1355/10, провадження №61-12076св18 (ЄДРСРУ №73001190).

Отже, враховуючи, що виконавче провадження закінчено у зв`язку з належним виконанням судового рішення, суд має у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ч.5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 512, 515 ЦК, ст. 55, 260, 442 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження з виконання рішення по цивільній справі № 500/4362/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Одеського регіонального департаменту до ОСОБА_1 про стягнення сум заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя: Н.В.Баннікова