Рішення № 89889190, 17.06.2020, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Тернівський районний суд міста Кривого Рогу

Дніпропетровської області

справа № 215/1746/20

номер провадження 2/215/1745/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2020 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Дудікова А.В.

при секретарі Таран О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу № 215/1746/20 за позовом комунального підприємства «Кривбасводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення,

встановив:

У березні 2020 року комунальне підприємство «Кривбасводоканал» (далі - Підприємство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

В обґрунтування позову представник позивача вказував, що відповідач є власником кв. АДРЕСА_1 та споживачем послуг з централізованого питного водопостачання, які надає Підприємство. Послуги питного водопостачання та водовідведення надаються відповідачу на підставі відкритого особового рахунку № НОМЕР_1 , в якому відображаються в електронному вигляді, через систему платежів ТОВ «Нова-Ком», виставленні рахунки за надані послуги. Відповідач своєчасно та в повному обсязі за надані послуги не сплачує, внаслідок чого виникла заборгованість за період з 01.10.2014р. по 31.01.2020р. за отриманні послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 15 143,74 грн.

За таких обставин позивач просив стягнути з відповідача на свою користь вказану суму заборгованості та 339,97 грн - 3 % річних, 624,68 грн. інфляційних втрат, а також судові витрати.

Ухвалою суду від 03.04.2020 р. прийнято справу до провадження суддею Дудіковим А.В., визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення судом не заперечує (а.с. 29).

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, враховуючи, що останній скористався своїми процесуальними правами.

Відповідач у судові засідання призначені на 18.05.2020р. та 17.06.2020р. не з`явилась, про день та час розгляду справи повідомлялась судом належним чином, однак конверти повернуто до суду з відмітками пошти про причини невручення: за закінченням терміну зберігання; адресат відсутній за вказаною адресою (а.с. 22, 28).

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За таких обставин, суд вважає можливим відповідно до ст.ст. 223, 280 ЦПК України, розглянути справу та ухвалити заочне рішення у відсутності відповідачів на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Частиною 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі не подання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч.8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між виробниками і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначено у Законі України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживачем комунальних послуг є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб.

Згідно до ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Отже, відповідно до зазначеної норми та за змістом Закону України «Про житлово-комунальні послуги», зареєстровані у квартирі споживачі комунальних послуг зобов`язані вносити плату за їх використання.

Згідно довідки КП «Кривбасводоканал» квартира АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час у вищевказаній квартирі зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За зазначеною адресою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 (а.с. 7).

Відповідно до ст. 13 Закону України від 24 червня 2004 року «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а пунктом 5 частини 3 тієї ж статі Закону передбачений обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Обов`язок споживача оплатити надані послуги встановлено п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово - комунальні послуги».

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг по централізованому водопостачанню та водовідведенню, які врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені Постановою КМУ України №630 від 21.07.2005 р.

Правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов`язком - оплатити житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

При цьому, обов`язок з укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, відповідно до п. 1 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», покладено саме на споживача.

Крім того, на відповідача, як споживача комунальних послуг, поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».

Даним законом передбачено, що під договором слід розуміти усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Отже, відсутність між сторонами письмового договору про надання житлово-комунальних послуг, не звільняє споживачів від оплати отриманих житлово-комунальних послуг, а лише позбавляє їх можливості скористатися в повному обсязі правами споживача, передбаченими Законом «Про захист прав споживачів», на отримання послуг вчасно та відповідної якості згідно з умовами укладеного договору.

У постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 зроблено висновок, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Позивачем були надані послуги з постачання централізованого водопостачання та водовідведення ОСОБА_1 , однак остання належним чином не виконували своїх зобов`язань по оплаті за отриманні послуги, у зв`язку з чим, у них перед КП «Кривбасводоканал» утворилася заборгованість за період з 01.10.2014р. по 31.01.2020р., у розмірі 15 143,74 грн (а.с. 4, 5).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно наданих позивачем розрахунків сума 3% річних за період з 01.04.2017р. по 31.01.2020р. становить 339,97 грн, інфляційне збільшення суми боргу за період з 01.04.2017р. по 31.01.2020р. становить 624,68 грн (а.с. 6).

Факт наявності заборгованості, а також правильність розрахунку заборгованості за житлово-комунальні послуги, законність тарифів та розміру нарахування послуг, розрахунків суми 3% річних та інфляційне збільшення суми боргу у встановленому законом (ст. ст. 12, 81, ЦПК України) порядку ніким не спростовано.

З огляду на ви кладене, суд приходить до висновку про те, що відповідач не в повному обсязі виконувала свої зобов`язання по оплаті за отримані послуги з водопостачання та водовідведення, у зв`язку з чим у останньої виникла заборгованість перед позивачем, яка підлягає стягненню в повному обсязі, а тому позов КП "Кривбасводоканал" підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розподіл судових витрат між сторонами вирішити за правилами ст. 141 ЦПК України, стягнувши суму судового збору у розмірі 2 102 гривні з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 272, 279, 280-282 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Позов комунального підприємства «Кривбасводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення - задовольнити.

Стягнути ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Кривбасводоканал» заборгованість за отриманні послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в розмірі 15 143 (п`ятнадцять тисяч сто сорок три) гривні 74 копійки, 3% річних у розмірі 339 (триста тридцять дев`ять) гривень 97 копійок, інфляційні витрати у розмірі 624 (шістсот двадцять чотири) гривні 68 копійок та 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз`яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається до або через відповідні суди, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач - комунальне підприємство «Кривбасводоканал», код ЄДРПОУ 03341316, рахунок НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ», місцезнаходження: 50027, м. Кривий Ріг, вул. Єсеніна, 6а.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 17 червня 2020 року.

Суддя: