Ухвала суду № 89888008, 15.06.2020, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер судової справи 201/5560/20

Номер провадження 1-кс/201/2169/2020

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2020 року слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Ополинська І.Г.

при секретарі судового засідання - Кінаші Я.А.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Дзюби В.В.,

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Дніпрі клопотання слідчого Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Лисенко О.О., погодженого із прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області Дзюбою В.В., поданого в рамках кримінального провадження № 42020042640000053, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 квітня 2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючого неповну середню освіту, одруженого, маючого малолітню доньку - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше судимого 20 листопада 2019 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 с. 190 КК України до одного року обмеження волі, який відбуває покарання в Державній установі «Ігренський виправний центр № 133»,

якого повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Лисенко О.О., за погодженням із прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області Дзюбою В.В., звернулася до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження № 42020042640000053, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 квітня 2020 року.

З клопотання та доданих до нього матеріалів, вбачається, що групою слідчих слідчого відділу Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області розслідується кримінальне провадження № 42020042640000053 по підозрі ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється у тому, що знаходячись у Державній установі «Ігренський виправний центр № 133» за адресою: м. Дніпро, вул. Бехтерева, 5, у невстановлені дату та час, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, за допомогою здійснення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки на раніше створеному фейковому сайті в Інтернет ресурсі з доменним ім`ям https://tehniksplus.com.ua, зі свого мобільного телефону Xiomi Redmi8 imei1 НОМЕР_1 , imei2 НОМЕР_2 розмістив оголошення із завідомо недостовірною інформацією про продаж пральної машини марки «Elenburg» FS5800W, вартістю 2720 гривень, якої в дійсності у нього не було.

17 лютого 2020 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17, ОСОБА_3 , будучи введеною в оману, за допомогою сервісу онлайн переказів коштів «Приват 24», перерахувала на картковий рахунок № НОМЕР_3 , до якого мав доступ ОСОБА_1 , грошові кошти у розмірі 2 720 гривень у якості повної попередньої оплати за придбання пральної машини «Elenburg» FS5800W.

Доводячи свій злочинний умисел, направлений на умисне заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), за допомогою здійснення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, ОСОБА_1 заволодів грошовими коштами ОСОБА_3 у сумі 2 720 гривень, якими розпорядився на власний розсуд.

Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

За даним фактом розпочато досудове розслідування, відомості про що внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 квітня 2020 року за № 42020042640000053, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 України.

11 червня 2020 року в порядку ст. 278 КПК України ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

На думку слідчого, що погоджено із прокурором, відносно підозрюваного ОСОБА_1 має бути застосований саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, а тому існують передбачені ст. 177 КПК України ризики можливих спроб підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування, впливати на потерпілу і свідків та вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення. Також посилався, що ОСОБА_1 раніше засуджений за вчинення умисного корисливого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України і на теперішній час відбуває покарання в Державній установі «Ігренський виправний центр № 133», під час відбування якого знов вчинив умисний корисливий злочин.

Прокурор Дзюба В.В. у судовому засіданні підтримав клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив його задовольнити.

В обґрунтування своїх доводів зазначив, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до восьми років, а тому існують передбачені ст. 177 КПК України заявлені у клопотанні ризики, які, на його переконання, є повністю доведеними.

При цьому, зазначив, що повідомлена ОСОБА_1 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України є обґрунтованою та підтверджується наданими до клопотання матеріалами. На наявність існування наведених у клопотанні ризиків свідчить той факт, що ОСОБА_1 раніше був неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, останній раз 20 листопада 2019 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у вигляді одного року обмеження волі та знов підозрюється у вчиненні аналогічного злочину в період відбування покарання за вироком суду. Вказав, що відповідно до умов та порядку відбування покарання у Державній установі «Ігренський виправний центр № 133» ОСОБА_1 має можливість користуватися мобільним телефоном, що дало змогу останньому вчинити інкриміновані йому шахрайські дії і в подальшому ОСОБА_1 буде мати змогу вчинити аналогічні кримінальні правопорушення та мати зв`язок із можливими його співучасниками, за відповідним наказом керівництва установи може покидати територію виправної установи на встановлений строк, що вказує на наявність у ОСОБА_1 можливості перейти на нелегальне положення та переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім того, маючи постійний мобільний зв`язок та будучи обізнаним про анкетні данні потерпілої ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_4 , який безпосередньо виконував прохання ОСОБА_1 щодо перерахування грошових коштів на його карту, підозрюваний може незаконно впливати на вказаних осіб з метою схилити їх до зміни наданих останніми показів.

За таких обставин вважав, що застосування більш м`якого запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 є недоцільним, оскільки останній є особою підвищеного ступеню суспільної небезпеки та схильною до вчинення злочинів. Крім того, просив визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави саме у максимальному розмірі, обґрунтовуючи таку позицію тим, що у органу досудового розслідування є інформація про чисельну кількість епізодів вчинення шахрайських дій, у яких підозрюється ОСОБА_1 , а тому є підстави вважати, що менший розмір застави не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків у разі внесення застави та звільнення з-під варти.

Підозрюваний ОСОБА_1 заперечував проти застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив у задоволенні клопотання відмовити. Зазначив, що винним себе за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України не визнає і не має жодного відношення до вчинення шахрайства відносно потерпілої ОСОБА_3 . При цьому, підтвердив, що дійсно під час обшуку його спального місця та тумбочки у виправному центрі, де він відбуває покарання за вироком суду, у нього виявлені та вилучені грошові кошти у сумі 12 000 гривень, мобільний телефон марки Xiomi Redmi8 із номером НОМЕР_4 , який він повідомляв співробітникам виправного центру, як той, яким він буде користуватися під час відбування покарання, що було зафіксовано у відповідному журналі, інші мобільні телефони, блокноти із його записами, банківські картки, проте, пояснити походження виявлених та вилучених речей не зміг.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, з`ясувавши думку учасників кримінального провадження, зокрема, міркування прокурора щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, позицію підозрюваного, проаналізувавши та зіставивши їх з вимогами кримінального процесуального закону, приходжу до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Окрім того, статтею 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зав`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду клопотання встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 15 квітня 2020 року внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

11 червня 2020 року слідчим Соборного ВП ДВП ГУ НП від Дніпропетровській області Лисенко О.О. вручене ОСОБА_1 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, яке погоджене із прокурором Дзюбою В.В.

Сукупність зібраних органом досудового розслідування доказів поза розумним сумнівом доводить причетність ОСОБА_1 до інкримінованого йому злочину, що підтверджується достатніми на цьому етапі слідства доказами, які містяться у матеріалах досудового розслідування: у рапортах інспектора 2 відділу УПК в Дніпропетровській області ДКП НП України, у протоколі допиту потерпілої ОСОБА_3 від 17 квітня 2020 року, у протоколі додаткового допиту потерпілої ОСОБА_3 від 12 червня 2020 року, у протоколі допиту свідка ОСОБА_5 від 13 травня 2020 року, у протоколі допиту свідка ОСОБА_4 від 11 червня 2020 року, у протоколі обшуку від 11 червня 2020 року, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 травня 2020 року у відділенні психологічної служби № 4 секції «Б» Державної установи «Ігренський виправний центр № 133», де відбуває покарання ОСОБА_1 , у протоколі обшуку від 11 червня 2020 року, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 червня 2020 року за адресою: АДРЕСА_1 за місцем мешкання ОСОБА_6 , у постанові про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 11 червня 2020 року, у листі начальника Державної установи «Ігренський виправний центр № 133», скерованого до УПК в Дніпропетровській області ДКП НП України від 14 квітня 2020 року за вихідним № 104, у довідці начальника Державної установи «Ігренський виправний центр № 133» від 12 червня 2020 року, у роздруківці з сайту https://tehniksplus.com.ua, у протоколі огляду від 12 червня 2020 року з ілюстрованою таблицею зображень до протоколу огляду, у довідці начальника Державної установи «Ігренський виправний центр № 133» від 15 червня 2020 року за вихідним № 133\3-998 із додатками - копіями характеристики на засудженого ОСОБА_1 , довідки про стягнення та заохочення засудженого ОСОБА_1 , журналу реєстрації мобільних телефонів та телефонних номерів, якими користуються засуджені Ігренського ВЦ № 133.

Отже, наведені вище обставини свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, що у достатній мірі доведено прокурором під час розгляду клопотання.

Оцінюючи обґрунтування прокурора на підтвердження наявності наведених у клопотанні ризиків і докази, надані останнім на підтвердження своїх доводів, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором під час розгляду клопотання доведена наявність достатніх підстав вважати, що існують такі ризики, як можливі спроби підозрюваного ОСОБА_1 переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілу і свідків та вчинити інші кримінальні правопорушення, виходячи з наступного.

Так, у разі визнання підозрюваного ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від від трьох до восьми років.

Водночас, слідчим суддею враховуються і дані про особу підозрюваного ОСОБА_1 , який раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, судимість за які у встановленому законом порядку не знята і не погашена, останній раз засуджений вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопада 2019 року, за яким відбуває покарання в Державній установі «Ігренський виправний центр № 133» за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді одного року обмеження волі, що підтверджується довідкою за відомостями персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України від 16 квітня 2020 року та довідкою з Державної устави «Ігренський виправний центр № 133», та обґрунтовано підозрюється у вчиненні аналогічного умисного корисливого злочину у період відбування покарання за вказаним вироком суду.

При цьому, відповідно до дослідженої інформації, що міститься у довідках та характеристиці на засудженого ОСОБА_1 , виданих начальником Державної установи «Ігренський виправний центр № 133», ОСОБА_1 відбуває покарання у зазначеній установі за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопада 2029 року за ч. 2 ст. 190, ч. 1, 5 ст. 72 КК України у вигляді 1 року обмеження волі, який закінчується 19 серпня 2020 року. За період відбування покарання характеризується негативно, має 4 стягнення, що не зняті і не погашені в установленому законом порядку, 2 з яких у вигляді перебування у ДІЗО, заохочень не має, від праці відмовляється в категоричній формі та спілкується із засудженими негативної спрямованості.

Отже, наведені дані є тими аргументами, які свідчать на користь доводів прокурора щодо суспільної небезпеки особи підозрюваного та можуть вказувати на схильність ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень, адже останній, виходячи із наведеної вище характеристики, навіть під час відбування покарання за вироком суду, відповідних висновків для себе не зробив, допускає порушення порядку та умов відбування покарання та підтримує зв`язки із особами негативної спрямованості.

Поряд із цим, слідчий суддя ураховує і той факт, що відповідно до умов та порядку відбування покарання у Державній установі «Ігренськимй виправний центр № 133» передбачено, що засуджені мають право користуватися одним мобільним телефоном, за відповідним наказом керівництва установи можуть покидати територію виправної установи на встановлений строк, що само по собі та у сукупності з іншими обставинами дає підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 , маючи постійний мобільний зв`язок та будучи обізнаним про анкетні данні потерпілої ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_4 , який безпосередньо виконував прохання ОСОБА_1 щодо перерахування грошових коштів на його карту, може незаконно впливати на вказаних осіб з метою схилити їх до зміни наданих ними показів, а також у разі винесення відповідного наказу буде мати можливість перейти на нелегальне положення та переховуватись від органів досудового розслідування, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Отже, наведені дані про особу підозрюваного в сукупності з суворістю можливого покарання вказують на існування ризиків можливих спроб підозрюваного ОСОБА_1 переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілу і свідків та вчинити інші кримінальні правопорушення, ступень яких є досить високим.

З урахуванням сукупності встановлених обставин, зокрема, наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкості покарання, що загрожує останньому, у разі визнання його винуватим та даних про його особу, слідчий суддя дійшов до переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім і не зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, що виправдовує застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, слідчий суддя не може погодитися із доводами прокурора про доцільність визначення максимального розміру застави, передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, оскільки останнім не доведено, що застава у меншому розмірі не буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

При цьому, доводи прокурора про наявність чисельної кількості інших епізодів шахрайства, до яких нібито причетний підозрюваний ОСОБА_1 та наявність понад 20 поданих заяв від потерпілих, на даний час не заслуговують на увагу і не можуть бути ураховані при визначенні саме максимального розміру застави, адже такі доводи не підтверджені жодними доказами, а виходячи із змісту повідомлення ОСОБА_1 про підозру, останньому інкримінується вчинення одного епізоду шахрайських дій відносно потерпілої ОСОБА_3 .

Таким чином, ураховуючи обставини кримінального правопорушення та дані про особу підозрюваного, приходжу до переконання, що розмір застави має бути визначений у розмірі п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

При цьому, вважаю за необхідне покласти на ОСОБА_1 обов`язки прибувати за кожною вимогою до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого чи прокурора або суду, повідомляти слідчого чи прокурора або суд про зміну свого місця проживання, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого, погодженого із прокурором ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону, а тому підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 202, 205, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

Клопотання слідчого Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Лисенко О.О., погодженого із прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області Дзюбою В.В., поданого в рамках кримінального провадження № 42020042640000053, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 квітня 2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів до 13 серпня 2020 року.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою є 13 серпня 2020 року.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу розмірі п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 105 100 гривень.

Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_1 , або іншою фізичною чи юридичною особою № UA НОМЕР_5 в ГУДКСУ м. Києва, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі 105 100 (сто п`ять тисяч сто) гривень, ОСОБА_1 , підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_1 , зобов`язати останнього прибувати за кожною вимогою до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого чи прокурора або суду, повідомляти слідчого чи прокурора або суд про зміну свого місця проживання, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі не з`явлення його за викликом до суду без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов`язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - о 11 годині 00 хвилин 16 червня 2020 року.

Слідчий суддя І.Г. Ополинська