Ухвала суду № 89888005, 18.06.2020, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/17413/19

Провадження №2-з/201/100/2020

У Х В А Л А

про повернення

заяви про забезпечення позову

18 червня 2020р. суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська – Ткаченко Н.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, Виконавчого комітету Дніпровської міської ради про надання за давністю користування земельної ділянки у довгострокове користування на правах оренди та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

12.06.2020р. до Жовтневого районного суду м. Дніпровська з Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська на підставі ухвали судді Сліщенко Ю.Г. від 27.04.2020р. надійшла для розгляду за підсудністю заява ОСОБА_1 про забезпечення доказів та позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, Виконавчого комітету Дніпровської міської ради про надання за давністю користування земельної ділянки у довгострокове користування на правах оренди та зобов`язання вчинити дії разом із матеріалами цивільної справи.

Матеріали даної цивільної справи не містять ухвали судді Сліщенка Ю.Г. про надіслання для розгляду за підсудністю безпосередньо самої цивільної справи № 932/17413/19, а тому даною ухвалою розглянута лише заява ОСОБА_1 про забезпечення доказів та позову, яка 27.04.2020р. надійшла до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.06.2020р. заява про забезпечення доказів та позову передана в провадження судді Ткаченко Н.В.

27.04.2020р. до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська в рамках розгляду цивільної справи № 932/17413/19 надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення доказів та позову в порядку ст.ст. 76-81, 83-84, 149, 182-183 ЦПК України, в якій позивач просив заборонити відповідачам, а також будь-яким юридичним та фізичним особам, іншим комунальним підприємствам та стороннім організаціям, які діятимуть на виконання доручень відповідачів або на власний розсуд, здійснювати будь-які дії, скеровані на демонтаж, злом, зніс, розпилювання, переміщення, зміну зовнішнього вигляду належного позивачу гаражу, розташованого на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 .

Судовий збір позивачем за подачу заяви не сплачений, і він просить врахувати квитанцію про сплату судового збору, подану 16.01.2020р. одночасно із заявою про забезпечення доказів та позову.

Враховуючи, що позивачем в заяві про забезпечення доказів та позову фактично ставиться лише питання про забезпечення позову шляхом заборони вчинення будь-яких дій (будь-яких вимог щодо витребування доказів згідно ст.ст. 83-84 позивачем не заявлено), то при розгляді даної заяви, слід керуватися положеннями ст.ст. 149-153 ЦПК України.

Ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову, вважаю необхідним вищезазначену заяву повернути з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити в тому числі:

повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності;

предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до роз`яснень п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі, а п. 4 вказаної Постанови, передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

З матеріалів справи № 932/17413/19 (провадження № 2-з/932/6/20) вбачається, що 16.01.2020р. ОСОБА_1 в рамках цивільної справи № 932/17413/19 була подана заява про забезпечення доказів та позову, в якій позивач просив заборонити відповідачам, а також будь-яким юридичним та фізичним особам, іншим комунальним підприємствам та стороннім організаціям, які діятимуть на виконання доручень відповідачів або на власний розсуд, здійснювати будь-які дії, скеровані на демонтаж, злом, зніс, розпилювання, переміщення, зміну зовнішнього вигляду належного позивачу гаражу, розташованого на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська – ОСОБА_2 від 27.03.2020р. в задоволенні заяви про забезпечення позову було відмовлено.

Звертаючись 27.04.2020р. із заявою про забезпечення позову, яка за змістом вимог є аналогічною до тієї, що розглянута судом 27.03.2020р., позивач зазначає, що після уточнення позовної заяви та зміни характеру спору з майнового на немайновий, незмінним залишається ризик знищення гаражу, який належить йому на праві власності.

Разом з тим, заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, відсутнє обґрунтування необхідності вжиття саме такого заходу забезпечення позову, як заборона здійснення будь-які дії, не зазначено доказів, на підставі яких позивачем зроблений висновок про наявність ризиків знищення гаражу

Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подачу заяви про забезпечення позову сплачується судовий збір у розмірі 420грн. 40коп.

Позивачем при подачі 27.04.2020р. заяви про забезпечення позову судовий збір не був сплачений, а зазначено, що він просить зарахувати раніше сплачений судовий збір при подачі заяви про забезпечення позову 16.01.2020р.

Разом з тим, 27.03.2020р. Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська по суті була розглянута заява позивача від 16.01.2020р. про забезпечення позову та відмолено в її задоволенні, а тому відсутні підстави для зарахування судового збору, сплаченого позивачем в січні 2020р., в рахунок оплати за подачу заяви про забезпечення позову, що надійшла 27.04.2020р.

З огляду на те, що заява позивача про забезпечення позову не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, а також при її подачі позивачем не сплачений судовий збір в розмірі 420грн. 40коп., вважаю за необхідне на підставі ч. 9 ст. 153 ЦПК України, повернути її позивачу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 151, 153, 260, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИЛА :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, Виконавчого комітету Дніпровської міської ради про надання за давністю користування земельної ділянки у довгострокове користування на правах оренди та зобов`язання вчинити дії - повернути позивачу.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: Ткаченко Н.В.