
18.06.20 Провадження 1кп/932/813/19
Справа 932/17454/19
УХВАЛА
Іменем України
18 червня 2020 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
у складі:
Головуючого-судді Карягіної Н.О.
Суддів Татарчук Л.О., Марущак С.Л.
при секретарі Кошевой Л.І.
прокурора Гончаренка М.В.
захисника Грицая В.О.
з участю:
обвинуваченого ОСОБА_1
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Дніпро кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12019040640001937, за обвинуваченням ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, -
ВСТАНОВИВ
У провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України. Щодо обвинуваченого обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою суду від 27.04.2020 року продовжено на строк шістдесят діб, тобто до 25 червня 2020 року включно.
Під час обговорення питання щодо доцільності продовження обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурором заявлено про доцільність продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , з врахуванням стадії процесу та особистості обвинуваченого, та у зв`язку з наявністю ризиків того, що обвинувачений може ухилитися від суду, може перешкоджати кримінальному провадженню, впливати на свідків, оскільки він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, а також ознайомлений з матеріалами кримінального провадження, у тому числі з протоколами допитів свідків, які містять повні анкетні дані та адреси проживання останніх. Підстав для зміни запобіжного заходу на домашній арешт не вбачає, вважає, що запобіжний захід не може бути змінений на домашній арешт, оскільки місцем проживання обвинуваченого є місце проживання потерпілого.
Обвинувачений ОСОБА_1 просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт з тих підстав, що у нього є постійне місце проживання і він не має наміру ухилятися від суду, оскільки вважає для того, щоб підтвердилася його невинуватість у скоєнні інкримінованого йому злочину, йому необхідно ходити до суду.
Захисник адвокат Грицай В.О. заперечував проти задоволення клопотання прокурора з тих підстав, що прокурором не надані докази існування ризиків, на які він послався, як на підстави продовження запобіжного заходу, а прокурор тільки їх формально перелічив. Крім того, прокурор заявив клопотання усно, а не подав у письмовій формі, що є порушенням законодавства. Просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора з наведених підстав, а також з урахуванням особистості обвинуваченого та наявності міцних соціальних зв`язків у останнього: він раніше не судимий, має постійне місце проживання, реєстрацію, рідного брата та сина, неофіційно працює. Просив змінити обвинуваченому запобіжний захід на інший, не пов`язаний з триманням під вартою.
Вислухавши думку учасників процесу, суд вважає необхідним та доцільним продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до розгляду кримінальної справи по суті на строк шістдесят діб, відмовивши у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу стороні захисту, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України, які враховувались судом при обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на час розгляду у суді кримінального провадження не відпали.
У відповідності до ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку.
Відповідно до ст.331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України, положення якої передбачають, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, знищити, спотворити чи приховати документи і речі, які мають доказове значення у справі, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення і при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності вищезазначених ризиків суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; данні щодо особистості - міцність соціальних зв`язків, стан здоров`я, вік, наявність постійного місця роботи, репутацію, та інші відомості.
Так, як вбачається з матеріалів кримінального провадженняобвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого умисного злочину, пов`язаного з спричиненням смерті іншій особі, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років і усвідомлюючи відповідальність, яка йому загрожує у випадку доведеності його вини може переховуватися від суду, що дає суду обґрунтовану підставу вважати наявність ризику, що ОСОБА_1 може ухилитися від суду або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Також враховуючи стадію судового провадження, коли свідок обвинувачення не допитаний судом, а вона є родичом обвинуваченого, існує висока вірогідність вчинення з боку обвинуваченого ОСОБА_1 впливу на вказаного свідка, що також дає суду обґрунтовану підставу вважати наявність ризику, що ОСОБА_1 може впливати на свідка.
Оцінюючи вищевказані обставини, колегія суддів, також приходить до висновку про те, що хоча тяжкість обвинувачення і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, оскільки суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Також, суд враховує характер кримінального правопорушення, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому та практику Європейського суду з прав людини п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Суд вважає, що вказані ризики на цей час не зменшилися, залишаються реальними та продовжують існувати, враховуючи зміст пред`явленого звинувачення ОСОБА_1 , а також тяжкість кримінального правопорушення, характер та обставини протиправних дій, в яких він обвинувачується, що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.
Посилання захисту, що обвинувачений ОСОБА_1 має міцні соціальні зв`язки - брата, сина, постійне місце проживання та реєстрацію, неофіційно працює суд не може розцінювати як підставу задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт або інший більш м`який запобіжний захід, так як вищезазначені обставини з урахуванням серйозності обвинувачення та обставин скоєння злочину, та суворості покарання, яке може бути призначено обвинуваченому у разі доведеності його вини, не свідчать про наявність у обвинуваченого ОСОБА_1 перешкод або інших стримуючих факторів щодо можливості ухилитися від суду.
Матеріали провадження не містять, а стороною захисту не надано, інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою.
Твердження захисника про те, що прокурором клопотання про продовження строку тримання під вартою заявлено усно, з порушенням порядку та процедури звернення, суд не приймає, оскільки прокурором не заявлялося зазначене клопотання, а висловлювалася позиція щодо доцільності продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, і крім того, відповідно до змісту положень кримінально-процесуального законодавства України під клопотанням слід розуміти офіційне звернення до суду особи, яка наділена таким правом, і вони можуть стосуватися виконання певної процесуальної дії чи прийняття рішення з усіх питань, які мають значення для всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, з метою забезпечення прав і свобод усіх учасників судового провадження, передбаченого загальними засадами КПК. При цьому, КПК України не передбачає чіткого визначення форми такого звернення у судовому провадженні у першій інстанції, а тому клопотання учасників судового провадження викладаються як в усній, так і письмовій формі.
З урахуванням вищевикладеного та стадії судового провадження, коли судом продовжується дослідження доказів, підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт або інший більш м`який не вбачається, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи в тому числі домашній арешт, не зможуть забезпечити належну поведінку обвинуваченого, а обраний відносно ОСОБА_1 запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
На підставі викладеного суд вважає, необхідним та доцільним продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а у задоволенні клопотань сторони захисту про зміну запобіжного заходу суд вважає необхідним відмовити.
Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 183, 194, 331,350 КПК України, суд -
УХВАЛИВ
У задоволенні клопотань обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника адвоката Грицая В.О. про зміну запобіжного заходу на домашній арешт або інший більш м`який запобіжний захід - відмовити.
Продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до розгляду справи по суті на строк шістдесят діб, тобто до 16 серпня 2020 року.
Головуючий суддя: Н.О. Карягіна
Судді: Л.О. Татарчук
С.Л. Марущак
Судове рішення № 89887710, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 18.06.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 932/17454/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: