Ухвала суду № 89886617, 18.06.2020, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №478/915/20 Пров. №2/478/200/2020

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

18 червня 2020 року Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Сябренко І.П., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Державного підприємства «Володимирське» про стягнення заборгованості з заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, інфляційних збитків та пені,

В с т а н о в и в:

16.06.2020 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ДП «Володимирське» про стягнення заборгованості з заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, інфляційних збитків та пені, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі, в розмірі 15677 грн. 10 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, в розмірі 124044 грн. 80 коп., інфляційні збитки, в розмірі 426 грн. 42 коп. та пеню за несвоєчасне виконання зобов`язання, в розмірі 3556 грн. 45 коп. визначивши вказані суми без утримання прибуткового податку та інших обов`язкових платежів.

Вивчивши матеріали позовної заяви, приходжу такого висновку.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, встановлених у статях 175 і 177 ЦПК України.

У відповідності до вимог ч.4 ст.177 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 подавши позовну заяву не додав до неї документів, які свідчать про оплату ним в необхідному розмірі судового збору.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Структура заробітної плати визначена ст.2 Закону України «Про оплату праці», за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

При цьому, середній заробіток за весь час затримки при звільнені, інфляційні збитки та пеня за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні ст.2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, інфляційні збитки та пеня не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, інфляційних збитків та пені під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року (справа №910/4518/16).

В силу приписів ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, позивачу ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за вимогами майнового характеру (стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, в розмірі 124044 грн. 80 коп., інфляційні збитки, в розмірі 426 грн. 42 коп. та пеню за несвоєчасне виконання зобов`язання, в розмірі 3556 грн. 45 коп.), у розмірі, що відповідатиме 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 1280 грн. 28 коп.

За таких обставин згідно до вимог ч.1 ст.185 ЦПК України позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.185 ЦПК України, суддя

П о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Державного підприємства «Володимирське» про стягнення заборгованості з заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, інфляційних збитків та пені,- залишити без руху.

Надати позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення зазначених в цій ухвалі недоліків, а саме сплати судовий збір за вимогами майнового характеру, у розмірі 1280 грн. 28 коп., - на р/р UA718999980313161206000014194, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ 33982186, Код класифікації доходів 22030101, Отримувач коштів: Казан.УК/Казанківський р-н/ 22030101.

Оригінал квитанцій про сплату судового збору надати до Казанківського районного суду Миколаївської області.

У випадку невиконання вимог ухвали у зазначений строк заява вважатиметься неподаною і буде повернена позивачу.

На ухвалу в частині, що стосується зобов`язання зі сплати судового збору може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Дата складення ухвали - 18.06.2020 року.

Суддя