Ухвала суду № 89886415, 17.06.2020, Березанський районний суд Миколаївської області

17.06.2020 Справа № 490/434/20

2-з/469/3/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2020 року смт.Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Тавлуя В.В., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в:

15 червня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Березанського районного суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, посилаючись на те, що нею готується до суду позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М., Березанський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про визнання виконавчого напису приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Гуревічова О.М. від 10 вересня 2019 року, зареєстрованого в реєстрі за №9092, таким, що не підлягає виконанню.

Просила суд забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі вказаного виконавчого напису, посилаючись на те, що з її пенсії, яка є єдиним джерелом доходу позивачки, на підставі виконавчого напису щомісяця будуть стягуватися кошти у сумі 8747,03 грн.; невжиття судом заходів забезпечення позову може утруднити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті визначено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом ч.3 ст.150 цього Кодексу, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з п.6 ч.1 ст.150 Цивільного процесуального кодексу України, позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його застосування.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Предметом позову є визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Оскільки позивач звернувся до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, у такому випадку суд має досліджувати таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічні висновки містяться у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 16.08.2019 р. у справі № 910/1040/18.

У заяві про забезпечення позову позивачка зазначає, що не згодна з розрахунком заборгованості; при вчиненні виконавчого напису відповідачем та приватним нотаріусом не було дотримано вимог законодавства, внаслідок чого порушено права та охоронювані законом інтереси позивачки; приватним нотаріусом не перевірено безспірність заборгованості та не встановлено, який строк минув з дня виникнення права вимоги.

Викладені у заяві обставини свідчать, що між позивачкою та відповідачем дійсно виник спір з приводу правомірності вчинення виконавчого напису, розміру заборгованості позивачки за договором кредиту, та можливості її стягнення шляхом вчинення виконавчого напису.

Матеріали заяви свідчать, що постановою від 09 жовтня 2019 року головним державним виконавцем Вінницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області відкрито виконавче провадження № 60263483 з виконання виконавчого напису, що оскаржується позивачкою; у подальшому вказане виконавче провадження передано на виконання до Березанського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про що свідчить постанова головного державного виконавця про прийняття виконавчого провадження від 10 червня 2020 року.

Наявність відкритого виконавчого провадження за виконавчим написом створює реальну загрозу порушення майнових прав позивачки в разі задоволення позову, якщо заборгованість буде передчасного стягнута з неї у виконавчому провадженні. При цьому позивачка не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за її позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить поновлення її порушених прав.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заяву про забезпечення позову слід задовольнити.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 149-153, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

п о с т а н о в и в:

Заяву позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви задовольнити.

Зупинити стягнення, яке здійснюється у примусовому порядку головним державним виконавцем Березанського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Кушніром Русланом Вікторовичем в межах виконавчого провадження ВП №60263483 на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова Олега Миколайовича, зареєстрованого в реєстрі за № 9092, вчиненого 10 вересня 2019 року на кредитному договорі зі страхуванням життя позичальника №1625/3004ВСL1А від 23 травня 2013 року, до вирішення вказаної справи по суті та набрання рішенням суду законної сили.

Копію ухвали направити до Березанського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), адреса: 57401, Миколаївська область, смт.Березанка, вул.Центральна, 41, електронна пошта: info@br.mk.dvs.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили та підлягає негайному виконанню з часу її постановлення.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до пункту 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя: