Ухвала суду № 89885860, 15.06.2020, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2-а/130/23/2020

152/560/20

УХВАЛА

Іменем України

15.06.2020 р. м. Жмеринка

Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Вернік В.М., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Шаргородської міської ради Вінницької області, із участю третьої особи – ОСОБА_2 , про оскарження рішення щодо зняття з реєстрації місця проживання,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 22.05.2020 року (згідно дати поштового відправлення) звернулася до Шаргородського районного суду Вінницької області з даним адміністративним позовом до Виконкому Шаргородської міської ради, третя особа – ОСОБА_2 , із вимогами поновити пропущений процесуальний строк; визнати протиправними дії спеціаліста 1-ї категорії міськвиконкому (по роботі із відомостями Державного реєстру виборців та реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб) ОСОБА_3 щодо зняття 17.02.2017 року з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати зняття 17.02.2017 року з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 ; внести відомості до реєстру про скасування зняття 17.02.2017 року з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 .

За розпорядженням голови Шаргородського районного суду Вінницької області Соколовської Т.О. від 01.06.2020 року №2 дану адміністративну справу передано на розгляд Жмеринському міськрайонному суду Вінницької області.

На виконання вимог приписів ч.4 ст.171 КАС України з`ясовуючи, після одержання позовної заяви, чи належить її розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, судом ураховано наступне.

У відповідності до вимог ч.3 ст.19 КАС України адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Згідно ч.1 ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п.1,3 ч.2 ст.45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи; подання завідомо безпідставного позову тощо.

В силу положень ч.3 ст.45 КАС України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

За приписами ч.4 ст.45 КАС України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Згідно правового висновку, що міститься у постанові Верховного Суду від 13.03.2019 року в справі №814/218/14, під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду.

Так, з обгрунтування адміністративного позову та доданих до нього матеріалів вбачається, що первісно 28.08.2019 року в іншому судовому провадженні (справа №152/1047/19) ОСОБА_1 . одноособово зверталася до Шаргородського районного суду Вінницької області із адміністративним позовом до виконкому Шаргородської міської ради, третя особа – ОСОБА_2 , з повністю аналогічними позовними вимогами стосовно захисту своїх прав та прав ОСОБА_4 .

Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 30.08.2019 року адмінстративну справу за вказаним позовом ОСОБА_1 було передано за підсудністю на розгляд до Вінницького окружного адміністративного суду, з підстав того, що заявлений адміністративний спір предметно не належить до юрисдикції Шаргородського районного суду Вінницької області. Згідно відомостей, які містяться в Єдиному реєстрі досудових рішень у відкритому доступі, дане судове рішення набуло законної сили 25.10.2019 року.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09.12.2019 року в справі №120/2806/19-а відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , пред`явленого нею до виконкому Шаргородської міської ради, третя особа – ОСОБА_2 , також із повністю аналогічними позовними вимогами стосовно захисту своїх прав та прав ОСОБА_4 порівняно із позовними вимогами у даній адміністративній справі.

Постановою Сьомого адміністративного апеляційного суду від 03.03.2020 року, яка набула законної сили з дати її прийняття та є чинною до теперішного часу, незалежно від подання касаційної скарги на вказані судові рішення, рішення по суті щодо якої касаційним судом наразі не ухвалене, що також вбачається з відомостей Єдиного реєстру досудових рішень у справі №120/2806/19-а, скасовано вказане рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.12.2019 року та закрито провадження в адміністративній справі. Таке рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що зазначена справа має розглядатися за правилами цивільного процесуального судочинства, оскільки предметом позову є житловий спір щодо захисту прав у сфері цивільно-правових, а не публічно-правових відносин, із врахуванням правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 року в справі №337/2535/17, від 12.12.2018 року в справі №826/8687/16, а також у постанові Верховного Суду України від 02.03.2016 року в справі №6-14цс16.

Натомість у даному адміністративному позові, який подано до Шаргородського районного суду поштовим відправленням від 22.05.2020 року, позивачем ОСОБА_1 , хоча й перелічені вказані вище судові рішення, проте, викладено особисте хибне їх тлумачення.

Зокрема, ОСОБА_1 зазначено, що ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 30.08.2019 року в справі №152/1047/19 повернуто вказаний вище її адміністративний позов, що не відповідає фактичним обставинам щодо його повернення за клопотанням представника позивача ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду, підсудність саме якому за предметною юрисдикцією адміністативного спору визначено ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 30.08.2019 року.

Також, вказуючи про підстави закриття адміністративної справи №120/2806/19-а постановою Сьомого адміністративного апеляційного суду від 03.03.2020 року з підстав неналежності такого спору до компетенції адміністративних судів, а також, що розгляд справи відноситься до судів загальної юрисдикції, позивачем ОСОБА_1 опущено визначення цивільно-правового характеру спірних правовідносин та безпідставно вчергове викладено їх обгрунтування як публічно-правового (адміністративного) спору.

При цьому в адміністративному позові, який наразі передано на розгляд Жмеринському міськрайонному суду Вінницької області, позивачем ОСОБА_1 всупереч початково зазначених у ньому відомостей стосовно вказаних судових рішень у решті судових проваджень особисто підтверджено неподання нею іншого позову (позовів) до цього самого відповідача, з тим самим предметом та з тих самих підстав, що за очевидною оманливістю такого ствердження не становить ознак добросовісного виконання нею власних обов`язків учасника справи виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи тощо, з огляду на відверте нехтування ОСОБА_1 у даному випадку основними засадами адміністративного судочинства щодо принципів обов`язковості судових рішень та неприпустимості зловживання процесуальними правами.

З урахуванням наведеного, суд визначає зловживання позивачем ОСОБА_1 процесуальними правами при поданні даного адміністративного позову, у зв`язку із чим на виконання власного обов`язку вжиття заходів для запобігання такому зловживанню суд визнає необхідним повернути цей адміністративний позов, провадження за яким не відкрите, що втім не становитиме перешкод для повторного звернення до суду за потреби захисту оспорюваних прав, якщо відпадуть підстави, що зумовили його повернення позивачу.

При цьому судом достатньою мірою враховуються рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.98 року в справі "Осман проти Сполученого Королівства" від 19.06.2001 року в справі "Креуз проти Польщі", у яких визначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави.

За відсутності визначеного ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" клопотання про повернення судового збору це питання наразі судом не підлягає вирішенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.2, 4, 5, 14, 19, 20, 22, 43-45, 241-243, 248 КАС України, –

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Шаргородської міської ради Вінницької області, із участю третьої особи – ОСОБА_2 , про оскарження рішення щодо зняття з реєстрації місця проживання – повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили, якщо упродовж строків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України не подано паеляційну скаргу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а також включно включно під час строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Вернік В.М.