Ухвала суду № 89884950, 17.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

17 червня 2020 року м. Київ № 826/17287/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Чудак О.М., суддів Пащенка К.С., Шейко Т.І., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за його позовом до Національного банку України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Національного банку України про:

- визнання відмови Національного банку України у наданні публічної інформації на запит позивача, - протиправною;

- зобов`язання Національний банк України надати позивачу повну інформацію на запит, а саме: копію штатного розпису з детальним зазначенням розмірів посадових окладів та всіх наявних надбавок до посадових окладів щодо співробітників центрального офісу Національного банку України;

- стягнути з Національного банку України на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 704,80 грн (сімсот гривень вісімдесят копійок).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.11.2019 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

12.11.2019 позивачем на адресу суду направлено клопотання про встановлення судового контрою за виконанням рішенням суду шляхом зобов`язання Національний банк України подати звіт про виконання рішення суду у місячний строк з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2019 в задоволенні клопотання позивача відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020 апеляційну скаргу Національного банку України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.11.2020 - без змін.

17.02.2020 у справі видані виконавчі листи.

26.05.2020 ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку на адресу суду направлено клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішенням суду, мотивоване не виконанням рішення суду Національним банком України в частині надання інформації щодо всіх надбавок до посадових окладів співробітників центрального офісу Національного банку України.

Суд, розглянувши подане клопотання, виходить з наступного.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Так, відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Тобто, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття рішення у справі.

Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 31.07.2018 у справі №235/7638/16-а, постанові Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №826/16079/18 (адміністративне провадження №К/9901/18356/19), від 26.03.2020 у справі №823/175/17 (адміністративне провадження №К/9901/30808/18).

Водночас, згідно статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Встановлення ж строку на подачу звіту про виконання судового рішення є правом суду, який ухвалив судове рішення, а не його обов`язком.

Суд звертає увагу на те, що права позивача були захищені судовим рішенням у даній справі від 06.11.2019, яке набрало законної сили 05.02.2020. Для забезпечення його примусового виконання судом видані виконавчі листи від 17.02.2020, за якими відкрито виконавчі провадження за №61679972 та №62009072.

Розглядаючи клопотання ОСОБА_1 , суд зазначає, що встановлення судового контролю не є і окремою стадією виконавчого провадження, тобто суд не вправі зобов`язувати державного виконавця або відповідну посадову особу державної виконавчої служби до вчинення тих дій, які не передбачені Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, вищевказані виконавчі провадження станом на час розгляду клопотання позивача закінчені у зв`язку з повним виконанням боржником (відповідачем у справі) судового рішення від 06.11.2019 (на підставі пункту 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження"), про що винесено постанови від 02.06.2020 у виконавчому провадженні №61679972 та від 04.06.2020 у виконавчому провадженні №62009072.

Водночас доказів щодо оскарження таких постанов державного виконавця та/або їх скасування у порядку, передбаченому чинним законодавством, до матеріалів адміністративної справи не надано.

Таким чином, враховуючи, що при постановленні судового рішення від 06.11.2019 судовий контроль шляхом зобов`язання подати звіт про виконання рішення суду не встановлювався, на час розгляду даного клопотання позивача виконавче провадження по примусовому виконанню вищевказаного рішення закінчено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за вищевказаним судовим рішенням.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №826/17287/18, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 цього Кодексу, урахуванням пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" цього ж Кодексу.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головуючий суддя О. М. Чудак

Суддя К. С. Пащенко

Суддя Т. І Шейко