Ухвала суду № 89884749, 18.06.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3027/20

УХВАЛА

18 червня 2020 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Гнап Д.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області, в якому просить стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області на її користь 206 700,00 грн заборгованості по виплаті вихідної допомоги при звільненні та 80 700,85 грн компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати заборгованості з грудня 2015 року по червень 2020 року, всього 287 400,85 грн, вказавши про стягнення вказаної суми за рахунок коштів бюджетної програми 051150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів».

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з пунктами 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

В позовній заяві позивачем зазначено, що відповідачем порушено її права, при цьому позивач заявляє лише одну вимогу про стягнення стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області на її користь вихідну допомогу та компенсацію втрати частини доходів, не поєднуючи її з вимогами про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності відповідача.

Тобто, зміст позовних вимог не відповідає положенням частини 1 статті 5 КАС України.

Відповідно до вимог частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2102 гривні.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган (роботодавець) за трудовим договором виплачує працівникові за виконану ним роботу (частина перша статті 94 КЗпП України, частина перша статті 1 Закону України "Про оплату праці").

Стаття 2 Закону України "Про оплату праці" відносить до структури заробітної плати основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати - це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До цього фонду, який складається з фонду основної заробітної плати, фонду додаткової заробітної плати й інших заохочувальних та компенсаційних виплат, включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору та суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні, не належать до фонду оплати праці (пункти 3.8 і 3.9 Інструкції).

З аналізу наведених норм суд дійшов висновку, що вихідна допомога не належить до структури заробітної плати, тобто не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є іншою заохочувальною чи компенсаційною виплатою, що входить до такої структури (близькі за змістом висновки висловлені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16 (пункт 34); від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц (пункт 60)).

В постанові від 18 березня 2020 року у справі № 711/4010/13-ц Великою Палатою Верховного Суду зроблено висновок, що вихідна допомога та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (зокрема, і за час затримки виплати такої допомоги) не належать до структури заробітної плати, тобто не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є іншою заохочувальною чи компенсаційною виплатою, що входить до такої структури. Окрім того, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що як вихідна допомога, так і середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні мають разовий характер.

Таким чином, вихідна допомога не ототожнюється із заробітною платою, оскільки її розмір не пов`язаний з кількістю та якістю праці, а лише з фактом звільнення працівника з визначених законом підстав, отже на неї не розповсюджуються пільги встановлені пунктом 1 частини 1 Закону України "Про судовий збір". Зазначені пільги не стосуються і компенсації втрати частини доходів.

Позивач звернулася до суду з двома майновими вимогами ставка судового збору за які становить 2907,80 грн (2067, 00 грн + 840,80 грн).

Всупереч цьому, позивач не подала оригіналу квитанції, що підтверджує сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частинною 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 статті 122 КАС України визначено, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

В поданому адміністративному позові позивач вказує, що наказом від 14.12.2015 №158-к її звільнено з займаної посади.

Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Тобто, про ймовірне порушення її прав, позивачу було відомо ще в момент винесення наказу про звільнення. З будь-якими іншими заявами щодо виплати вихідної допомоги при звільненні позивач до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області не зверталася .

З адміністративним позовом позивач звернулася 10.06.2020, тобто з пропуском місячного строку звернення до адміністративного суду, що визначений ч. 5 ст. 122 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Тобто, законодавець передбачає у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду подання заяви.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху. Перелічені недоліки повинні бути усунені позивачем протягом п`яти днів з моменту отримання копії вказаної ухвали шляхом подання:

1) позовної заяви із зазначенням позовних вимог відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України;

2) оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 2907,80 грн або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;

3) заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для його поновлення.

Оплата судового збору за подання адміністративного позову до Хмельницького окружного адміністративного суду здійснюється за такими реквізитами: одержувач коштів - УК у м. Хмельницький/м. Хмельницький/22030101, код ЄДРПОУ 38045529, банк - Казначейство України (ЕАП), рахунок UA248999980313151206084022002, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху, але не менше як до 31.07.2020.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддяД.Д. Гнап