Рішення № 89884726, 17.06.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/533/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,-

встановив:

02 березня 2020 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (далі – відповідач, ГУ Держгеокадастру у Херсонській області) про визнання протиправним та скасування наказу та зобов`язання вчинити певну дію, а саме:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управлінням Держгеокадастру у Херсонській області від 31.01.2020 року № 1514-СГ щодо відмови ОСОБА_1 в наданні у власність земельної ділянки площею 9,3201 га, розташованої за межами населених пунктів на території Брускінської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області, кадастровий номер 6520981500:05:001:0248, із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, із земель, що перебувають у постійному користуванні ОСОБА_2 згідно з державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ХС № 007997, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 16 квітня 1998 року за № 109 та державним актом на право постійного користування землею серії ІІІ-ХС № 007221, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 02 грудня 1998 року за № 112, на підставі статті 118 Земельного кодексу України;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області надати у власність ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 земельну ділянку площею 9,3201 га, розташованої за межами населених пунктів на території Брускінської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області, кадастровий номер 6520981500:05:001:0248, із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, із земель, що перебувають у постійному користуванні ОСОБА_2 згідно з державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ХС № 007997, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 16 квітня 1998 року за № 109 та державним актом на право постійного користування землею серії ІІІ-ХС № 007221, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 02 грудня 1998 року за № 112, шляхом видання відповідного наказу.

Ухвалою суду від 05 березня 2020 року відкрито спрощене провадження у справі та призначено судове засідання на 24 березня 2020 року о 10:00 годині.

Ухвалою суду від 09 квітня 2020 року зупинено провадження до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів по запобіганню поширення на території України коронавірусу СОVID-19.

Ухвалою суду від 02 червня 2020 року поновлено провадження в справі.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 14.11.2019 року ГУ Держгеокадастру у Херсонській області наказом №4639-СГ затвердило проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки в розмірі, що не перевищує розмір земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства із земель, що перебувають у користуванні згідно державних актів на право постійного користування землею серії ІІ-ХС 007997, ІП-ХС 007221, розташованих за межами населених пунктів на території Брускинської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області в загальному розмірі 42.9602 га. Оскільки ГУ Держгеокадастру у Херсонській області після затвердження проекту землеустрою, не було прийнято рішення про надання у власність земельної ділянки, у грудні 2019 року звернулась до відповідача із заявою про надання у власність земельної ділянки площею 9,3201 га. у зв`язку із виданням відповідачем наказу №4693-СГ від 14.11.2019 року. Відповідач наказом №1514-СГ від 31.01.2020 року відмовив у наданні земельної ділянки у власність. Позивачка вважає, що при винесенні спірного наказу відповідач діяв у супереч приписів ЗК України та робить висновок про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певну дію.

15 червня 2020 року представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

01 квітня 2020 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнаються з таких підстав. Рішення суду Херсонського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2019року в справі №540/1084/19 відповідачем виконано в повному обсязі - затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 , земельної ділянки для ведення фермерського господарства. У заяві яка подана в 2017 році, позивачка клопотала стосовно затвердження проекту землеустрою, інших клопотань стосовно передачі у власність земельної ділянки не зазначено. На думку відповідача, позивачка в позові не вказувала вимогу надання земельної ділянки у власність, а лише просила затвердити проект землеустрою, що було і виконано після вступу рішення в законну силу. Разом з проектом землеустрою позивачкою не подавалась заява щодо надання земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 ЗК України, що, на думку відповідача, виключає можливість прийняття рішення з цього питання Головним управлінням. Доводи викладені позивачем щодо судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу, що вказані у позовній заяві є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню оскільки фактичний обсяг витрат на правничу допомогу нічим не підтверджено. Відповідач робить висновок про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані сторонами заяви по суті, документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд встановив наступне.

Наказами ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 17.11.2016 р. позивачці ОСОБА_1 (наказ №21-6743/18-16-СГ), а також іншим членам фермерського господарства ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 надано дозволи на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, із земель, що перебувають у користуванні згідно державних актів на право постійного користування землею ІІ-ХС №007997, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 16.04.1998 № 109 та Серії ІІІ-ХС №007221 зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 02.12.1998 № 112, розташованих за межами населених пунктів на території Брускинської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області, в розмірі земельної частки (паю), із цільовим призначенням – для ведення фермерського господарства.

Херсонським державним підприємством геодезії, картографії та кадастру (Д.П. "Херсонгеоінформ") виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність.

ГУ Держгеокадастру у Херсонській області затверджено Висновок державної експертизи землевпорядної документації № 611 від 17.12.2018, яким погоджений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність.

При зверненні заявників із заявою до відповідача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок, листом від 16.04.2019 № 2740/0-787/0/95-19 ГУ Держгеокадастру у Херсонській області відмовило у затвердженні проекту землеустрою.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду в справі №540/1084/19 від 14 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року, серед іншого, зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області затвердити проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 земельних ділянок загальною площею 42,9602 га в розмірі, що не перевищує розмір земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства із земель, що перебувають у користуванні згідно державних актів на праві постійного користування землею серії ІІ-ХС 007997, ІІІ-ХС007221, розташованих за межами населених пунктів на території Брускинської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області.

На виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2019 року в справі №540/1084/19, наказом ГУ Держгеокадастру у Херсонській області «Про затвердження документації із землеустрою» №4693-СГ від 14 листопада 2019 року затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 земельних ділянок загальною площею 42,9602 га в розмірі, що не перевищує розмір земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства із земель, що перебувають у користуванні згідно державних актів на праві постійного користування землею серії ІІ-ХС 007997, ІІІ-ХС007221, розташованих за межами населених пунктів на території Брускинської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області.

Земельні ділянки зазначеним особам у власність не виділялись, у зв`язку з чим позивачка звернулась до відповідача із заявою про надання земельної ділянки у власність 27 грудня 2019 року. В заяві позивач просила, на виконання наказу ГУ Держгеокадастру у Херсонській області «Про затвердження документації із землеустрою» №4693-СГ від 14 листопада 2019 року, виділити їй у власність земельну ділянку площею 9,3201 га, розташованої за межами населених пунктів на території Брускінської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області, кадастровий номер 6520981500:05:001:0248.

За результатами розгляду заяви позивачки, на підставі ст.ст. 15-1, 32, 116, 118, 122 ЗК України, Закону України «Про фермерське господарство», наказом ГУ Держгеокадастру у Херсонській області «Про відмову в наданні у власність земельної ділянки» №1514-СГ від 31 січня 2020 року відмовлено в наданні у власність земельної ділянки.

Позивач не погодилась з такою позицією відповідача та звернулась до суду з даним позовом.

При вирішенні справи по суті суд враховує наступне.

Частиною 9 ст. 118 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (ч.10 ст.118 ЗК України).

Відмовляючи позивачу у наданні у власність земельної ділянки, відповідач послався на ст.116 ЗК України, яка вказує на норми безоплатної передачі земельних ділянок, втім, таке посилання зроблене без врахування приписів ч. 2 ст.121 ЗК України.

Розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадянину для ведення особистого селянського господарства, може бути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) (ч.2 ст.121 ЗК України).

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб (ч.4 ст.122 ЗК України).

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (ч.6 ст.186 ЗК України).

Сторонами не заперечується, що відповідачем затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 земельних ділянок в розмірі, що не перевищує розмір земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства із земель, що перебувають у користуванні згідно державних актів на праві постійного користування землею серії ІІ-ХС007997, ІІІ-ХС007221, розташованих за межами населених пунктів на території Брускинської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (ч.6 ст.123 ЗК України).

У разі якщо на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) передбачається здійснити передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність чи користування, така технічна документація розробляється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України (у випадках, передбачених законом) (ч.7 ст.55 Закону України «Про землеустрій»).

З урахуванням викладеного, у відповідача були відсутні правові підстави для відмови відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки в розмірі, що не перевищує розмір земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства із земель, що перебувають у користуванні згідно державних актів на праві постійного користування землею, а тому така відмова є протиправною.

Суд зазначає, що затверджуючи проект землеустрою на виконання рішення суду відповідач зобов`язаний був зазначити в цьому ж рішенні про передачу/виділення земельної ділянки у власність як того вимагає ст. 118 ЗК України.

Сторонами не заперечується, що рішення про передачу у власність не приймалось.

Відповідач мотивує свою бездіяльність тією обставиною, що в судових рішеннях по справі №540/1084/19 на відповідача не покладався обов`язок про надання земельних ділянок у власність позивачів.

Суд не може погодитись з такою позицією, оскільки затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність є однією безперервною дією яка вчиняється в один етап, що слідує зі змісту ч. 9 ст. 118 ЗК України.

Так, суд погоджується, що з тим, що ГУ Держгеокадастру у Херсонській області виконало рішення суду по справі №540/1084/19, але це не звільняє відповідача від виконання наступних інших дій передбачених нормами ЗК України, в межах повноважень та у спосіб передбачений законом, а саме - передати у власність земельну ділянку, що є логічним завершенням розпочатої позивачкою та іншими членами фермерського господарства процедури отримання дозволу на розробку проекту землеустрою його виготовлення та затвердження з метою отримання земельної ділянки у власність.

Суд вважає за необхідне зазначити, що такі дії суб`єкта владних повноважень як відмова передачі у власність земельної ділянки при затвердженні розробленого проекту землеустрою, по відношенню до позивачки мають ознаки правового свавілля, що прикривається рішенням суду, яким, як зазначає відповідач, їх не зобов`язано передати земельну ділянку у власність.

Суд зазначає, що вчинити такі дії відповідача зобов`язує ЗК України, а також ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність наказу №1514-СГ від 31 січня 2020 року, з урахуванням того, що ГУ Держгеокадастру у Херсонській області наказом №4693-СГ від 14 листопада 2019 року затвердило позивачу проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в розмірі, що не перевищує розмір земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства.

Наразі, беззаперечним фактом є наявність у позивача правових підстав для отримання у власність земельної ділянки в розмірі, що не перевищує розмір земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача надати у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 9,3201 га, суд зазначає наступне.

Зобов`язання відповідача надати у власність земельну ділянку площею 9,3201 га, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.

Зобов`язання судом відповідача надати у власність земельну ділянку площею 9,3201 га може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність підстав для відмови у наданні земельної ділянки саме в такому розмірі. Але позивачка не надала суду жодних доказів на підтвердження права щодо зазначеної площі земельної ділянки.

Втім, позивачка на думку суду самостійно визначила помилковий розмір земельної ділянки, оскільки розпаювання земельної ділянки площею 42,9602 га на п`ятьох членів фермерського господарства має наслідком інший площу для виділення кожному члену господарства.

В судових рішеннях та проекті землеустрою вказано, що розмір земельної ділянки не повинен перевищувати розмір земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства.

Тобто, поняття "розмір земельної ділянки не повинен перевищувати розмір земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства" визначає, що земельна ділянка яка виділяється члену фермерського господарства із земельної ділянки що була/є у користуванні фермерського господарства не може перевищувати розмір земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства в цьому регіоні де вона знаходиться. Але це не означає, що вона не може бути меншою від цієї регіональної частки, виходячи із кількості членів фермерського господарства та площі земельної ділянки раніше їм виділеної.

Таким чином, вимога про зазначення саме надати у власність земельну ділянку площею 9,3201 га не підлягає задоволенню в частині зазначення конкретної площі.

Суд дійшов висновку, що позовну заяву належить задовольнити частково.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд вважає, що сума витрат на правову допомогу у розмірі 2500,00 грн. є співмірною із складністю справи та виконаними адвокатом роботами, та значенням справи для сторони тому задовольняє клопотання про стягнення витрат на правову допомогу, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вважає, що часткове задоволення позовних вимог з урахуванням всіх обставин справи не впливає на необхідність стягнення з відповідача судових витрат у повному розмірі, тому з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у сумі 1680,80 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 134, 139, 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управлінням Держгеокадастру у Херсонській області «Про відмову в наданні у власність земельної ділянки» №1514-СГ від 31 січня 2020 року.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області надати у власність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) земельну ділянку в розмірі, що не перевищує розмір земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства із земель, що перебувають у користуванні згідно державних актів на праві постійного користування землею серії ІІ-ХС 007997, ІІІ-ХС007221 та загальною площею 42,9602 га, розташованих за межами населених пунктів на території Брускинської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39766281, 73036, м. Херсон, вул. Університетська, 136-а) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1680,80 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.Ф. Попов

кат. 109020100