Рішення № 89884706, 18.06.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1016/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Щасливцевської сільської ради, виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду із адміністративним позовом до Щасливцевської сільської ради (далі - відповідач-1), виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради (далі - відповідач-2), в якому просить

- визнати протиправною відмову відповідача-1 у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,0773 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, доданих до клопотання ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 31.03.2020 № 2200, прийняте 113 сесією Щасливцевської сільської ради 7 скликання, в частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,0773 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, доданих до клопотання ОСОБА_1

- зобов`язати відповідача-1 надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,0773 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, доданих до клопотання ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Щасливцевську сільську раду подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою від 24.04.2020 позовна заява залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 12.05.2020 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Щасливцевської сільської ради із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,0773 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області та детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, які додані до клопотання. 31.03.2020 на 113 сесії Щасливцевської сільської ради прийняте рішення № 2200, яким позивачу відмовлено у задоволені заяви у зв`язку з тим, що на запитуєму земельну ділянку рішенням відповідача-1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення її у власність для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд іншій особі. Вказану відмову позивач вважає протиправною з огляду на те, що на день розгляду клопотання ОСОБА_1 заявлена земельна ділянка не перебувала у користуванні чи власності іншої особи, а тому позивач має беззаперечне право претендувати на її отримання, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом. За наведених обставин просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У відзиві відповідач-1 не погоджується із позицією ОСОБА_1 , викладеною у позовній заяві, оскільки на бажану земельну ділянку, позначену позивачем у графічних матеріалах, раніше вже був наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою іншій особі згідно із рішенням № 1685 від 12.06.2018. Так, надаючи дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки іншій особі, сільська рада вже взяла на себе зобов`язання у майбутньому передати дану земельну ділянку у власність громадянина, затвердивши в подальшому проект землеустрою. Вказує, що у разі надання повторного дозволу на ту ж саму земельну ділянку позивачу, сільська рада порушила б законні сподівання іншої особи на отримання земельної ділянки у власність, оскільки процедура оформлення права власності ним вже розпочата, а позивачу було б завдано шкоду в розмірі вартості послуг на виготовлення проекту землеустрою. Відповідач-1 стверджує, що у зв`язку із тим, що процедура оформлення права власності на земельну ділянку займає певний час, на час звернення позивача до суду з позовом відомості про кадастровий номер щодо спірної земельної ділянки в публічній карті відсутні. Отже, відмовляючи позивачу у наданні відповідного дозволу, сільська рада діяла з урахуванням перспективності та раціональності у використанні вищезазначеної земельної ділянки. З огляду на зазначене, вважає позовні вимоги не обґрунтованими, а позов таким що не підлягає задоволенню.

Відповідач -2 своїм правом надати відзив на позов та пояснення не скористався.

03.06.2020 представник позивача подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву,в якій зазначає, що відповідачем-1 не надано жодних доказів того, що земельна ділянка, яка зазначена у рішенні від 12.06.2018 № 1685 є тією самою ділянкою, на яку претендує позивач. Також, відповідачем-1 не надано жодних документів, які б стали підставою для прийняття рішення від 12.06.2018 № 1685, що ставить під сумнів правомірність його ухвалення та законність дій відповідача. Позивач наголошував що відповідачем також не надано копію самого рішення від 12.06.2018 № 1685, яку було витребувано судом, що свідчить про порушення відповідачем процесуальних обов`язків, умисне уникнення відповідачем від надання доказів на вимогу суду, що у свою чергу є підставою для вжиття судом заходів процесуального примусу у вигляді накладення на Щасливцевське сільську раду штрафу.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.ст. 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 КАС України, а також інші процесуальні строки, продовжуються на строк дії такого карантину.

Таким чином, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Щасливцевської сільради із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,0773 га для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області та детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, які додаються до клопотання.

31.03.2020 на 113 сесії Щасливцевської сільської ради 7 скликання прийняте рішення № 2200, яким ОСОБА_1 відмовлено у задоволені наведеного клопотання, у зв`язку із тим, що: "…на запитуєму у графічних матеріалах земельну ділянку надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення її безоплатно у власність для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд іншій особі…".

Не погодившись із таким рішенням, позивач звернулася до суду.

Надаючи оцінку правомірності рішення відповідача-1 про відмову позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження, рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди зобов`язані перевірити чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження та з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з врахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Згідно ст.14 Конституції України кожному громадянину України гарантується праве на землю.

Статтею 40 Земельного кодексу України (далі-ЗК України) визначено, що громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Відповідно до п."б" ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Статтею 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Статтею 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.

Отже, громадянин України вправі на підставі закону отримати безоплатно земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку у селищі площею не більше 0,15 га із земель комунальної власності.

Згідно із ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Частиною 7 ст. 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, виключний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність визначений ч. 7 ст. 118 ЗК України. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень ст. 118 ЗК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 545/808/17.

Як встановлено судом, на 113 сесії Щасливцевської сільської ради 7 скликання розглянута заява ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району, що детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, які додані до клопотання.

За результатами розгляду прийняте рішення № 2200 від 31.03.2020 "Про розгляд заяв", яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви у зв`язку з тим, що на земельну ділянку надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд іншій особі.

На підтвердження правомірності прийнятого рішення відповідачем-1 надано наступні документи:

- клопотання позивачки разом із графічними матеріалами доданими до нього;

- викопіювання з генерального плану с. Генічеська Гірка поєднаного з планами зонування з розвитком рекреаційної зони земельна ділянка по АДРЕСА_1

- опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 21.06.2019;

- копію ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 26.06.2019 р.

Із наданих до суду документів неможливо встановити тієї обставини, що земельна ділянка, дозвіл на розробку проекту земелеустрою, як стверджує відповідач-1, наданий іншій особі рішенням від 12.06.2018 № 1685, є саме тією земельною ділянкою, про яку зазначає позивачка у графічних матеріалах, доданих ОСОБА_1 до клопотання.

Крім того, суд зазначає, що ч. 7 ст. 118 ЗК України не містить вказаної в оскаржуваному рішенні підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність, а саме - надання такого дозволу іншій особі.

Отже, суд вважає, що рішення Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області від 31.03.2020 № 2200 щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, прийняте з порушенням норм Земельного кодексу України, та не може вважатися обґрунтованим, добросовісним і законним, оскільки належних мотивів та причин такої відмови у вказаному рішенні органом місцевого самоврядування не наведено.

Аналогічна правова позиція з цього питання викладена у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 509/4156/15-а (К/9901/7504/18).

Також слід відімітити, що Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав відмови у наданні особі дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і такої підстави як надання іншій особі дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не містить.

Повноваження суду при вирішенні адміністративної справи визначені статтею 245 КАС України, відповідно до пункту 4 частини 2 якої у разі задоволення адміністративного позову суд може визнання бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Суд встановив, по позивач просить визнати протиправною відмову у наданні дозволу та визнати протиправним та скасувати рішення від 31.03.2020 № 2200, яким відмовлено позивачці у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Слід зазначити, що вказані позовні вимоги є тотожними, оскільки сама відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою викладена у рішенні Щасливцевської сільської ради від 31.03.2020 № 2200.

За таких обставин суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправним та скасування рішення від 31.03.2020 № 2200 та зобов`язання відповідача надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,0773 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, доданих до клопотання ОСОБА_1 .

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу, проте згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 90 КАС України).

На виконання вимог статті 77 КАС України відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх доказів, які б спростовували твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своєї бездіяльності у повному обсязі.

З огляду на зазначені обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість свого рішення з урахуванням вимог, встановлених ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому рішення Щасливцевської сільської ради Херсонської області від 31.03.2020 № 2200 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Статтею 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Наведені процесуальні приписи не є імперативними, передбачають диспозитивну поведінку суду щодо зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, суд вважає, що зобов`язати суб`єкта владних повноважень надати такий звіт, це право суду, а не обов`язок. У даному спорі суд не вбачає підстав для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, оскільки позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ст. 383 КАС України, особа - позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Щодо вимоги позивача про постановлення окремої ухвали, в якій ініціювати притягнення до відповідальності, передбаченої законом за грубе та систематичне порушення земельного законодавства посадовими особами Щасливцевської сільської ради при вирішенні ними питання про відмову у наданні дозволів на розробки проектів землеустрою громадянам, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 249 КАС України встановлено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Із наведеного слідує, що постановлення окремої ухвали є правом суду, а не обов`язком. Крім того, в ході розгляду даної справи судом не установлено підстав для постановлення окремої ухвали.

Окремо слід зауважити, що зобов`язання відповідача надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою є ефективним способом захисту його порушених прав. Відновлення порушених прав позивача не потребує додаткових заходів, таких як постановлення окремої ухвали.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених по справі судових витрат, суд зазначає таке.

Згідно із ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч.ч.1, 7, 9 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Зі змісту доданих до суду документів убачається, що судові витрати позивача складаються з витрат на професійну правничу допомогу та становить 9000,00 грн.

Судом всатвновлено, що 01.04.2020р. між позивачем (клієнт) та адвокатом Буженко Ю.С. укладений договір про надання правничої допомоги № 01/04/20, предметом якого є забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта в Херсонському окружному адміністративному суді, П`ятому апеляційному адміністративному суді та Верховному суді, правоохоронних органах, органах державної виконавчої служби, органах казначейства, органах місцевого самоврядування, органах райдержадміністрації, поштових відділеннях, банківських установах та в інших організаціях, установах та підприємствах не залежно від їх форм власності та підпорядкування.

Вартість правничої допомоги, згідно акту про прийняття-передачі наданих послуг по справі №540/1016/20 від 03.06.2020 р., становить : - консультація клієнта щодо захисту його прав при оскарженні рішення сільради про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою - 1000,00 грн (1 год); - роз`яснення клієнту земельного законодавства щодо процедури надання дозволу на розробку проекту землеустрою - 1000,00 грн (1 год); - надання клієнту правової інформації з приводу судової практики по земельних спорах, в тому числі правових висновків Верховного суду та судової практики Європейського суду по земельних спорах - 1000,00 грн (1 год); - складання позовної заяви, формування матеріалів та засвідчення копій документів, що додаються до позову - 2000,00 грн (2 год); - ознайомлення із відзивом на позовну заяву по справі №540/1016/20 - 500 грн (30 хв.); - формування правової позиції по відношенню до відзиву на позовну заяву - 500 грн (30 хв.); - складання відповіді на відзив на позовну заяву -1000,00 грн (1 год); - складання клопотання про долучення до матеріалів справи доказів надання правничої допомоги - 500 грн (30 хв.); - складання довідки-рахунку про види та обсяг наданої правничої допомоги та акта прийняття - передачі наданих послуг по справі №540/1016/20 - 500 грн (30 хв.); - складання зави на виконання ухвали ХОАС від 30.03.2020 по справі - 500 грн (30 хв); - складання заяви про подачу доказів судових витрат після ухвалення рішеня по суті позовнох вимог - 500 грн (30 хв).

Необхідно зазначити, що відповідно до п.2 ч.3 ст.134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Втім, у порушення зазначеної норми позивач не надала до суду жодних доказів фактичного понесення витрат на правничу допомогу (платіжного доручення, квитанції, касового ордеру). Крім того, а ні в договорі про надання правової допомоги, а ні у довідці-рахунку № 20-20 від 03.06.2020 не визначено в який термін необхідно сплатити гонорор адвоката.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

На підставі викладеного та враховуючи, що позивачем не надано доказів оплати гонорара адвоката на підставі договору про надання правової допомоги від 01.04.2020 №01/04/20 та акта прийняття-передачі наданих послуг від 03.06.2020, суд вважає, що питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу слід вирішувати після винесення рішення у справі за відповідним клопотанням позивача в порядку ст. 252 КАС України.

Частиною 1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене та враховуючи, що позов задоволено в повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 139, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 31.03.2020 № 2200 113 сесії Щасливцевської сільської ради 7 скликання про відмову ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,0773 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області.

Зобов`язати Щасливцевську сільську раду Генічеського району Херсонської області (75580, Херсонська область, с. Щасливцеве, вул. Миру, 26, код ЄДРПОУ 26186462) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,0773 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області.

Стягнути з виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради (75580, Херсонська область, с. Щасливцеве, вул. Миру, 26, код ЄДРПОУ 04400647) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.ст. 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 КАС України, а також інші процесуальні строки, продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя О.Й. Кисильова

кат. 109020100