Ухвала суду № 89884694, 18.06.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 червня 2020 р. Справа № 520/7626/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Полях Н.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Ізюмського відділення щодо припинення виплати ОСОБА_1 страхових виплат

- зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 41313928, місцезнаходження: 61200, Харківська обл., місто Харків, МАЙДАН КОНСТИТУЦІЇ , будинок 1, ПАЛАЦ ПРАЦІ, 3 ПІД`ЇЗД, 4 ПОВЕРХ) в особі Ізюмського відділення поновити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) нарахування та виплату раніше призначеної щомісячної страхової виплати з вересня 2015 року шляхом перерахування на поточний рахунок (№ НОМЕР_2 , відкритий у АТ «Ощадбанк», мфо 351823), а також здійснити виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) усієї суми заборгованості за страховими виплатами за період з вересня 2015 року по липень 2020 року включно однією сумою шляхом перерахування на поточний рахунок (№ НОМЕР_2 , відкритий у АТ «Ощадбанк», мфо 351823)

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102 гривень.

Судом встановлено, що позивачем в адміністративному позові заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру.

Пунктом 1 частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, предметом позову у даній справі є дві вимоги немайнового характеру, а отже позивач має сплатити 1681,60грн.

Щодо клопотання про відстрочення судового збору суд зазначає

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. За приписами ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, порядок і підстави відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати передбачені ст. 8 Закону України "Про судовий збір", відповідно до ч. 1 якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Таким чином, звільнення від сплати судового збору можливо з підстав, передбачених ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", і вказаний перелік підстав є вичерпним.

При цьому суд наголошує на тому, що представником позивача не надано до суду жодних доказів на підтвердження розміру його річного доходу за попередній календарний рік, які є підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до положень вищевказаної норми права.

Суд звертає увагу на приписи чинного адміністративного процесуального законодавства, відповідно до якого, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 133 КАС України повинні мати місце відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Доводи позивача щодо звільнення його від сплати судового збору не узгоджуються з положеннями ст.8 ЗУ "Про судовий збір" та не є достатньою і необхідною правовою підставою для звільнення від сплати судового збору у відповідності до ч. 1 ст. 133 КАС України, тому клопотання задоволенню не підлягає.

Таким чином для усунення недоліків позивачу необхідно:

- надати до суду оригінал платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору на суму 1681,60 грн., на наступні реквізити: одержувач: УК Основ"ян/мХар Основ"янсь/22030101, код 37999628, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок UA778999980313131206084020011, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - "*;101; (код платника); судовий збір за позовом (ім`я/назва платника), Харківський окружний адміністративний суд" або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Суд звертає увагу на строки звернення позивача до суду з даним позовом. Відповідно до приписів ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 вказаної вище статті).

Суд наголошує на тому, що позивач із зазначеним позовом звернувся до суду лише 15.06.2020 р. тобто поза межами строку звернення до суду, встановленого ст. 122 КАС України.

Також, суд звертає увагу на те, що позивачем надано заяву про поновлення строку звернення до суду.

З цього приводу суд зазначає наступне. Відповідно до приписів ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з ч.1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Законодавче обмеження строку оскарження рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову.

Таким чином, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб`єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у своїй постанові від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17.Водночас, позивачем не наведено жодної об`єктивної непереборної причини, труднощів, які не залежали від волі позивача, що унеможливили своєчасне звернення до суду та не надано жодного доказу на підтвердження зазначеного.

Таким чином, позовна заява подана з порушенням вимог ст. 161 КАС України. На виконання приписів ч.1 та ч. 2 ст. 169 КАС України. Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно надати до суду:

- належним чином завірених доказів, які б підтверджували наявність непереборних та об`єктивних перешкод, труднощів, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу строк – десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, але не менше, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), надавши вказані документи до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду.

Для усунення недоліків позовної заяви необхідно надати до суду:

- оригінал платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору на суму 1681,60грн.;

- належним чином завірені докази, які б підтверджували наявність непереборних та об`єктивних перешкод, труднощів, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та підлягати поверненню позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.А. Полях