Ухвала суду № 89884090, 18.06.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 червня 2020 р. № 400/2241/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельника О.М. ознайомившись з матеріалами

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020 про:визнання протиправним та скасування рішення від 30.04.2020р. № 25/21-03.03,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення від 30.04.2020 року № 25/21-03.03.

Згідно витягу з протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 17.06.2020 року, матеріали справи №400/2241/20 передано на розгляд судді Мельнику О.М.

18.06.2020 року суддею Мельником О.М. подана заява про самовідвід, яка обґрунтована тим, що оскільки позивач займав посаду голови Миколаївського окружного адміністративного суду, то ця обставина може викликати сумніви у стороннього спостерігача в неупередженості та об`єктивності судді при розгляді справи, що згідно п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України є підставою для самовідводу.

Вирішуючи питання про самовідвід, суд враховує таке.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", завданням суду є те, що суд здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, а також в свої професійній, громадській діяльності та приватному житті, суддя заради утвердження незалежності й неупередженості судової влади, зміцнення її авторитету в суспільстві повинен дотримуватись норм викладених в Кодексі професійної етики судді, стаття 2 якого, передбачає, що суддя має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов`язану зі здійсненням правосуддя.

Відповідно до ст.15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI (чергового) з`їзду суддів України від 22.02.2013р., неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Відповідно до п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які враховані при прийнятті Кодексу суддівської етики, суддя заявляє самовідвід в розгляді справи в тому випадку, якщо у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах стороннього спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Позивач працював в Миколаївському окружному адміністративному суді на посаді голови Миколаївського окружного адміністративного суду в період з 02 жовтня 2007 року по 14 квітня 2014 року, та на посаді судді з 15 квітня 2014 року по 17 жовтня 2016 року, про що свідчить довідка Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.06.2020 року № 11К/2020, тому ця обставина може викликати сумніви в неупередженості або об`єктивності судді при розгляді даної справи.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Частина 1 ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Згідно положень ч.ч. 1, 2 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Таким чином, з метою недопущення жодного сумніву в об`єктивності, безсторонності та неупередженості судді Мельника О.М., заява про самовідвід підлягає задоволенню.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 39, 40, 41, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву судді Мельника О.М. про самовідвід задовольнити.

2. Відвести суддю Мельника О.М. від розгляду адміністративної справи № 400/2241/20.

3. Адміністративну справу № 400/2241/20 передати для визначення складу суду в порядку, передбаченому статтями 18, 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя О.М. Мельник