Рішення № 89883993, 16.06.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/6579/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Сільник Н.Є.

за участю:

представника позивача - Татух М.Д.

представника третьої особи - Кузьміка Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова О.Ю., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова О.Ю., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у якій з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить суд зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова О.Ю. включити ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами у Публічному акціонерному товаристві «Банк «Київська Русь» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми відшкодування за договором № 152020039440 банківського вкладу у національній валюті «Цікава пропозиція 2015» від 19.03.2015 у розмірі 145000, 00 грн та подати додаткову інформацію до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо виплати ОСОБА_1 відшкодування у сумі 145000, 00 грн за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач є вкладником, оскільки наявна письмова форма двохсторонього договору (Договір № 152020039440 банківського вкладу «Цікава пропозиція 2015» від 19 березня 2015 року), грошові кошти залучені Банком від Позивача та безпосередньо внесені ним на депозитний рахунок за договором банківського вкладу, що підпадає під дію ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Вказує, що до сьогодні ПАТ «Банк «Київська Русь» не виконав умов Договору банківського вкладу, а саме не повернув ОСОБА_1 суму вкладу та нараховані відсотки. Позивач вважає, що йому як вкладнику має бути виплачена гарантована сума відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Однак, відповідачем не включено позивача до переліку вкладників та Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що призвело до порушення прав позивача та зумовило звернення останнього до суду з цим позовом.

Відповідач у встановлений судом строк подав відзив на позов, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Свої заперечення обґрунтовує тим, що позивача не включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО у зв`язку із застосуванням наслідків нікчемності укладеного між позивачем та банком правочину. Як на правову підставу визнання нікчемним такого правочину послався на положення ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Третя особа у встановлений судом строк подала пояснення, у яких просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Заперечення обґрунтовує тим, що відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підставою для поширення на особу гарантій, щодо відшкодування вкладу за рахунок Фонду є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку до запровадження в банку тимчасової адміністрації, відтак в Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» відсутні законні підстави для включення позивача до переліку вкладників, які мають право на отримання гарантованого відшкодування за рахунок коштів Фонду, оскільки у позивача не було залишку коштів на рахунку до запровадження тимчасової адміністрації в банку. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, вказаних у позовній заяві та уточненнях до позовних вимог, просив позов задовольнити.

Представник третьої особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у поясненнях, просив в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 30.12.2015 відкрито провадження у даній справі.

30.12.2020 ухвалою судді підготовче провадження в адміністративній справі закінчено та призначено справу до судового розгляду.

26 січня 2016 року ухвалою Львівського окружного адміністративного суду зупинено провадження у даній справі до отримання доказів.

03.12.2019 ухвалою Львівського окружного адміністративного суду поновлено провадження у справі.

17.12.2019 ухвалою Львівського окружного адміністративного суду клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції у справі № 813/6579/15 за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Банк “Київська Русь” Волкова О.Ю. про зобов`язання вчинити дії – задоволено:

- судове засідання у справі № 813/6579/15 за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Банк “Київська Русь” Волкова О.Ю. про зобов`язання вчинити дії провести у режимі відеоконференції 09.01.2020 о 11:30 год;

- забезпечення проведення відеоконференції у справі № 813/6579/15 доручити Подільському районному суду м. Києва, що знаходиться за адресою: 04071, м. Київ, вул. Хорива, 21.

20.03.2020 ухвалою Львівського окружного адміністративного суду у задоволенні клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про розгляд справи № 813/6579/15 в режимі відеоконференції – відмовлено.

16.06.2020 ухвалою Львівського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про закриття провадження у справі № 813/6579/15.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Суд встановив, що 19.03.2015 між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк «Київська Русь» укладено Договір №152020039440 банківського вкладу в іноземній валюті «Цікава пропозиція 2015».

Відповідно до умов цього Договору ОСОБА_1 надає, а Банк приймає на зберігання грошові кошти в розмірі 145000 грн на банківський рахунок № НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 внесено грошові кошти в сумі 145000 грн на відкритий банківський рахунок № НОМЕР_1 .

На підставі постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 №190 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19.03.2015 №61 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь», відповідно до якого з 20.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у банку ОСОБА_2 . Тимчасова адміністрація запроваджена строком на три місяці з 20.03.2015 по 19.06.2015 включно.

15.06.2015 виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення №116 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у Банку до 19.07.2015 включно та продовження повноважень Уповноваженої особи Фонду до 19.07.2015 включно.

Згідно оголошення, розміщеного на веб-сторінці Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.06.2015, повідомлено вкладників банку про те, що з 17.06.2015 ПАТ «Банк «Київська Русь» починає виплати коштів вкладникам за договорами, в тому числі договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки).

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 16.07.2015 №460 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняти рішення від 17.07.2015 №138 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» та призначення «Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» та призначено Уповноваженою особою Фонду Волкова О.Ю. строком на 1 рік з 17.07.2015 по 16.07.2016 включно.

ОСОБА_1 звернувся до банку-агента ПАТ «КБ «Укргазбанк» та просив надати йому інформацію про внесення його даних до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк «Київська Русь» за договором банківського вкладу №152020039440 від 19.03.2015 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Проте, посадові особи ПАТ «КБ «Укргазбанк» повідомили позивача, що виплати згідно реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, наданого до банку-агента Уповноваженою особою Фонду, на ім`я позивача відсутні.

04.08.2015 позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду із заявою про включення його до переліку вкладників, які мають право на отримання гарантованої суми вкладу за рахунок Фонду за договором банківського вкладу №152020039440 від 19.03.2015 у ПАТ «Банк «Київська Русь».

Однак, відповіді на відповідну заяву позивач так і не отримав.

У подальшому Уповноважена особа Фонду надіслала позивачу повідомлення про нікчемність на підставі п. 2 та 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та ст. 228 ЦК України правочину щодо перерахування грошових коштів у сумі 145000 грн з поточного рахунку АСК «Дністер» № НОМЕР_2 у ПАТ «Банк «Київська Русь», відкритий на ім`я позивача з призначенням платежу - «перерахування безпроцентної фінансової позики згідно з договором від 19.03.2015».

Позивач вважає, що має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тому звернувся до суду із даним позовом.

Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

За визначенням статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Частиною першою статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 1 та частини третьої статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов`язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Частина друга статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлює, що вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з частиною четвертою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб`єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Таким чином, після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" гарантує повернення кожному вкладнику банку суми відшкодування коштів за вкладом, у тому числі внесеного за договором банківського рахунку; відмовлено у відшкодуванні коштів за вкладом може бути лише за наявності підстав, передбачених частиною четвертою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

За правилами частин першої-третьої статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з частиною п`ятою статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Частина шоста статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначає, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (далі по тексту - Положення) Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

При цьому Уповноважена особа може надавати Фонду протягом процедури ліквідації додаткову інформацію про вкладників, зокрема щодо збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.

Як вбачається зі змісту письмового заперечення відповідача позивача не включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, оскільки він не є вкладником, у зв`язку із тим, що кошти на його вкладний рахунок перераховані третьою особою – АСК «Дністер», а тому операції із перерахування коштів на рахунок позивача є нікчемним правочином, який спрямованим на заволодіння коштів держави та порушує публічний порядок.

Згідно з частиною другою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частина третя статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Зазначаючи про нікчемність правочину, відповідач 1 посилається на пункти 2 та 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", разом з тим, суд звертає увагу, що відповідачем 1 не доведено, що укладаючи договір банківського вкладу від 19 березня 2015 року №25163-44.16, банк взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або умови укладеного вказаного договору банківського вкладу передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання ОСОБА_1 переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Частина перша статті 203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частина третя цієї статті визначає, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до статті 73, 74 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Суд встановив та матеріалами справи підтверджено, що позивач уклав з ПАТ «Банк «Київська Русь» договір банківського вкладу (депозиту) та на відповідних рахунках позивача розміщено грошові кошти згідно з зазначеним договором (переказ коштів від АСК «Дістер»), а тому в розумінні закону позивач є вкладником.

Укладення вказаного договору та зарахування коштів на рахунок позивача відбулось 19.03.2015, тобто до початку віднесення ПАТ «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації 20.03.2015

Отже, вклад розміщено на рахунку ПАТ «Банк «Київська Русь» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону № 4452-VI. При цьому уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до Закону № 4452-VI.

Аналогічна правова позиція у подібних відносинах, висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 802/351/16-а та постанові Верховного Суду від 13 грудня 2019 року у справі №814/4165/15.

Частина третя статті 38 Закону № 4452-VI (у редакції, що була чинною на час укладення договору) містить перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними. Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Київська Русь» вважала нікчемними договір банківського вкладу між банком і позивачем з підстави, передбаченої пунктом 7 частини третьої статті 38 зазначеного вище Закону. Зазначеною нормою передбачено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо їх умови передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Суд вважає, що положення пункту 7 частини третьої статті 38 Закону не може бути застосованим до договору, укладеного між позивачем та ПАТ «Банк «Київська Русь», оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов`язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.

Метою пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI є недопущення зменшення активів банку або якості (ліквідності) таких активів на шкоду інших кредиторів, а також захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією щодо застосування пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 910/14681/17, від 30.05.2018 у справі № 910/23036/16, від 23.10.2018 у справі № 804/6992/15.

З огляду на викладене, відповідачем не наведено, а судом не встановлено, підстав для визнання нікчемним договору банківського вкладу від 19 березня 2015 року №152020039440; відповідачем також не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача та третьої особи, що позивач не є вкладником банку, у зв`язку з тим, грошові кошти надійшли на рахунок позивача від третьої особи, тому що зазначене не підтверджується належним доказами, а відповідно до визначення статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вкладом, у тому числі, є кошти, які надійшли для вкладника на умовах договору банківського рахунку; при цьому Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме, що вкладом повинні бути лише кошти, внесені безпосередньо вкладником. Крім того, суд зауважує, що факт знаходження на рахунку позивача грошових коштів у розмірі 145000,00 грн. відповідачем та третьою особою не заперечується.

В силу положень частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Суд зазначає, що відповідного судового рішення про визнання недійсним договору банківського вкладу від 19 березня 2015 року №№152020039440 матеріали справи не містять, а про існування таких судових рішень ні суду, ні сторонам не відомо.

Таким чином, відповідачем не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Верховний Суд у постанові від 11 грудня 2019 року у справі № 826/16898/15 зазначив, що «…що, предметом розгляду і доведення у даній справі були фактичні обставини щодо наявності чи відсутності у відповідачів передбачених законом підстав для невключення позивача до Переліку вкладників і відповідно правомірності в зв`язку з цим їх дій та бездіяльності.

В той же час, встановлення дійсної належності отриманих на рахунок позивача коштів, фактів поділу великого вкладу з метою набуття права на його відшкодування за рахунок коштів Фонду, наявність в окремих осіб умислу на заволодіння державними коштами не були предметом розгляду у даній справі.

Такі фактичні обставини підлягають самостійному доведенню і встановленню на підставі відповідних доказів, за участю усіх осіб, для яких встановлення таких обставин може мати значення.

Крім того, суду не було надано доказів того, що саме правочин за участю позивача призвів до неплатоспроможності чи неможливості виконання банком грошових зобов`язань перед іншими кредиторами, а тому посилання відповідача на пункт 2 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» як на підставу нікчемності правочину також є безпідставним.».

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд зазначає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний приймати рішення, а дії - вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх, дотримуючись встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова О.Ю. включити ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами у Публічному акціонерному товаристві «Банк «Київська Русь» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми відшкодування за договором № 152020039440 банківського вкладу у національній валюті «Цікава пропозиція 2015» від 19.03.2015 у розмірі 145000, 00 грн та подати додаткову інформацію до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо виплати ОСОБА_1 відшкодування у сумі 145000, 00 грн за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) за рахунок його бюджетних асигнувань 487 (чотириста вісімдесят сім) грн 20 коп сплаченого судового збору на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18.06.2020.

Суддя Р.М. Брильовський