Рішення № 89883949, 15.06.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/670/20

ДОДАТКОВЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2020 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Сидор Н.Т.,

за участю секретаря судового засідання Колодій О.Р.,

представника позивача Завади Т.Р.,

представника відповідача Риб`як В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в справі за позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Львівської митниці ДФС, в якій просила суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/000558/2 від 29.11.2019.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04.06.2020 позов ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення – задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці ДПС про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/000558/2 від 29.11.2019; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Галицької митниці Держмитслужби 1447 (одна тисяча чотириста сорок сім) гривень 66 коп. сплаченого судового збору на користь ОСОБА_1 .

У судовому засіданні 04.06.2020 до закінчення судових дебатів у справі представник позивача повідомив суд, що подасть заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду.

10.06.2020 представник позивача через канцелярію суду подав заяву про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача 9500 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу.

У свою чергу, 15.06.2020 представник відповідача подала заперечення на заяву представника позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу, де покликається на не співмірність заявлених до відшкодування витрат.

У судовому засіданні представник позивача подану заяву підтримав, просив таку задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти задоволення заяви представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

При ухваленні додаткового рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 1 та п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

У свою чергу, компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому ст. 134 КАС України.

Так, за змістом ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано:

- копію Договору про надання правової допомоги № 59 від 10.12.2019, укладеного між ОСОБА_1 та Адвокатським Об`єднанням «ТІ ЕНД ТІ ПАРТНЕРС»;

- акт про надання правової допомоги № 01 від 6 червня 2020 року згідно з Договором про надання правової допомоги № 59 від 10.12.2019, відповідно до якого сторони засвідчили, що у відповідності до положень пунктів 1.1., 2.1. Договору, Адвокатським об`єднанням надано Клієнту правову допомогу (юридичні послуги) в межах розгляду справи № 380/670/20 за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень згідно Опису наданої правової допомоги, викладеному в пункті 2 цього акту;

- копію рахунку-фактури № 01 від 09.06.2020 на суму 9500 грн;

- копію квитанції до прибуткового касового ордеру № 1 від 09.06.2020 на суму 9500 грн.

Поряд з цим, ч. ч. 5, 6 ст.134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу статті 134 КАС України, випливає, що крім того, що зазначена стаття забезпечує право особи на правову допомогу, з іншого боку, вона запобігає зловживанню правом на компенсацію витрат на правову допомогу в т.ч. неоднаковій судовій практиці, встановлюючи критерії співмірності, які визначені в ч. 5 цієї статті. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений у постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №200/14113/18-а, що в силу ч. 5 ст. ст. 242 КАС України враховується судом при застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Також Верховний Суд неодноразово зазначав, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі (серед інших, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

Згідно з ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

У пункті 2 акту про надання правової допомоги № 01 від 6 червня 2020 року згідно з Договором про надання правової допомоги № 59 від 10.12.2019 викладено наступний опис наданої правової допомоги: підготовка, написання і подача позовної заяви (7 год) – 3500 грн; участь у судовому засіданні 24.02.2020 (1 год) – 1000 грн; участь у судовому засіданні 18.03.2020 (1 год) – 1000 грн; підготовка, написання і подача відповіді на відзив Львівської митниці ДФС (4 год) – 2000 грн; участь у судовому засіданні 13.05.2020 (1 год) – 1000 грн; участь у судовому засіданні 25.05.2020 (1 год).

Проаналізувавши зроблений представником позивача розрахунок, суд вважає, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу в суді не є співмірними по відношенню до складності справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а розмір заявлених витрат є завищений.

Визначаючись щодо розміру витрат на правничу допомогу, що підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, суд зокрема враховує, що сумарна кількість часу проведення судових засідання, що відбулись за участі представника позивача, є суттєво меншою, ніж вказано в акті про надання правової допомоги № 01 від 6 червня 2020 року, що підтверджується протоколами та звукозаписами цих судових засідань.

Поряд з цим, враховуючи, що нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, а судова практика щодо вирішення спірних правовідносин є сталою, суд вважає завищеним обсяг виконаної роботи та витрачений час на підготовку адміністративного позову, вивчення та правовий аналіз змісту відзиву на позовну заяву, підготовку відповіді на відзив на позовну заяву, а відтак завищено витрати в цій частині.

Відтак, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про відшкодування судових витрат на правничу допомогу та зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 3500 грн (2000 грн за підготовку позовної заяви та відповіді на відзив та 1500 грн – за участь у судових засіданнях), що, на думку суду, відповідатиме вимогам розумності та співмірності.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 143, 242-246, 252, 255, 257, 293, 295, п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення», пп. 15.5 п.15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в справі за позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 3500 (три тисячі п`ятсот) грн 00 коп. понесених витрат на професійну правничу допомогу.

У решті вимог представника позивача про присудження судових витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп. відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. При цьому, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до або через суд першої інстанції, який ухвалив рішення.

Відповідно до п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені цим рішенням, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Повний текст рішення складено та підписано 18.06.2020.

Суддя Сидор Н.Т.