Ухвала суду № 89883807, 17.06.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

17 червня 2020 року м.Київ №320/5089/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши заяву про забезпечення позову в межах позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління державної податкової служби у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

у с т а н о в и в:

до суду звернувся ОСОБА_1 із заявою про забезпечення позову, в якій просив зупинити стягнення боргу (недоїмки) у виконавчому провадженні №61615866, відкритому на підставі податкової вимоги ГУ ДПС у Київській області про сплату боргу №Ф-295301-50 від 14.05.2019.

Мотивація заяви - оскарження податкової вимоги про сплату недоїмки з ЄСВ від 14.05.2019 №Ф-295301-50 та порушення права на вільне володіння майном.

Дослідивши матеріали заяви та подані документи, суд приходить до висновку про необхідність відмови у її задоволенні, ураховуючи таке:

відповідно до частини першої статті 150 КАСУ, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Порядок забезпечення позову в адміністративній справі регламентовано положеннями ст.ст. 150, 151 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.

Як визначено процесуальним законодавством, забезпечення адміністративного позову – це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Згідно частини першої статті 150 КАСУ, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суд констатує, що позовна заява на оскарження дій державного виконавця Білоцерківського міського відділу ДВС ЦМУ Міністерства юстиції України в межах ВП №61615866 до суду не надходила і про намір її подати учасником справи не заявлено, у зв`язку з чим забезпечення позову шляхом зупинення виконавчих дій у вигляді стягнення майна та/або грошових коштів на підставі адміністративного позову про визнання протиправним та скасування податкової вимоги, є безпідставним.

Крім того, заявником не наведено жодних обґрунтувань щодо необхідності застосування крайнього заходу забезпечення позову у вигляді зупинення виконавчих дій та не представлено документального підтвердження наведених в заяві обставин в межах позовної заяви про визнання протиправною та скасування податкової вимоги.

Відповідно ч.2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. При їх застосуванні суд повинен враховувати співвідношення прав (інтересу) про захист яких просить заявник із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Оскільки оспорюване позивачем рішення не має очевидних ознак протиправності, а наслідки його виконання незворотного характеру для заявника, суд приходить до висновку про неспівмірність заявленого до застосування заходу забезпечення позову.

Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою. Таким чином, із цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд, згідно ч. 1 ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Єдиним аргументом заяви щодо забезпечення позову та доказом на його підтвердження є посилання ОСОБА_1 на можливе порушення його прав прийнятим відповідачем рішенням в межах ВП №61615866.

Як слідує із постанови про арешт майна боржника, вона прийнята 24.03.2020. Позивачем не представлено суду доказів про вжиття ним будь-яких заходів реагування на порушення його прав та інтересів на протязі майже трьох місяців, що свідчить про відсутність для нього критичності у цьому питанні та необхідності невідкладного застосування превентивних заходів.

З огляду на вищевикладене, керуючись статтями 150-157, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про забезпечення позову, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Брагіна О.Є.