Ухвала суду № 89883803, 17.06.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

17 червня 2020 року № 320/3226/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" до Головного управління ДПС України у Київській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" з позовом до Головного управління ДПС України у Київській області, в якому просить стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс» (ідентифікаційний код: 30367782, місцезнаходження: 08113, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с.Петрушки, вул.Лісна, буд.1) пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України за порушення строків бюджетного відшкодування непогашених залишків сум податку на додану вартість, що були заявлені позивачем до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 01 лютого 2015 року за період з 19.03.2019 по 02.04.2020 у розмірі 854 193,44 грн.

Ухвалою суду від 15.04.2020 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

До Київського окружного адміністративного суду від відповідача надійшло клопотання, в якому останній наполягав на необхідності розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду адміністративної справи №320/3226/20 у судовому засіданні, суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частини 2 та 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 5 вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Зважаючи на те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі характеризується незначною складністю, суд не убачає потреби у проведенні судового засідання з повідомленням сторін.

Враховуючи, що дана адміністративна справа з огляду на її предмет і характер спірних правовідносин є незначної складності і будь-яких підстав для її розгляду у судовому засіданні відповідач не зазначив, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засідання з повідомленням (викликом) сторін, - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.