Рішення № 89883752, 15.06.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2020 року № 362/179/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (із змінами, внесеними згідно із законом України від 05.10.1995 № 358/95-ВР, у редакції Закону України від 04.09.2008 № 502-VI, що діяла станом на березень 2010 року) на підставі Довідки Генеральної прокуратури України №18-188 зп від 13.11.2019 про заробітну плату з розрахунку 80% із середньою заробітку,

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 згідно Довідки Генеральної прокуратури України №18-188 зп від 13.11.2019 про заробітну плату, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.10.1995 № 358/95-ВР, у редакції Закону України від 04.09.2008 № 502-VI, що діяла станом на березень 2010 року) з розрахунку 80% із середнього заробітку з 14 листопада 2019 року без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю в розмірі пенсії за минулий час з 28 січня 2016 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно відмовлено в перерахунку пенсії за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (із змінами, внесеними згідно із законом України від 05.10.1995 № 358/95-ВР, у редакції Закону України від 04.09.2008 № 502-VI, що діяла станом на березень 2010 року) на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 13.11.2019 №18-188 зп, з розрахунку 80% від середнього заробітку.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого, не погоджується із заявленими позовними вимогами, оскільки, позивач не має права на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати працюючим прокурорським працівникам. Зокрема, відповідачем зазначено, що на час розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії, Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ втратив чинність та, зокрема, діє Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, тому до правовідносин щодо призначення пенсії позивачу мають застосовуватися вимоги цього Закону. Оскільки, законодавством України право на визначення умов та порядку здійснення перерахунку пенсій прокурорам делеговано Кабінетом Міністрів України, а останнім не визначено умови виконання права на такий перерахунок, законодавчі підстави проведення перерахунку пенсій прокурорським працівникам відсутні.

Ухвалою суду від 13.04.2020 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 01.08.2011 є пенсіонером за вислугою років, перебуває на пенсійному обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Київській області та отримує пенсію на підставі статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ.

Судом встановлено, що позивачем отримано довідку Генеральної прокуратури України №18-188зп від 13.11.2019, згідно якої, його заробітна плата станом на 29.10.2019 складається з: посадовий оклад 7140,00 грн, вислуга років 2856,00 грн, інші виплати, які передбачені чинним законодавством 52109,40 грн, індексація 107,18 грн – всього 7140,00+2856,00+52109,40+107,18=62212,58 грн.

Після отримання довідки позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області із заявою та просив провести перерахунок і виплату пенсії відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», на підставі довідки від 13.11.2019 №18-188зп Генеральної прокуратури України у розмірі 80% від розміру місячної заробітної плати.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 16.12.2019 №2531/С-01 ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» на підставі пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 за №213-VIII.

Вважаючи дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру» незаконними та такими, що порушують конституційні права на пенсійне забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.

У силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначався ст. 50-1 Закону України від 05.11.1991 року №1789-ХІІ "Про прокуратуру".

Відповідно до ч. 1 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 року (в редакції Закону № 2663-ІІІ від 12.07.2001 року), прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80% від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2%, але не більше 90% від суми місячного (чинного) заробітку.

Як свідчать матеріалами справи, пенсію позивачу призначено на підставі ст. 50-1 Закону України від 05.11.1991 року №1789-ХІІ "Про прокуратуру".

Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 року № 76-VIII були внесені зміни до ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ, зокрема ч.18 викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

15 липня 2015 року набрав чинності новий Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VІІ.

Відповідно до Розділу ХІІ Перехідних положень Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII положення Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ (крім окремих статей) визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII.

Суд зазначає, що позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії 10 грудня 2019 року, при цьому посилався лише на статтю 50-1 Закону України «Про прокуратуру», яка була чинна станом на 01.08.2011.

Разом з цим, порядок перерахунку призначених пенсій (на момент звернення позивача з заявою) регулювався частинами 13, 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14.10.2014.

Так, згідно з частиною 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 13 Розділу ХІІІ Прикінцевих положень Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII на Кабінет Міністрів України покладено обов`язок у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших відповідних центральних органів виконавчої влади України у відповідність із цим Законом.

Таким чином, на час звернення позивача (10.12.2019) з заявою про перерахунок пенсії Кабінетом Міністрів України нормативно-правовий акт, яким визначено умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, прийнято не було.

При цьому, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" № 2148-VIII від 03.10.2017 року до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" внесені зміни, які стосуються переведення пенсій осіб, яким призначено пенсії на підставі спеціальних нормативно-правових актів.

Так, згідно пункту 4-7 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України "Про Кабінет Міністрів України", «Про державну службу», «Про Національний банк України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування", «Про прокуратуру", «Про статус народного депутата України», «Про судоустрій і статус суддів», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.

Згідно п. 13 розділу XV "Прикінцеві положення "Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у редакції, яка набрала чинності з 11.10.2017 та застосовується з 01.10.201, у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до, зокрема, "Про прокуратуру", її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення.

До такого переведення розмір пенсії, встановлений до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" не переглядається та пенсія не індексується.

Різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії положеннями Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" прямо передбачено неможливість перерахунку пенсії, призначено на підставі Закону України "Про прокуратуру" до 01.10.2017 року.

Крім того, іншими законодавчими актами України не було передбачено здійснення такого перерахунку.

Водночас, невиконання/виконання Кабінетом Міністрів України вимог пункту 13 Розділу ХІІІ Прикінцевих положень Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14.10.2014 року щодо статті 86 цього Закону - не є предметом даного спору.

Предметом даного спору є правомірність/неправомірність дій/рішень Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Разом з тим, Пенсійний фонд України, як орган державної влади, в силу вимог ч. 2 ст.19 Конституції України зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Натомість, відсутність умов та порядку перерахунку призначених працівникам прокуратури пенсій не дає підстав Пенсійному фонду України (територіальним органам) діяти не свій власний розсуд.

Отже, відповідач мав діяти та діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає, що відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії, орган Пенсійного фонду України діяв правомірно, оскільки відсутність умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, як це передбачено у ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14.10.2014 не може вважатися доказом протиправності дій Пенсійного фонду України і покладати на нього обов`язки, не передбачені законодавством.

Суд також зазначає, що рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 № 1697-VІІ зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, колегія суддів зазначає наступне, визнана неконституційною, втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 13.12.2019.

Окрім того, було встановлено такий порядок виконання цього Рішення:

- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

« 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Однак, на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії (10.12.2019), положення ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" були чинними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019 повернуто працівникам прокуратури право на перерахунок пенсій, однак до ухвалення цього Рішення, тобто на момент виникнення спірних правовідносин, положення частини 20 статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ «Про прокуратуру» були чинними.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 30.04.2020 року у справі № 334/3092/16-а (2-а/334/17/17).

Суд вважає за необхідне зазначити, що в Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 вказано, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 на правовідносини, пов`язані з розглядом заяви від 01 жовтня 2019 року про перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугою років на підставі довідки Генеральної прокуратури від 13.11.2019 №18-188 зп, не може вплинути, оскільки вони виникли та існували до його прийняття.

Аналогічного правового висновку дійшов Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 04.06.2020 у справі №640/24223/19.

Між тим, не зважаючи на те, що станом на день розгляду даної справи виникли підстави для перерахунку пенсії позивача у відповідності до вимог ч. 20 ст. 86 Зaкoну №1697-VII з 13.12.2019, суд зосереджує увагу на тому, що ОСОБА_1 не звертався до пенсійного органу із такими вимогами, а останній відповідно не відмовляв йому у проведенні такого перерахунку.

Разом з цим, відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Тобто, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Поновлення права на перерахунок пенсії позивачу відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 не позбавляє останнього права на звернення до пенсійного органу з відповідною заявою про проведення такого перерахунку.

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, довів правомірність свого рішення.

У підсумку, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку про законність дій відповідача, а тому, позовні вимоги вважає такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволення адміністративного позову, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.