Рішення № 89883746, 18.06.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 червня 2020 року Справа № 280/282/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу

за Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 43143945)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом (з урахуванням уточненого) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача суму податкового боргу з військового збору, з єдиного податку з фізичних осіб, з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатом річного декларування у загальному розмірі 324936,08 грн.

Позовні вимоги, у уточненому позові, обґрунтовані Податковим кодексом України та зазначено, що за відповідачем обліковується податковий борг з військового збору, з єдиного податку з фізичних осіб, з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатом річного декларування, який виник у зв`язку з несплатою відповідачем узгоджених сум податкових зобов`язань у вигляді податкових декларацій та внаслідок застосування податкових повідомлень-рішень а також пені, яка нарахована за несвоєчасну сплату. Контролюючим органом вживалися заходи з стягнення податкового боргу у добровільному порядку, проте сума податкового боргу відповідачем сплачена не була у зв`язку з чим позивач просить стягнути суму податкового боргу у судовому порядку.

Ухвалою суду від 14.02.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні 12.03.2020. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 13.03.2020 розгляд справи було відкладено на 13.04.2020.

27.03.2020 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (вх. №19537).

13.04.2020 від відповідача до суду надійшов уточнений відзив на позовну заяву (вх.№17087).

Ухвалою суду від 13.04.2020 розгляд справи було відкладено на 14.05.2020.

Ухвалою суду від 14.05.2020 розгляд справи було відкладено на 10.06.2020.

02.06.2020 відповідачем до суду подано уточнений відзив на уточнену позовну заяву (вх. №25667), в якому просить відмовити позивачу у задоволені позовних вимог та вказано, що позивач намагається повторно притягнути відповідача до фінансової відповідальності за одне й те саме. За результатами документальну виїзну перевірку з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 складено та винесено рішення №0031201305 від 26.10.2018 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», вимогу про сплату боргу (недоїмки) №0031211305 від 26.10.2018, рішення №0031231305 від 26.10.2018 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, податкове повідомлення - рішення №0031241305 від 26.10.2018, податкове повідомлення - рішення №0031251305 від 26.10.2018, податкове повідомлення - рішення №0031261305 від 26.10.2018, податкове повідомлення - рішення №0031271305 від 26.10.2018. Тобто, зазначає, фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 вже притягнуто до фінансової відповідальності. Також, вказує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази , що свідчать про наявність дійсних податкових повідомлень - рішень та податкових вимог за якими позивач просить здійснити стягнення, минув час стягнення за податковими повідомленнями-рішеннями №0001431307 від 16.11.2017 та №0001491307 від 16.11.2017 та податковою вимогою №382-25 від 24.07.2014, як докази додано папери що містять юридичні дефекти, відсутній підпис на податкових повідомленнях-рішеннях та податковій вимозі за якими позивач намагається здійснити стягнення, позивач намагається здійснити стягнення за податковими повідомленнями-рішеннями №0011295402 та №0011695402 від 18.05.2018, що скасовані. Крім того, вказує, що податкові повідомлення - рішення №0020705407 та №0020755407 від 04.10.2018, №0020705407 та №0020755407 від 04.10.2018 складено та винесено в порушення встановленого порядку за п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України.

Ухвалою суду від 18.06.2020 відмовлено у задоволені клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про повернення уточненого адміністративного позову та відповіді на відзив.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

При цьому, суд враховує положення постанови КМ України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", зі змінами, внесеними постановами КМ України від 25.03.2020 р. № 239, від 22.04.2020 р. № 291, від 04.05.2020 р. № 343 та від 20.05.2020 р. № 392, якими запроваджено з 12 березня 2020 до 22 червня 2020 року на усій території України карантин.

Крім того, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020 р., розділ VI " Прикінцеві положення " КАС України доповнено пунктом 3 яким визначено, що "під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165,169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки, зокрема щодо строку розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження тощо продовжуються на строк дії такого карантину".

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за можливе завершити розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено з відкритих даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець 25.08.2005 за № НОМЕР_2 . Зареєстрованим місце проживання відповідача є АДРЕСА_2 .

Згідно з розрахунку податкового боргу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 07.11.2017 по 05.11.2019 за відповідачем рахується податковий борг з військового збору (11011001), який виник на підставі податкової декларації про майновий стан і доходи (для підприємців) №9298522047 від 09.02.2018, терм. спл. 19.02.2018 на суму 599,33 грн., Нараховано пені ІКП на борг мин.р (п.п. 129.1.1 ст. 129. ПКУ) з 21.05.2017 по …. на податкова декларації про майновий стан і доходи (для підприємців) №9269727542 від 09.02.2017 на суму 37,42 грн., податкової декларації про майновий стан і доходи (для підприємців) №14808987 від 07.02.2019, терм. спл. 21.02.2019 на суму 670,14 грн.

Податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (14060100), виник на підставі податкового повідомлення-рішення (форма ‘Р’) №0020705407 від 04.10.2018 на суму 179648,00 грн., з урахуванням переплати 14982,35, заборгованість складає 164665,65 грн., Нараховано пені (п.п. 129.1.1 ст. 129. ПКУ) Податкове повідомлення-рішення (форма ‘Р’) №0020705407 від 04.10.2018 по …. на Акт камеральної перевірки податкової звітності з ПДВ (про несвоєчасне подання, порушення податкового законодавства) №948/08-01-54-07/ НОМЕР_1 від 31.08.2018 на суму 139281,84 грн.

Податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб (18050400) виник на підставі податкового повідомлення-рішення (форма ‘Ш’) №0001431307 від 16.11.2017 на суму 7708,72 грн.

Податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати (11010100) виник на підставі податкового повідомлення-рішення (форма ‘ПС’) №0011295402 від 18.05.2018 на суму 1020,00 грн. та податкового повідомлення-рішення (форма ‘ПС’) №0011695402 від 22.05.2018 на суму 510,00 грн.

Податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатом річного декларування (11010500) виник на підставі податкового повідомлення-рішення (форма ‘Ш’) №0001491307 від 16.11.2017 на суму 2401,30 грн. та податкової декларації про майновий стан і доходи (для підприємців) №14808987 від 07.02.2019 терм. спл. 21.02.2019 на суму 8041,68 грн.

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.58.2 ст.58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що контролюючим органом вживались заходи щодо направлення відповідачу податкових повідомлень рішень від 04.10.2018 №0020705407, від 16.11.2017 №0001431307, від 18.05.2018 №0011295402, від 16.11.2017 №000149307.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що сума податкового зобов`язання визначена в податкових деклараціях 9298522047 від 09.02.2018, 14808987 від 07.02.2019, №14808987 від 07.02.2019 та податкових повідомлення рішеннях від 04.10.2018 №0020705407, від 16.11.2017 №0001431307, від 18.05.2018 №0011295402, від 16.11.2017 №000149307 є узгодженою та у встановлений законом строк не сплачена, у зв`язку з чим набула статусу податкового боргу.

Щодо податкового зобов`язання визначеного у податковому повідомленні рішенні від 22.05.2018 №0011695402, суд зазначає таке.

Відповідно до положень пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України (в редакції чинній на дату винесення податкового повідомлення рішення), податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Суд зазначає, що матеріали адміністративної справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що контролюючим органом вживались заходи щодо надіслання/вручення ФОП ОСОБА_1 податкового повідомлення рішення від 22.05.2018 №0011695402.

Отже, суд дійшов висновку, що сума грошового зобов`язання визначена в податковому повідомленні рішенні від 22.05.2018 №0011695402 є неузгодженою та не набула статусу податкового боргу, у зв`язку з чим стягненню з відповідача не підлягає.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податків у вигляді заробітної плати в розмірі 510,00 грн., яка визначена у податковому повідомленні рішенні від 22.05.2018 №0011695402.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно із п. 87.11 ст. 87 Податкового Кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до п. 20.1.34 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення з платника податків податкового боргу.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем у встановленому порядку було засобами поштового зв`язку направлено податкову вимогу форми “Ф” від 24.07.2014 №382-25, яка не була вручена відповідачу з незалежних від контролюючого органу підстав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність податкового з військового збору у сумі 1306,89 грн., з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 7708,72 грн., з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 303947,49 грн., з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у сумі 1020,00 грн., з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 10442,98 грн., а відтак і про наявність підстав для задоволення позовних вимог в зазначеній частині.

Згідно зі статтею 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до приписів п.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

За таких обставин сплачена позивачем сума судового збору з відповідача не стягується, оскільки позивачем виступає суб`єкт владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 43143945) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу, - задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг з військового збору у сумі 1306,89 грн., з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 7708,72 грн., з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 303947,49 грн., з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у сумі 1020,00 грн., з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 10442,98 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 18.06.2020.

Суддя А.В. Сіпака