Ухвала суду № 89883289, 17.06.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 червня 2020 року м. Житомир справа № 240/8894/20

категорія 111060000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Майстренко Н.М., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом про визнання протиправною та скасування вимоги.

Перевіряючи адміністративний позов на його відповідність вимогам статті 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що дана позовна заява не відповідає положенням вказаних статей з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або у копіях, засвідчених належним чином, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Приписами частин 4, 5 статті 94 КАС України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

У порушення зазначених норм позивачем до позовної заяви долучено незавірені копії додатків, що долучені до позовної заяви.

Частиною третьою статті 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (зі змінами та доповненнями, далі - Закон) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом приписів підпункту першого пункту третього частини 2 статті 4 Закону, ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу

Відповідно до положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2020 року складає 2102,00 грн.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено дві майнові позовні вимоги: визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Житомирській області про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2019 №ф-15692-52у та стягнути з Головного управління ДПС у Житомирській області на користь позивача 4438,00 грн. безпідставно стягнутих грошових коштів.

Враховуючи пред`явлені в даному позові вимоги майнового характеру і розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2020 року, ставка судового збору за подання до суду цього позову становить 1681,60 грн. (840,80 грн. за оскарження вимоги про сплату боргу та 840,80 грн. за вимогу про стягнення коштів).

Проте при поданні позову до суду позивачем сплачено судовий збір лише у розмірі 840,80 грн.

Отже, судовий збір за подання позову до суду позивачем у встановленому законом розмірі сплачено не було, тому позивачу слід доплати судовий збір у сумі 840,80 грн. за наступними реквізитами:

Отримувач коштів Житомирська міська отг22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38035726

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA048999980313181206084006797

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу;101;____(РНОКПП позивача); Судовий збір, за позовом _____ (ПІБ позивача), Житомирський окружний адміністративний суд .

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3 ст. 122 КАС України зазначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі.

У той же час, положеннями Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI визначений порядок дій платника у разі незгоди з отриманою вимогою - адміністративний чи судовий вид оскарження, на який законодавцем встановлено 10-денний строк.

Таким чином, платник єдиного внеску може оскаржити вимогу контролюючого органу протягом 10 календарних днів з дня її отримання.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 31.01.2019 року по справі №802/983/18-а та повинна застосовуватись до спірних правовідносин у силу положень ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і ч. 5 ст. 242 КАС України.

Як свідчить зміст прохальної частини позовної заяви та додані до неї документи, позивач просить скасувати податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2019 року №Ф-15692-52у.

При цьому, до суду з позовом про оскарження зазначеної вимоги позивач звернулась лише 12.06.2020, що підтверджується поштовим відтиском на конверті, тобто з пропуском 10-ти денного строку.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач у позовній заяві зазначає, що про існування податкової вимоги про сплату боргу дізналася у травні 2020 року, проте до суду за захистом своїх прав позивач звернулася лише 12.06.2020, що підтверджується відтиском поштового штемпелю на конверті, тобто також з пропуском десятиденного строку.

Крім того, позивачем надано копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що позивач отримав оскаржувану податкову вимогу у грудні 2019 року. Аргументи стосовно того, що оскаржувана вимога відрізняється від вимоги у виконавчому провадженні, є безпідставними, оскільки обставини визначення боргу на різні дати не впливають на ідентичність оскаржуваного рішення та не спростовують дати вручення цього документа позивачу, а лише відображають стан заборгованості позивача у відповідний період.

Відтак, ці обставини не є такими, що вказують на поважність причин пропуску строку звернення до суду та наявність об`єктивних, непереборних обставин, які перешкоджали б позивачу з`ясувати підстави отримання кореспонденції від органу державної податкової служби і визначитись з наміром звернутись вчасно з позовом до суду.

Згідно положень ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частинами 1 та 2 статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху зі встановленням терміну для усунення недоліків, які можуть бути усунуті шляхом надання до суду:

- належним чином засвідчених додатків, доданих до позовної зави;

- оригіналу документу про доплату судового збору у розмірі 840,80 грн.;

- заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду з зазначенням інших підстав для поновлення строку та доказів поважності причин його пропуску.

Під час встановлення позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви судом враховано, що 02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX. Пунктом 9 вказаного Закону, зокрема, розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3 такого змісту: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Встановити позивачу граничний строк для усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів з дня закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Н.М. Майстренко