Рішення № 8987969, 02.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/43502.03.10 За позовом Приватного підприємства «Експлуатуюча компанія» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Ехо ЛТД»

Про стягнення 54742,22 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

В засіданнях приймали участь:

Від позивача Василенко О.А. –представник за довіреністю № б/н від 11.01.10.

Від відповідача Малишева Т.О. –директор (протокол № 4 від 01.06.08.)

Рішення прийнято 02.03.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв’язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 16.02.10. по 02.03.10.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства «Експлуатуюча компанія»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ехо ЛТД»про стягнення з відповідача за Договором № 02-2008 від 01.01.08. про надання послуг з обслуговування приміщень заборгованості в сумі 54742,22 грн., яка складається: 48172,73 грн. –заборгованість з урахуванням індексу інфляції; 6569,49 грн. –пеня.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем в порушення умов Договору № 02-2008 від 01.01.08. не сплачено позивачу заборгованість за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.09. порушено провадження у справі № 30/435, розгляд справи призначено на 24.12.09. о 09-50.

В судовому засіданні 24.12.09. відповідач в усній формі визнав позовні вимоги частково, а саме на загальну суму 39021,42 грн., які складаються: 23546,66 грн. –заборгованість за комунальні послуги; 10101,40 грн. –заборгованість за послуги по утриманню адмінбудівлі; 34229,59 грн. –сума заборгованості з врахуванням індексу інфляції; 4791,83 грн. –пеня.

На підтвердження відповідачем в судовому засіданні 24.12.09. подано контррозрахунок суми заборгованості.

Представник позивача в судове засідання 24.12.09. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 27.11.09. про порушення провадження у справі № 30/435 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.09. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/435 відкладено на 21.01.10. о 09-30.

В судовому засіданні 21.01.10. сторонами було подано спільну заяву про продовження строку вирішення спору у справі № 30/435 на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.10. на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення пору с праві № 30/435, розгляд справи відкладено на 16.02.10. о 10-45.

В судовому засіданні 16.02.10. позивач підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

Відповідач в судовому засіданні 16.02.10. письмовий відзив на позов не надав, але в усній формі позов визнає частково, а саме на суму 39021,42 грн.

В судовому засіданні 16.02.10. судом на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 02.03.10. о 12-45 для виготовлення повного тексту рішення по справі № 30/435.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.08. між Приватним підприємством «Експлуатуюча компанія»(Підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ехо ЛТД»(Орендар) укладено Договір № 02-2008 про надання послуг з обслуговування приміщень (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 2.1) Підприємство зобов’язалось надавати Орендарю комплекс послуг, передбачених розділом 3 Договору, по експлуатації, ремонту та обслуговуванню Об’єкта, технічного обладнання Об’єкта, технічного обладнання приміщень Власника, що знаходиться в оренді та при будинкової території, а Орендар зобов’язується оплатити вартість наданих послуг в порядку, встановленому даним Договором.

Відповідно до п. 3.10.1 Договору, Орендар зобов’язався належним чином виконувати зобов’язання по оплаті послуг, наданих Підприємством на підставі даного Договору.

Відповідно до п.п. 6.1, 6.2 Договору сторонами було погоджено, що ціна за Договором складається з: оплати вартості послуг, що надаються Підприємством відповідно до розділу 3 Договору; вартості витратних та будівельних матеріалів, запасних частин і інших матеріальних цінностей, придбаних та використаних Підприємством при здійсненні обслуговування Об'єкта; вартості витратних та будівельних матеріалів, запасних частин і інших матеріальних цінностей, придбаних та використаних Підприємством при здійсненні обслуговування приміщень Власника, що знаходиться в оренді (за умови здійснення обслуговування орендованих приміщень).

Оплата послуг Підприємства здійснюється Орендарем, наступним чином: до 5-го числа поточного місяця Підприємство розраховує фактичний розмір витрат та вартість наданих Підприємством послуг за минулий місяць, і виставляє Орендарю рахунок, який повинен бути сплачений до 10 числа поточного місяця;

Сторони беруть до уваги, що оплата послуг, зазначених в п. 3.2.9-3.2.18 Договору, здійснюється згідно окремих рахунків, які виставляються Орендарю Підприємством у відповідних попередніх місяцях.

Розмір оплати послуг Підприємства за цим Договором визначається в залежності від площі займаних приміщень, що знаходяться в оренді.

Відповідно до п. 11.1 Договору встановлено, що даний Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін, та діє до 31.12.08.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що починаючи з листопада 2008 року, відповідач перестав сплачувати кошти за надані послуги, передбачені умовами Договору, що призвело до виникнення значної заборгованості у Товариства з обмеженою відповідальністю «Ехо ЛТД»перед Приватним підприємством «Експлуатуюча компанія».

Позивач зазначає, що 16.12.08. він отримав лист від відповідача з проханням продовжити термін оплати за спожиті комунальні послуги та утримання будівлі до кінця грудня 2008 року.

Приватне підприємство «Експлуатуюча компанія»вказує на те, що станом на 31.12.08., оплату за надані позивачем послуги відповідно до умов Договору, відповідач не здійснив, в зв’язку з чим, заборгованість відповідача перед позивачем становить 47304, 43 грн., а саме:

- за листопад 2008 року по утриманню будівлі - 6523,22 грн. (рахунок № СФ-0000537 від 28.11.08.);

- за листопад 2008 року за комунальні послуги - 14322,00 грн. (рахунок № СФ-0000538 від 28.11.08.),

- за грудень 2008 року по утриманню будівлі - 7394,92 грн. (рахунок № СФ-0000588 від 31.12.08.),

- за грудень 2008 року за комунальні послуги - -19064,29 грн. (рахунок № СФ -0000589 від 31.12.08.).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача було надіслано лист-претензію від 20.01.09. про сплату заборгованості в сумі 47782, 85 грн., але матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем зазначеної вище заборгованості.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов Договору № 02-2008 від 01.01.08. та вимог чинного законодавства, свої зобов’язання щодо сплати отриманих від позивача послуг не виконав у повному обсязі, в зв’язку з чим, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства «Експлуатуюча компанія»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ехо ЛТД»47304,43 грн. - основного боргу є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню повністю.

В зв’язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі п. 8.2 Договору просить суд стягнути на свою користь з відповідача 6569,49 грн. –пені.

Відповідно до п. 8.2 Договору сторонами було погоджено, що у випадку невиконання або неналежного виконання другою стороною грошових зобов’язань, Орендар сплачує на користь Підприємства пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день такої прострочки.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 6569,49 грн., що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача.

Крім того, позивач просить суд на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача на свою користь 868,30 грн. збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 868,30 грн. –збитків від інфляції (за обґрунтованим розрахунком позивача).

Щодо посилань відповідача на те, що він визнає суму боргу лише частково в розмірі 39021,42 грн., в зв’язку з тим, що ресторан «Плеже кафе»не використовує спірне приміщення по форс-мажорним обставинам (заволодіння приміщенням невідомими особами), про що на адресу позивача було направлено лист № 124 від 16.12.08. з проханням відключити спірне приміщення від всіх комунальних послуг (електроенергія, водопостачання, водовідведення, теплопостачання), суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до п. 12.3 Договору, сторонами було погоджено, що всі зміни та доповнення до даного Договору оформлюються у вигляді додатків.

Згідно до п. 12.4 Договору встановлено, що всі додатки до даного Договору у випадку, якщо вони підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками сторін, є його невід’ємними частинами.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що між сторонами не було укладено відповідного додатку до Договору № 02-2008 від 01.01.08. про узгодження відключення спірного приміщення від всіх комунальних послуг (електроенергія, водопостачання, водовідведення, теплопостачання), а тому зазначені вище посилання відповідача спростовуються матеріалами справи, та не приймаються судом до уваги.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 77, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги Приватного підприємства «Експлуатуюча компанія»задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ехо ЛТД» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 24; 01033, м. Київ, вул. Л. Толстого, 13, ресторан «Комунальна квартира», код ЄДРПОУ 33348118) на користь Приватного підприємства «Експлуатуюча компанія»(01023, м. Київ, площа Спортивна, 3, код ЄДРПОУ 33603732) 47 304 (сорок сім тисяч триста чотири) грн. 43 коп. –основного боргу, 6 569 (шість тисяч п’ятсот шістдесят дев’ять) грн. 49 коп. –пені, 868 (вісімсот шістдесят вісім) грн. 30 коп. –збитків від інфляції, 547 (п’ятсот сорок сім) грн. 42 коп. –державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.          Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                 Т.М. Ващенко