Рішення № 8987768, 15.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/67115.03.10

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»

до

третя особа Комунального підприємства «Київпастранс»

філія Комунального підприємства «Київпастранс»Куренівське Тролейбусне ремонтно-експлуатаційне депо.

простягнення 39098,50 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача Строенко Н.Ф. (довіреність № ГО-09/220 від 18.11.2009); від відповідача

від третьої особи Солодовник О.С. (довіреність № 06-5/17 від 04.01.2010);

не зявився. СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство «Страхова група «ТАС»звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства «Київпастранс»(далі відповідач) 39098,50 грн. майнової шкоди в межах та в порядку регресу.

07.12.2009 Закрите акціонерне товариство «Страхова група «ТАС»в порядку статті 22 Господарсько процесуального кодексу України (далі ГПК України) подало клопотання, відповідно до якого просить у звязку з проведенням державної реєстрації замінити назву Закритого акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»на Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС».

Ухвалою суду від 07.12.2009 змінено назву Закритого акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»на Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС»(далі позивач).

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на підставі договору добровільного комплексного страхування транспортного засобу та супутніх ризиків ДКТЗ/21/44/48 № 004504 від 29.09.2008 (далі Договір страхування), внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Lancer», державний номерний знак НОМЕР_1 (далі автомобіль «Mitsubishi»), а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) отримано право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб тролейбус марки «ЮМЗ», бортовий номер 4208 (далі тролейбус «ЮМЗ»), яким скоєно ДТП, і водій якого визнаний винним у її скоєні, належить на праві власності відповідачу, а тому останній зобовязаний виплатити позивачу заявлену до стягнення суму.

Відповідач позов не визнав, мотивуючи це тим, що: позивачем до звіту про вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля »№ 1112 від 20.03.2009 (далі Звіт) не додано кваліфікаційного свідоцтва оцінювача; відповідно до Звіту сума матеріального збитку завданого власнику автомобіля hi»становить 33380 грн., а позивач просить стягнути з відповідача суму 39098,50 грн., згідно власного розрахунку позивача.

Ухвалою суду від 30.10.2009 було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Філію Комунального підприємства «Київпастранс»Куренівське Тролейбусне ремонтно-експлуатаційне депо (далі третя особа).

Третя особа письмових пояснень на позов не подала, в судове засідання не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Розгляд справи відкладався.

У судових засіданнях 04.02.2010, 24.02.2010 оголошувались перерви до 24.02.2010, 15.03.2010, відповідно.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника третьої особи суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від третьої особи не надходило.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з довідки УДАІ ГУ МВС України в м. Києві та постанови Оболонського районного суду м. Києва від 17.03.2009 у адміністративній справі № 3-2488/09, 21.02.2009 близько 13 год. в м. Києві по вул. Маліновського була скоєна ДТП, а саме зіткнення автомобіля hi», яким керував ОСОБА_4 із тролейбусом «ЮМЗ», яким керувала ОСОБА_5

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_5 вимог пункту 2.3 Правил дорожнього руху України, що підтверджується вказаними довідкою УДАІ ГУ МВС України в м. Києві та постановою Оболонського районного суду м. Києва від 17.03.2009 у адміністративній справі № 3-2488/09, відповідно до якої ОСОБА_5 визнано винною у скоєнні правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль », яким керував його власник ОСОБА_4

Відповідно до Звіту складеного СПД-ФО ОСОБА_6 (кваліфікаційне свідоцтво НОМЕР_2 видане Фондом державного майна України та Міжнародним інститутом бізнесу; сертифікат НОМЕР_3 виданий Фондом державного майна України та Київським коледжем нерухомості) вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mitsubishi»становить 39098,50 грн., а вартість відновлювального ремонту автомобіля »з урахуванням фізичного зносу становить 33380 грн.

Автомобіль i»було застраховано його власником у позивача відповідно до Договору страхування, пунктом 7 якого визначено, що автомобіль itsubishi»застраховано без урахування зносу.

Згідно частини 1 статті 25 Закону України «Про страхування»здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

На підставі страхового акта № 6452В/40 від 03.04.2009, позивач враховуючи пункт 7 Договору страхування та виконуючи свої зобов'язання за Договором страхування, виплатив страхове відшкодування в розмірі 39098,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 22979 від 08.07.2009, копія якого міститься в матеріалах справи.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 39098,50 грн. право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з довідки УДАІ ГУ МВС України в м. Києві, тролейбус «ЮМЗ», яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю ubishi»належить відповідачу.

Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала тролейбусом «ЮМЗ», що належить відповідачу та перебуває у його володінні, встановлена у судовому порядку.

Відтак, відповідач є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю ishi», в результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (стаття 1192 ЦК України).

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Абзацами 4, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»передбачено, що якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків). У тому разі, коли на час виконання рішення про відшкодування шкоди, виправлення пошкодження за одержані за рішенням кошти збільшились ціни на майно або роботи, на придбання чи проведення яких воно було присуджене, потерпілий з цих підстав може заявити додаткові вимоги до особи, відповідальної за шкоду, якщо не було його вини в тому, що виконання проводилося вже після збільшення цін і тарифів.

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, суд стягує з відповідача збитки у сумі 39098,50 грн.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідач не спростував обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Крім того, суд також зазначає, що частиною 5 статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідач не довів факту того, що шкоду автомобілю »було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями 22, 988, 993, 1166, 1187, 1188, 1190, 1192 ЦК України, статтею 27 Закону України «Про страхування», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс»(04070, м. Київ, Набережне шосе, 2, ідентифікаційний код 31725604, р/р 2600600012840 в КБ «Хрещатик», МФО 300670, а у випадку відсутності коштів із будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»(03062, м. Київ, проспект Перемоги, 65, ідентифікаційний код 30115243, р/р 26500273 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335) 39 098 (тридцять девять тисяч девяносто вісім) грн. 50 коп. майнової шкоди, а також 390 (триста девяносто) грн. 99 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяСташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 19.03.2009