
16.06.2020
Справа № 482/1673/19
Номер провадження 2/482/160/2020
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2020року м. Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Баранкевич В.О., за участю секретаря Шведової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нова Одеса справу за позовом Акціонерного Товариства КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідно до укладеного 22.09.2008року договору на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки відповідачу ОСОБА_3 в установі позивача було відкрито картковий рахунок в гривні з відновлювальною кредитною лінією, початковим лімітом 3600грн., а також видано кредитну картку та ПІН код до неї.
Відсоткова ставка за користування кредитом встановлена в розмірі 36% на рік.
Позивач вказував, що банком свої обов`язки за кредитним договором виконано повністю, однак в порушення умов договору відповідач зобов`язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконує в наслідок чого станом на 30.06.2019року за відповідачем по укладеному з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» кредитному договору від 22.09.2008року утворилася заборгованість в сумі 61331,74грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 2847,68грн., відсотків 54058,40грн., комісії та пені 1267,01грн., а також штрафів 250грн. (фіксована частина) та 2908,65грн. (відсоткова частина).
Посилаючись на вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також витрати понесені по справі.
У відзиві на позов, представник відповідача вказав, що відповідач визнає позовні вимоги АТ КБ «Приват Банк» частково, а саме в частині визнання необхідності повернути 2847,68грн. заборгованості за кредитом (тіла кредиту). Решту вимог відповідач не визнає виходячи з того, що вона ніяких договорів з позивачем не підписувала, а підписувала лише заяву від 22.09.2008року, яка не містить у собі жодних умов повернення кредиту, даних про процентні ставки, штрафи або пені.
У позові зазначено, що Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява, разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на сайті банку, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.
Відповідач не вважає заяву договором, оскільки вона не містить всіх притаманних для письмового договору ознак (предмет, строк дії, час і місце укладання, умови повернення, умови користування кредитом, права і обов`язки сторін, порядок вирішення спорів та розірвання договору), з неї нічого і зрозуміло.
Приєднані до позову Витяг з Умов і правил надання банківських послуг і Правил користування платіжною карткою не містять підписів Відповідача про ознайомлення з ними, що свідчить про необізнаність Відповідача про їх Умови, а відтак і відсутність в неї обов`язку визнавати їх як умови договору кредиту та їх виконувати.
Приєднана до позову копія довідки про умови використання кредитки «Універсальна» не може бути розцінена яку будь-яке підтвердження наявності договірних зобов`язань, оскільки вона носить загально інформативний характер та не відноситься конкретно до відповідача.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»),
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
У заяві позичальника від 22 вересня 2008 року відсоткова ставка не зазначена.
Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушені зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Матеріали позову не містять підтверджень, що саме ці Умови і правила надання банківських послуг та Правил користування платіжною розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів) і зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки и доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяги з Умов та правил надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
На підставі викладеного, відповідач вважає що в неї відсутній обов`язок щодо погашення 54058, 40 грн. заборгованості за процентами користування кредитом, 1267,01 грн. заборгованості за пенею і комісією, а також штрафів - 250грн. (фіксована частина), 2906,65грн. (відсоткова складова) у зв`язку із безпідставністю цих вимог.
У відповіді на відзив представник позивача окрім доводів раніше викладених у позовній заяві вказав, що відповідач підписанням Анкети-заяви позичальника приєднався до Умов та Правилами надання банківських послуг. Заява разом з Умовами та Тарифами є договором про надання банківських послуг.
Позивачем надана до суду копія анкети-заяви на двох сторінках від 22.09.2008 року, з якої чітко вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки. Відповідачем вказана інформація про себе заповнена особисто, також з копії анкети-заяви чітко вбачається, що ОСОБА_4 висловила згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки "Універсальна" та особистим підписом засвідчила (в), що "Я згодна (єн) з тим, що ця заява, разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та Банком Договір про надання банківських послуг. Я ознайомилась і згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді...".
Також до матеріалів позовної заяви долучено "Довідку про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 30 днів пільгового періоду", підписану Відповідачем власноруч, з якої чітко вбачається, що Відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 3% (36% на рік), вказано розміри комісій та штрафів тощо.
Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови.
Крім того, вищезазначені Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях Банку та на офіційному сайті Банку.
Також позивач надав виписку з карткового рахунку відповідача, позивач вказує, що за цією випискою чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку "Універсальна", оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки.
З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів вбачається, що позивач частково сплачував заборгованість за договором ( погашення відображені в графі «Сума погашення за наданим кредитом»).
Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку Відповідача - баланс станом на дату укладання договору (надана сума кредиту), всі операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної операції).
Також представник позивача вказує, що ним надано докази, підтверджують чинність редакції Умов та правил надання банківських послуг, що додані до позовної заяви, а також укладення саме кредитного договору та його подальше виконання, а не лише звернення Відповідача до банку з метою подальшого укладення договору.
Такими доказами представник позивача вказує: 1) наказ про затвердження редакції Умов та правил надання банківських послуг, що додані до позовної заяви, що підтверджує надання до позовної заяви саме тії редакції, що була чинна на момент підписання заяви позичальника; 2) довідка щодо виданих кредитних карток Відповідачу, що підтверджує строки дії кредитних карток та їх цільове призначення; 3) виписку по рахунку, що підтверджує використання кредитного карткового рахунку відповідачем, погашення кредитного ліміту та сплату відсотків, тобто вчинення дій що підтверджують усвідомлення Відповідачем обов`язків щодо повернення кредиту та внесення плати за його використання.
Представник позивача також зауважив, що згідно виписки по рахунку, вбачається, що Відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов`язання за кредитом, що свідчить про те, що відповідач знав про умови кредитування та визнав свої обов`язки за договором.
Представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, у якому він вказує, що попри все викладене позивачем у відповіді на відзив позивач не наводить конкретних письмових доказів ознайомлення відповідача з умовами та правилами надання банківських послуг.
Надану Позивачем суду виписку з карткового рахунку представник відповідача вважає неналежним і недопустимим доказом у зв`язку із недотриманням позивачем вимог ст.95 ЦПК України (копії не засвідчено належним чином), відповідачем ставиться під сумнів відповідність даної копії, а оригінал доказу не подано.
Представником позивача подано відповідь на заперечення, у якій він втім не навів додаткових доказів і аргументів яких не наводив би раніше.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, але надав до суду заяву в якій позовні вимоги підтримав повністю, позов просив задовольнити, а справу розглядати в його відсутність.
Відповідач та її представник у судове засідання не з`явилися, але представник відповідача надав до суду заяву в якій просив позов задовольнити частково, в части ні стягнення тіла кредиту, а також просив справу розглядати в його та відповідача відсутність.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази в матеріалах справи, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з таких мотивів.
Встановлено, що 22.09.2008року відповідач звернувся до позивача з анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, виявивши бажання оформити платіжну картку «Універсальна».
Відповідно до наявної у справі довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК», за укладеним між сторонами кредитним договором відповідачу було встановлено кредитний ліміт 3600 грн. та видано кредитну картку.
Як вбачається з наданої позивачем виписки по рахунку відповідача, з вересня 2008 року відповідач користувався виданою їй позивачем карткою, використовувала кошти позивача, частково вносила позивачеві кошти на погашення кредитної заборгованості.
У матеріалах справи наявний наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором б/н від 22.09.2008 року, укладеним між АТ «ПРИВАТБАНК» і відповідачем, станом на 30.06.2019, в якому зазначено, що на вказану дату заборгованість відповідача перед позивачем становить: за тілом кредиту 2847,68грн., за відсотками 54058,40грн., за комісією та пенею 1267,01грн., а також за штрафами 250грн. (фіксована частина) та 2908,65грн. (відсоткова частина).
Позивачем було надано суду в якості доказів витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку.
Суд відхиляє перелічені докази, оскільки вказані документи не містять підпису відповідача як позичальника, а витяг з тарифів - також і дати його складання/затвердження. Відсутність цих реквізитів виключає можливість переконатися в тому, чи справді саме викладені в них умови мали на увазі сторони, укладаючи кредитний договір, чи був відповідач з ними належно ознайомлений і саме на таких умовах погоджувався отримати кредит.
Суд також відхиляє як доказ довідку про умови кредитування, яка підписана відповідачем і на думку позивач підтверджує обізнаність відповідача про умови кредитування, оскільки вказана довідка згідно анкети-заяви позичальника не є частиною договору кредитування.
Щодо виписки із рахунку відповідача, суд зазначає, що сам факт користування відповідачем наданими їй банком коштами та також внесення нею на цей рахунок власних коштів також не свідчить про обізнаність відповідача про умови кредитування та належність наданих позивачем Умов та правил надання банківських послуг до укладеного між сторонами договору.
У постанові від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17-ц Велика Палата Верховного Суду вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).
Проте, оскільки позивач дійсно надав відповідачу кошти за кредитним договором на умовах строковості і платності, однак такі кошти були не повністю повернуті відповідачу, тому тіло кредиту на загальну суму 2847,68 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Оскільки в підписаній відповідачем адресованій позивачеві заяві не міститься жодних умов щодо відсотків, комісії, пені та штрафів, а надані позивачем витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку суд не може вважати частиною укладеного між сторонами кредитного договору за недоведеністю цієї обставини, тому у стягненні з відповідача на користь позивача відсотків, комісії, пені та штрафів слід відмовити.
Отже, загальна сума заборгованості до стягнення становитиме 2847,68 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПРИВАТБАНК»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису позичальника, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 04.12.2012 року шляхом підписання анкети-заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили розміри і порядок сплати процентів за користування кредитними коштами.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обов`язок позивача з доказування розміру належної до стягнення з відповідача суми відсотків, комісії, пені та штрафів залишився не виконаним. При цьому суд враховує, що, відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судові витрати у справі складаються з судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви до суду, в сумі 1921 грн. Оскільки позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути відшкодування судових витрат пропорційно до задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 5, 7, 10, 12, 13, 17, 18, 81, 141, п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 259, ч. 6, 8 ст. 259, ст. ст. 263 - 267, ч. 6, 7 ст. 268, ч. 1, 2 ст. 273, ч. 1 ст. 352, ст. 354 ЦПК України, ст. ст. 207, 526, 549, 551, 625, 628, 633, 634, 638, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов Акціонерного Товариства КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 , адреса 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д), заборгованість за кредитним договором в сумі 2847(дві тисячі вісімсот сорок сім)грн. 68коп.
У стягнені заборгованості в іншій частині - відмовити.
Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 , адреса 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д), 89грн. 19коп. судових витрат.
Судові витрати в іншій частині покладаються на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Миколаївського апеляційного суду через Новоодеський районний суд Миколаївської області.
Відповідно до п.3 розділу XII "Прикінцевих положень" ЦПК України строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії карантину встановленого КМУ пов`язаного із запобіганням поширенню короновірусної хвороби (COVID-19).
Головуючий: Баранкевич В.О.
Судове рішення № 89876924, Новоодеський районний суд Миколаївської області було прийнято 16.06.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 482/1673/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: