Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 31/7217.03.10 За позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен", м. Київ
До Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване управління
№ 630", м. Київ
Про стягнення 17 584,46 грн.
Суддя Качан Н.І.
Представники :
Від позивача Ковтун Т.О. –пред. по довір.
Від відповідача Ляховенко Д.В. –пред. по довір.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся з позовом про стягнення 17 584,46 грн. заборгованості, пені та інфляційних втрат за підрядним Договором № 114-П-08 від 19.12.2008р., посилаючись на порушення відповідачем, як замовником, умов щодо оплати.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2010р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 17.02.2010р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2010р., розгляд справи було відкладено на 17.03.2010р.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача надав в судовому засіданні відзив на позовну заяву, в якому просив суд залишити позовні вимоги без задоволення посилаючись на фінансування об’єкту за державні кошти .
Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
19.12.2008р. між сторонами було укладено Договір № 114-П-08, відповідно до п. 1.1. якого відповідач, як замовник, доручав, а позивач, як виконавець, забезпечував технічний нагляд за виконанням робіт відповідача з прокладання тепломережі (дві труби d=1000/1200 в футлярах d=1600) в межах технічної зони метрополітену над спорудами станції «Осокорки»згідно затвердженої проектної документації № 371.201.ТМ-ТМ.301.003, яка розроблена ТОВ «Укренергопром».
Відповідно до п. 2.1. Договору згідно Додатку 6 п. 5 до «Положення з обстеження, оцінки технічного стану, паспортизації та поточної експлуатації штучних споруд метрополітену «Замовник»сплачує «Виконавцю»за фактично надану послугу (технагляд) на підставі табеля обліку робочого часу відповідно до протоколу погодження договірної ціни (Додаток № 1) до даного Договору в розмірі 178,25 грн./год. у т.ч. ПДВ (20%) - 29 грн. 71 коп. у вечірній та нічний час згідно виставлених розрахунків на вказаний Виконавцем поточний рахунок у термін не пізніше п'ятого числа наступного місяця за розрахунковим».
Відповідно до п. 2.2. Договору основою для розрахунків є двохсторонньо підписаний акт здавання-приймання виконаних робіт.
Позивач належним чином виконав свої зобов'язання перед відповідачем і оформлені акти виконаних робіт за січень та лютий місяці 2009 р. направив відповідачу 12.02.2009р. та 11.03.2009р. на підпис разом із розрахунками.
Відповідач не підписав зазначені акти виконаних робіт і не повернув їх позивачу.
29.09.2009р. позивач направив відповідачу претензією вих. № 27/1775 та запропонував відповідачу сплатити виниклу заборгованість з урахуванням штрафних санкцій. Проте вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.
17.11.2009 р. відповідачу було запропоновано підписати акт звірки, який також не був підписаний. Будь-яких поважних мотивів чи заперечень з боку відповідача на згаданих Актах не зазначено.
Таким чином, на день розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем за Договором обліковується наведеними даними і представленим розрахунком та складає 14260 грн.
Відповідно до ст. 854 ЦК України замовник зобов’язаний сплатити підряднику обумовлену ціну після здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Згідно із ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовник), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідач в порушення вищезазначених норм ЦК України та умов Договору, не здійснив своєчасної та повної оплати за виконані роботи.
Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
За умовами укладеного Договору позивач за несвоєчасну оплату рахунків має право на застосування цивільно-правової відповідальності, але передумовою застосування відповідальності позивач мав здійснити певні дії та виставити рахунки за надані послуги . Безумовних підтверджень про фактичне виконання цих договірних зобов’язань з боку виконавця суду не представлено ( п.п. 4.2.5 -4.2.6 Договору ) , що вказує на відсутність підстав для застосування договірної відповідальності замовника.
Порушення зобов’язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності. Позивач нараховує пеню у розмірі 2273,29 грн.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк та у порядку , встановленому договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Суд, визнає вимогу позивача про стягнення пені не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не було пред’явлено відповідачу рахунок до сплати.
Також, на суму боргу позивач інфляційні втрати у розмірі 1051,17 грн.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення. Враховуючи наявність вини з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування інфляційних витрат визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач не надав суду належних та безумовних доказів, які б спростовували викладені позивачем обставини та підтверджували наведені доводи і заперечення проти позову.
За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим але таким, що частково підлягає задоволенню.
Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам (ст. 49 ГПК України).
Керуючись ст. 837 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване управління № 630»(03069, м. Київ, вул. Кіровоградська, 38/58; поштова адреса: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 4-Б, код ЄДРПОУ 05427269) на користь Комунального підприємства «Київський метрополітен»(03055, м. Київ, пр.-т Перемоги, 35, код ЄДРПОУ - 35525494), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі –14260 (чотирнадцять тисяч двісті шістдесят) грн., інфляційні втрати у розмірі –1051 (одна тисяча п’ятдесят одна) грн. 17 коп., 153 (сто п’ятдесят три) грн. 11 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Суддя Н. І. Качан
Дата підписання рішення 19 березня 2010 року.
Судове рішення № 8987681, Господарський суд м. Києва було прийнято 17.03.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 31/72. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: