Рішення № 89876442, 17.06.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/8900/20

Провадження № 2/127/1379/20

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 червня 2020 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Гуменюк К.П., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс інновація», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Табінський Олег Володимирович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

вимоги позивача:

1.визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького І.В., вчинений 11 березня 2020 року та зареєстрований у реєстрі за № 3285, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс інновація» заборгованості у розмірі 17 738 грн. 70 коп. - таким, що не підлягає виконанню;

2.стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс інновація» на користь ОСОБА_1 в порядку повернення стягнутого за виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького І.В., вчиненим 11 березня 2020 року та зареєстрованим у реєстрі за № 3285, грошові кошти в сумі 1 829 грн. 93 коп.

в с т а н о в и в :

21 квітня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс інновація», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Табінський Олег Володимирович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Вимоги позову обґрунтовано тим, що на початку квітня 2020 року позивач дізналася про те, що за виконавчим написом від 11 березня 2020 року № 3285, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бершацьким І.В., з позивача, як з боржника, стягується на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс інновація» заборгованість в розмірі 17 738 грн. 70 коп., а також основна винагорода приватного виконавця Табінського О.В. у розмірі 1 773 грн. 87 коп. та витрати на проведення виконавчих дій в сумі 477 грн. 64 коп.

За виконавчим провадженням № 61574424 звернено стягнення заборгованості на заробітну плату позивача, яку вона отримує у Секторі культури Вінницької районної державної адміністрації.

Позивач вважає, що відповідачем було безпідставно здійснено нарахування заборгованості за кредитним договором від 12 червня 2019 року у розмірі 17 738 грн. 70 коп. Ця заборгованість є оспорюваною, оскільки жодних письмових вимог про сам факт існування боргу та підстави для його стягнення від відповідача позивачу не надходило, а відтак у приватного нотаріуса не було підстав для вчинення оспорюваного виконавчого напису.

З огляду на зазначене вище, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.

Ухвалою суду від 24 квітня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, даною ухвалою суду було визначено строки для подання сторонами відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення (а.с. 20, 21).

Окрім того, вказаною ухвалою, також було витребувано у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького І.В. належним чином засвідчені копії документів, які стали підставою для вчинення виконавчого напису нотаріуса від 11 березня 2020 року, зареєстрованого за № 3285, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь відповідача заборгованості у розмірі 17 738 грн. 70 коп.

Ухвалою суду від 24 квітня 2020 року задоволено заяву представника позивача про забезпечення позову та зупинено стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького І.В., вчиненого 11 березня 2020 року № 3285, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс інновація» суми в розмірі 17 738 грн. 70 коп., що перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського Олега Володимировича, до ухвалення судового рішення у справі (а.с. 23, 24).

Ухвалою суд від 04 травня 2020 року було виправлено описку допущену в ухвалі від 24 квітня 2020 року, якою було забезпечено позов (а.с. 30).

У встановлений законом строк, до початку розгляду справи по суті, від представника позивача 05 травня 2020 року надійшла заява про збільшення позовних вимог (а.с. 32, 33), у якій останній просив суд доповнити вимоги позову наступною вимогою:

-стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс інновація» на користь ОСОБА_1 в порядку повернення стягнутого за виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького І.В., вчиненим 11 березня 2020 року та зареєстрованим у реєстрі за № 3285, грошові кошти в сумі 1 829 грн. 93 коп.

Разом із даною заявою було надано докази про направлення такої заяви іншим учасникам справи (а.с. 36-38).

12 травня 2020 року на адресу суду надійшли докази, які витребовувались ухвалою суду від 24 квітня 2020 року у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького І.В. (а.с. 43-69).

18 травня 2020 року на адресу суду від відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс інновація» надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 75-77), в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що у відповідача були всі обґрунтовані та законні підстави на звернення стягнення на грошові кошти позивача, шляхом вчинення виконавчого напису по кредитному договору.

Ухвалою суду від 26 травня 2020 року було відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 24 квітня 2020 року (а.с. 126, 127).

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.

З огляду на це, суд приходить до висновку про вирішення спору за наявними матеріалами у справі.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 11 березня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. було вчинено виконавчий напис за реєстровим № 3285, відповідно до якого звернуто стягнення з ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 190612-7332-1 від 12 червня 2019 року, укладеного з ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс інновація» в загальному розмірі 17 738 грн. 70 коп. стягнення заборгованості проводиться за період з 16 червня 2019 року по 10 березня 2020 року (а.с. 44).

Зі змісту виконавчого напису вбачається, що при його вчиненні приватний нотаріус керувався статтею 87 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів за, якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року.

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Частиною 2 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» передбачено: вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1.1, 1.2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, визначено наступне: для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів; перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік документів, на підставі яких може бути видано виконавчий напис нотаріуса передбачений положеннями постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 внесено зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172. Зокрема, доповнено переліком після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».

На зазначений пункт посилався нотаріус у виконавчому написі.

Проте, при вчинені виконавчого напису не враховано, що пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року на час їх застосування, а саме 11 березня 2020 року, був визнаний судом незаконним та не чинними, а саме Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року по справі № 826/20084/14, яка набрала законної сили.

Як вбачається з мотивувальної частини постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року: «…оскаржувані зміни порушують рівність кредитора та позичальника перед законом, визнаючи суб`єктивну і необґрунтовану належним (передбаченим законом) чином позицію заінтересованої особи (сторони кредитора) як істину на шкоду законним інтересам і сторони правочину (сторони позичальника). Оскільки оскаржувані положення Змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, можуть бути застосовані до необмеженого кола фізичних осіб у зв`язку з укладенням ними кредитних договорів та існуванням у них простроченої заборгованості, суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважає за необхідне визнати нечинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.

Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23.

В подальшому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.

Велика Палата Верховного Суду Постановою від 20 червня 2018 року відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.

Частиною 2 статті 265 КАС України, якою врегульовано наслідки визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним, встановлено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватним нотаріусом, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитних договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс інновація» у простій письмовій формі, оскільки пункт 2 Переліку з 22 лютого 2017 року визнаний нечинним відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду.

Тобто, оспорюваний виконавчий напис було вчинено нотаріусом 11 березня 2020 року - в період часу, коли законодавством не було передбачено можливості вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору.

Отже, враховуючи, що на момент вчинення виконавчого напису реєстровий № 3285 від 11 березня 2020 року приватний нотаріус керувалася нечинними положеннями Закону, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Вирішуючи позовні вимоги про повернення безпідставно отриманих відповідачем коштів, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення 83 глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Оскільки, вирішуючи дану справу суд прийшов до висновку, що виконавчий напис, вчинений 11 березня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бершацьким І.В. за реєстровим номером 3285 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс інновація» суми заборгованості за кредитним договором, необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню, тому отримані відповідачем на підставі вказаного виконавчого напису кошти також підлягають поверненню позивачу на підставі ст. 1212 ЦК України, адже підстава, на якій вони були отримані, відпала.

Висновок про можливість застосування до спірних правовідносин ст. 1212 ЦК України викладений також Верховним Судом у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 910/1531/18.

Як встановлено судом, що в ході примусового виконання оспорюваного виконавчого напису нотаріуса, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Табінським О.В. 24 березня 2020 року було винесено постанову, якою звернуто стягнення на доходи ОСОБА_1 , які отримуються нею в секторі культури Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області (а.с. 9, 10).

Як вбачається із довідки виданої сектором культури Вінницької РДА від 30 квітня 2020 року № 173, що ОСОБА_1 нарахована заробітна плата за квітень 2020 року складає 9 149 грн. 66 коп. Загальна сума відрахувань згідно постанови про звернення стягнення на заробітну плату боржника (ВП № 61574424 від 24 березня 2020 року) складає 1 829 грн. 93 коп. (а.с. 34).

Саме вказану суму (1 829 грн. 93 коп.) позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, яка була стягнута в примусовому порядку приватним виконавцем в ході виконання оспорюваного виконавчого напису нотаріуса.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги про стягннення з відповідача на користь позивача грошових коштів в сумі 1 829 грн. 93 коп., які були примусово стягнуті приватним виконавцем за оспорюваним виконавчим написом нотаріуса.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог, відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути документально підтверджені судові витрати, а саме: судовий збір на загальну суму 2 102 грн. (840 грн. 80 коп. - за подання позовної заяви (а.с. 4), 420 грн. 40 коп. - за подання заяви про забезпечення позову (а.с 14), 840 грн. 80 коп. - у зв`язку із збільшенням позовних вимог (а.с 35) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500 грн. (а.с. 138).

На підставі викладеного, керуючись статтями 10-13, 76-89, 141, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений 11 березня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем та зареєстрований у реєстрі за № 3285 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс інновація» заборгованості за кредитним договором № 190612-7332-1 від 12 червня 2019 року у розмірі 17 738 (сімнадцять тисяч сімсот тридцять вісім) грн. 70 коп., таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс інновація» на користь ОСОБА_1 1 829 (одна тисяча вісімсот двадцять дев`ять) грн. 93 коп. безпідставно набутих коштів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс інновація» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500 (три тисячі п`ятсот) грн.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ», місцезнаходження юридичної особи: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 41146462.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович: 01034, м. Київ, вул. Рейтарська/пров. Георгіївський, буд. 6-3 літ. А, каб.2-7.

Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Табінський Олег Володимирович: 02125, м. Київ, вулиця Старосільська, 1 У, офіс № 3.

Повне судове рішення складено 17 червня 2020 року.

Суддя Вінницького міського суду

Вінницької області К.П. Гуменюк