Ухвала суду № 89876436, 17.06.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/12221/20

Провадження № 2/127/1872/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2020 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Воробйов В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики,-

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Однак, дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, а саме:

- до позовної заяви не додано оригінал розписки, що є обов`язковим для даної категорії справ при їх пред`явленні до суду;

- позовна заява не містить відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- позовна заява не містить зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Частиною 5 статті 177 ЦПК України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивач судовий збір сплатила в не повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із квитанцією №1829 7888 3765 285 від 03.06.2020 року позивачем сплачено судовий збір за подання до суду вказаного позову в розмірі 1000,00 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 840,80 грн., та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 10510,00 грн.

З огляду на вказане позивачу слід доплатити судовий збір в розмірі 3972,69 грн., за реквізитами: «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)», Одержувач: УК у м. Вінниці/отг м. Вінниця/22030101, Код ЄДРПОУ: 38054707, Банк: Казначейство України (ЕАП), Рахунок: НОМЕР_1 (для сплати судового збору за розгляд справ Вінницьким міським судом Вінницької області).

До матеріалів позовної заяви позивачем було подано заяву про відстрочку оплати судового збору, яка мотивована тим, що сума судового збору для неї є значною, так як вона є матір`ю трьох неповнолітніх дітей, які знаходяться на її утриманні, їх сім`я відноситься до категорії багатодітних та вона не працює. Просить відстрочити їй оплату судового збору в розмірі 3972,68 грн. до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Зі змісту наведених норм слідує, що суд може своєю ухвалою відстрочити, розстрочити сплату судового збору, але не більше, як до ухвалення судового рішення у справі або ж звільнити від сплати судового збору. Підставою для відстрочення сплати судового збору може бути майновий стан сторони, який має бути підтверджений належними та допустимими доказами.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Позивач не довела наявність однієї з вказаних вище умов, за наявності яких особі може бути відстрочено сплату судового збору, зокрема що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік або що позивач є членом багатодітної сім`ї.

Щодо тверджень позивача, що на її утриманні знаходяться троє неповнолітніх дітей, їх сім`я відноситься до категорії багатодітних та вона не працює, то жодного письмового доказу на підтвердження даних фактів суду надано не було.

У рішенні «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року (заява № 28249/95) ЄСПЛ зазначено, що сплата судового збору не обмежує права заявників на доступ до правосуддя та для гарантування справедливого балансу, сторони повинні довести свою погану фінансову ситуацію.

У п.п. 50, 52 рішення Європейського суду з прав людини «Станков проти Болгарії» («STANKOV v. BULGARIA») від 12.07.2007 (заява №68490/01), вказано про те, що цілі, які переслідуються при стягненні судових витрат, зокрема судового збору, слід вважати прийнятними, враховуючи загалом питання відправлення правосуддя, зокрема, що стосується фінансування судової системи.

Отже даними законодавчими нормами передбачено право, а не обов`язок суду відстрочувати сплату судового збору.

Крім того, як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в пункті 29 Постанови від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

З урахуванням викладеного, матеріали заяви про відстрочку оплати судового збору не містять доказів про майновий стан позивача. При цьому, предметом спору є значна сума грошових коштів в іноземній валюті, які позивач за незначний термін позичила відповідачу.

Статтею 129 Конституції України визначено засади судочинства, однією із яких є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За викладених обставин, суддя приходить до висновку, що посилання позивача на відсутність коштів не може слугувати доказом, який об`єктивно відображає її майновий стан, а тому в задоволенні заяви позивача про відстрочення сплати судового збору, слід відмовити.

Також, позивачем не дотримано вимоги статті 95 ЦПК України, а саме не засвідчено належним чином паспорт громадянина України відповідача.

Частинами 2, 4, 5 статті 95 ЦПК України визначено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 185 ЦПК України).

Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

При цьому, судом враховано положення п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення», а саме щодо продовження строків залишення позовної заяви без руху на строк дії карантину.

За таких обставин, дану заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 136, 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відстрочення оплати судового збору за подачу позовної заяви – відмовити.

Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків - не більше ніж п`ять днів з дня закінчення строку дії карантину, про що повідомити позивача.

В разі невиконання вказаних недоліків, дана заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: