Ухвала суду № 89875211, 16.06.2020, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/5052/20

Провадження № 2/727/1150/20

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

16 червня 2020 року Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Семенко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернівці заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до АТ «Чернівцігаз» технічного директора Ладига М.В. (м.Чернівці, вул.Винниченка, 9-А) про захист прав споживачів, -

в с т а н о в и в :

15.06.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м.Чернівці з позовом до АТ «Чернівцігаз» технічного директора Ладига М.В. про захист прав споживачів, згідно до якого просить заборонити проводити до закінчення карантину будь які роботи (вчиняти певні дії) зазначені у повідомлені про встановлення лічильника газу за рахунок Оператора ГРМ від 27.05.2020 р. №58004.1 -Сл-1590-0520, який призначено на 17 червня 2020 р., про зобов`язання оператора надати відповідь та про відшкодування витрат. Провадження у справі не відкрито.

Разом з позовною заявою, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову. У поданій заяві, просить в порядку забезпечення позову заборонити виконавцю робіт Оператору ГРМ АТ «Чернівцігаз» за адресою: вул.Винниченка, 9-А, м.Чернівці, 58005, Україна, проводити до закінчення карантину будь які роботи (вчиняти певні дії) зазначені у повідомлені про встановлення лічильника газу за рахунок Оператора ГРМ від 27.05.2020 р. №58004.1 -Сл-1590-0520, який призначено на 17 червня 2020 р.

На підставі викладеного та норм чинного законодавства просить вимоги заяви задовольнити.

Суд, оглянувши подані письмові матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Питання забезпечення позову врегульовано главою 10 ЦПК України.

Відповідно до положень ч.2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

На підставі вимог ч.1, 2 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь в справі, може вжити заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пункти 1, 2, 4 частини 1 ст.150 ЦПК України передбачають, що позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з ч.1 п.2 ст.150 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається: одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Згідно із положеннями ч. 1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Згідно із п.п.4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові N 9 від 22.12.2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Наведене узгоджується і з правовими позиціями Верховного Суду України (постанови від 25.05.2016 року по справі № 6-605цс16 (№ в ЄДРСРУ 57933051).

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналізуючи вище наведені норми законодавства, суддя вважає, що можливе рішення суду про задоволення вищевказаного позову не потребує примусового виконання, а тому відсутня реальна загроза невиконання чи утруднення виконання такого рішення суду.

Крім цього, частиною 10 статті 150 ЦПК України визначено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті. Суд звертає увагу, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 та вимоги заяви про забезпечення позову є тотожними за своїм змістом, а отже заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає дану заяву безпідставною та необґрунтованою та приходить до висновку про відсутність підстав для забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-157, 258, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до АТ «Чернівцігаз» технічного директора Ладига М.В. (м.Чернівці, вул.Винниченка, 9-А) про захист прав споживачів – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Чернівці або безпосередньо до апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Роз`яснити сторонам, що відповідно до пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцевих положень ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк на апеляційне оскарження рішення продовжуються на строк дії такого карантину.

СУДДЯ: О.В.Семенко