Рішення № 8987382, 15.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/715.03.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Доріда»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Рафальський В.В. (довіреність від 01.03.2010р.);

від відповідача: не з’явились;

15.03.2010р. у судовому засіданні, за згодою представника позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна»(надалі ТОВ «Лан-Україна», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Доріда»(надалі ТОВ «Доріда», відповідач) 45095, 09 грн., в тому числі 40146, 47 грн. основного боргу, 3336, 30 грн. пені, 488, 23 грн. 3% річних, 1124, 09 грн. інфляційних збитків.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором поставки № 484/06-П від 17.10.2006р. не у повному обсязі виконані зобов’язання щодо оплати поставленого товару. Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму пені, інфляційних збитків та трьох процентів річних.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 08.02.2010р. наявна у матеріалах справи).

Провадження у справі порушено ухвалою від 27.01.2010р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17 жовтня 2006р. між ТОВ «Доріда»та ТОВ «Лан-Україна»укладено договір поставки № 484/06-П за яким останнє зобов’язувалось поставляти та передавати у власність покупця товар відповідно до накладних, які є невід’ємною частиною договору, а покупець (відповідач у справі) зобов’язувався приймати та оплачувати товари на умовах і в порядку визначеному договором.

Поставка товару з приводу оплати якого виник спір, підтверджується видатковими накладними від 09.07.2009р. № 80131285, № 80131284, № 80131282, № 80131277, № 80131283 (з актом розбіжностей при передачі-прийманні товарів), від 27.06.2009р. № 80130158, № 80130157, № 80130156, № 80130155, № 80130154, № 80130153 (у належним чином засвідчених копіях залучені до матеріалів справи).

Відповідно до положень п. 8.1-8.2 Договору сторони погодились, що договір діє до 31.12.2006р.. В разі, якщо за 15 днів до закінчення строку дії договору жодна сторона не виявить бажання розірвати його дію, при відсутності у сторін взаємних претензій до виконання договірних зобов’язань, дія договору продовжується на наступний календарний рік на тих же умовах.

Додатковими угодами № 4 від 21.12.2007р., № 5 від 5 від 27.11.2008р. дія договору продовжувалась, договір зокрема був продовжений до 31.12.2009р., що свідчить про здійснення поставки товарів 27.06.2009р., 09.07.2009р. в межах укладеного договору.

Оплату за поставлений товар відповідачем повністю не здійснено, у зв’язку з чим заборгованість перед позивачем станом на час звернення до суду з позовною заявою складала 40146, 47 грн. та станом на час вирішення спору у вказаній сумі не погашена, доказів які б спростовували визначену суму боргу відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умови оплати та порядок розрахунків по договору сторони погодили у розділі 5 договору, згідно з п. 5.2 якого (в редакції з урахуванням протоколу розбіжностей), покупець здійснює розрахунок з постачальником за поставлений товар один раз на тиждень по мірі реалізації товару (за реалізоване), але в будь-якому випадку, покупець зобов’язаний оплатити партію поставленого товару не пізніше 30 календарних днів від дня його поставки.

Згідно з п. 2.5, 2.6 договору (з протоколом розбіжностей) моментом здійснення поставки товарів постачальником є їх отримання покупцем з відповідною відміткою в супроводжувальній первинній обліково-видатковій документації (видаткова накладна тощо); право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі товару, переходять до покупця в момент підписання відповідальною особою покупця видаткової накладної.

З урахуванням наведених положень договору строк виконання зобов’язань щодо оплати товару переданого згідно видаткових накладних які залучені до матеріалів справи станом на час вирішення спору є таким, що настав, розрахунок мав бути здійснений відповідачем протягом 30 календарних днів після отримання товару за накладними.

Доказів здійснення розрахунків за товар після поставлений за накладними від 09.07.2009р. № 80131285, № 80131284, № 80131282, № 80131277, № 80131283, від 27.06.2009р. № 80130158, № 80130157, № 80130156, № 80130155, № 80130154, № 80130153 відповідачем суду не надано, документів які б підтверджували наявність розбіжностей у сумі взаєморозрахунків, а також таких які б спростовували здійснений позивачем розрахунок суми боргу суду не представлено, у зв’язку з чим сума заборгованості відповідача за поставлені товари складає 40146, 47 грн. заявлена до стягнення, і вимоги щодо такої підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 7.2 договору № 484/06-П від 17.10.2006р. покупець відповідає за несвоєчасну оплату шляхом сплати постачальнику пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем у відношенні суми заборгованості у відповідному періоді з урахуванням кількості днів прострочення за обліковою ставкою встановленою Постановою НБУ від 10.08.2009р. № 468 (10, 25%) - в межах строку встановленого законом (не більше ніж за 6 місяців) та складає 3336, 30 грн. (розрахунок суми пені із зазначенням періодів прострочення є додатком до позовної заяви).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність у відповідача перед позивачем заборгованості за поставлений товар, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 1124, 09 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 488, 23 грн. здійсненим станом на 28.12.2009р. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Факту прострочення сплати суми заборгованості за договором № 484/06-П від 17.10.2006р. відповідачем не спростовано, відзиву на позов та контррозрахунку суми штрафних санкцій на вимоги ухвали суду не надано, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 451 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Доріда»(юрид. адреса: 01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби 15; адреса: 02094, м. Київ, вул. Віскозна 17, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 33637190) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна»(04116, м Київ, вул. Довнар-Запольського 5, ідент. код 30384724) 40146, 47 грн. (сорок тисяч сто сорок шість гривень 47 копійок) основного боргу, 3336, 30 грн. (три тисячі триста тридцять шість гривень 30 копійок) пені, 488, 23 грн. (чотириста вісімдесят вісім гривень 23 копійки) 3% річних, 1124, 09 грн. (одну тисячу сто двадцять чотири гривні 09 копійок) інфляційних збитків, 451 грн. (чотириста п’ятдесят одну гривню) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 22.03.2010