Вирок № 89873721, 17.06.2020, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

17.06.2020

Справа № 642/2984/19

Провадження № 1-кп/642/209/20

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї НИ

17 червня 2020 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Шрамко Л.Л.,

з участю секретарів - Бондаренко В.П., Тугая К.В.,

прокурора - Ісікової О.С.,

захисника - Дем`яненко О.О.,

обвинуваченої - ОСОБА_1 ,

потерпілого - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м.Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, з середньо-професійною освітою, розлученої, яка має на утримання двох малолітніх дітей- ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , працюючої оператором поста КП «Харківський метрополітен», раніше не судимої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч 2 ст. 125 КК України, -

в с т а н о в и в:

11 березня 2019 року приблизно о 18.20 год. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуваючи на другому поверсі у приміщенні їдальні по АДРЕСА_1 , під впливом спиртних напоїв, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з метою спричинення йому тілесних ушкоджень, взяла правою рукою електричний пластмасовий чайник на підвіконні та нанесла ОСОБА_2 не менше трьох ударів чайником в область голови, а саме: на межі лобно-тім`яної ділянки по умовній середині лінії та ділянці зовнішнього кінця лівої надбрівної дуги та у ліву навколоочну ділянку. В результаті умисних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 згідно висновку судово-медичної експертизи № 09-265/ 2019 від 28.03.2019 р. заподіяні тілесні ушкодження у вигляді забійної рани на межі лобно-тім`яної ділянки по умовній середині лінії та у ділянці проекції зовнішнього кінця лівої надбрівної дуги та синці у лівій навколоочній ділянці, які по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 винуватою себе не визнала. Пояснила , що 11 березня 2019 року була корпоративна вечірниця з приводу святкування 8 березня. Крім неї, були присутні ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Всі вони вживали спиртні напої. У неї виник конфлікт з ОСОБА_8 , який почав погано висловлюватись про її співмешканця, нібито той розбещує її дітей. ОСОБА_4 сказала, що йому краще піти, однак ОСОБА_8 відмовився. Він образив її та вона вилила йому в обличчя газовану воду. ОСОБА_8 схватив її за руку, ОСОБА_9 сказав, щоб ОСОБА_10 вибачився, а той відмовився. ОСОБА_10 схватив її за руки, викрутив її палець. ОСОБА_11 його вдарив один раз правою рукою в обличчя, а ОСОБА_10 продовжував її тримати за ліву руку. Між нею та ОСОБА_10 був ОСОБА_9 , та вона правою рукою через ліве плече ОСОБА_9 взяла чайник та, захищаючись, нанесла один удар ОСОБА_8 чайником по голові. В ході сутички було розбито скло. Вона тримала ОСОБА_9 щоб конфлікту не було. Сусіди по цеху зателефонували директору - ОСОБА_40. У ОСОБА_10 текла кров, вона запропонувала йому перекіс водню для обробки рани. 12 березня він прийшов на роботу? працював до обіду. Директор сказав, що оштрафує їх за цю подію, а ОСОБА_10 запропонував, щоб штраф було сплачено на його користь на відшкодування витрат на лікування, однак директор відмовив йому. Цивільний позов не визнала. Пояснила , що потерпілий звільнився за власним бажанням після вказаних подій, та його вимоги про стягнення заробітку, витрат на лікування та моральної шкоди не доведені. Також вважає, що її вина не доведена, оскільки не надано речовий доказ - чайник, та після вказаних подій чайником працівники продовжили користуватись. Також вважає недоведеною кількість нанесених ОСОБА_8 ударів.

Винуватість обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення за наведених обставин повністю підтвердилась у судовому засіданні наступними доказами:

-показаннями потерпілого ОСОБА_2 , який пояснив в судовому засіданні, що працював з ОСОБА_1 на одному підприємстві. Вона неодноразово зачіпала його, насміхалась над ним. 11 березня 2019 року у них була корпоративна вечірниця, яку вони справляли з колегами з 11 год., та всі присутні вживали спиртні напої. У нього почався конфлікт з ОСОБА_1 , яка ображала його, яка перебувала в стані сильного алкогольного сп`яніння та погано висловлювалась про його дівчину. Такий конфлікт тривав протягом дня. Увечері він не витримав та грубо відповів їй. Вона почала кричати, кидати на нього різними предметами зі стола. Він відбився, тоді вона розлютилась, перевернула стіл. Він хотів поставити стіл на місце та піти додому, нахилився, щоб підняти стіл, та отримав від ОСОБА_1 удари електричним чайником по голові. Вона нанесла йому приблизно 5 ударів чайником- спочатку в область брови та повіки, а коли він опустив голову, то ще три удари у лобно-тім`яну область. Він схопив її за руки, щоб припинити нанесення ударів. У неї забрали чайник. При цьому були присутні ОСОБА_16, ОСОБА_22 та ОСОБА_13 . Коли ОСОБА_14 наносила йому удари чайником, ОСОБА_15 тримала ОСОБА_16 , щоб він не заважав. ОСОБА_11 спав, а потім побачив, що він тримає руки ОСОБА_1 та відштовхнув його- потерпілого, щоб він прибрав руки. У нього - потерпілого - по обличчю текла кров, він умився в умивальнику, та всі розійшлись. На наступний день їх зібрав начальник з цього приводу, та він - потерпілий - запропонував ОСОБА_1 відшкодувати йому витрати на лікування, однак вона сказала, що може лише мазь за 3 гривні купити. На наступний день він звернувся за медичною допомогою, оскільки його стан погіршився, він поїхав у лікарню, де у нього працівник поліції відібрав заяву про події. Йому надали медичну допомогу, зашили брову, він ходив на перев`язки щоденно, а потім через день. Через стан здоров`я більше він на роботу не вийшов, та за обоюдною згодою з начальником він звільнився з роботи.

- висновком судово-медичної експертизи № 09-265/ 2019 від 28.03.2019 р., відповідно до якого ОСОБА_2 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді забійної рани на межі лобно-тім`яної ділянки по умовній середині лінії та у ділянці проекції зовнішнього кінця лівої надбрівної дуги та синці у лівій навколоочній ділянці, які по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я;

- показаннями свідка ОСОБА_12 , який пояснив в судовому засіданні, що у березні 2019 року вони зі співробітниками, які є його підлеглими, святкували 8 березня. Приблизно о 15 год. він поїхав додому, а інші продовжували святкувати. Через деякий час йому зателефонували сусіди по поверху та повідомили, що чують крики? щось сталося, у когось кров. Він зателефонував ОСОБА_17 , та вона повідомила, що ОСОБА_1 ОСОБА_19 та розбила йому голову. Він їм сказав, щоб все прибрали та розходились. Після цього йому зателефонував ОСОБА_7 та повідомив, що ОСОБА_14 розбила йому голову. Він- свідок- приїхав до них близько 18 год, та побачив своїх співробітників на вулиці. Вони йому розповіли, що ОСОБА_10 погано висловився про дітей ОСОБА_14 , після чого вона вдарила його чайником по голові в районі виска. Він бачив ОСОБА_8 в той же день, у нього була розбита брова та лобна частина голови збоку. ОСОБА_8 сказав, що напише заяву в поліцію. Він - свідок - мав намір обох оштрафувати на 30% заробітку за вказані події. Потім ОСОБА_8 проходив лікування, не був на роботі, а потім вийшов на роботу і відразу подав заяву про звільнення за власним бажанням;

-показаннями свідка ОСОБА_20 , яка пояснила в судовому засіданні, що у них на роботі була корпоративна вечірниця після 8 березня 2019 року, на якій були присутні ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ще один Дмитро. Кочура трохи побув та поїхав додому. З чого все почалось, вона не пам`ятає, однак в ході розмови між ОСОБА_14 та ОСОБА_8 виник конфлікт. ОСОБА_8 образив дітей ОСОБА_14 , вона просила його замовкнути, однак він продовжив, та вона його вдарила чайником по голові. Скільки разів, вона точно не пам`ятає. Після того, як ОСОБА_14 вдарила ОСОБА_8 , він хватав ОСОБА_14 за руки, вона виривалась. Обидва ОСОБА_9 їх розтягували. Її- свідка - завалили на підлогу. З брови у ОСОБА_10 текла кров. Після цього всі разом пішли в бік метро, а він пішов окремо від всіх;

-показаннями свідка ОСОБА_25 , який пояснив в судовому засіданні, що у них на роботі була корпоративна вечірниця після 8 березня, де, крім нього, були присутні ОСОБА_4 , ОСОБА_2, ОСОБА_33 , ОСОБА_14 . Всі вживали спиртні напої. Він- свідок- слухав музику, заснув на дивані. Між ОСОБА_14 та ОСОБА_8 виник конфлікт . ОСОБА_10 висловився нецензурно на адресу ОСОБА_27 , та вона чайником вдарила ОСОБА_10 по голові два рази в область виска. Вони почали штовхатися. ОСОБА_15 їх рознімала. ОСОБА_10 штовхнув ОСОБА_15 , вона впала. Тоді він- свідок- почав їх рознімати, та дав ОСОБА_10 долонею ляпасу. Він погано пам`ятає деталі. У ОСОБА_10 була гематома в області виска. Дмитро допомагав ОСОБА_10 умитись від крові. Йому відомо, що ОСОБА_10 звертався до лікарні, ходив на перев`язки;

- заявою від 12.03.2019 ОСОБА_2 на адресу начальника Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області, де він зазначив про те, що ОСОБА_1 нанесла йому удари по голові чайником, та витягом з ЄРДР від 13.03.2019 про внесення відомостей про кримінальне провадження за правової кваліфікацією - ч.1 ст. 125 КК України за вказаною заявою (а.с.80);

- консультативним висновком лікаря-спеціаліста КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. Мещанінова» № 10/3803 від 12.03.2019, яким у ОСОБА_29 встановлена інфікована рана лобної області, забійна рана надбрівної дуги, гематома. Проведена рентгенограма черепа, призначене амбулаторне лікування (а.с.81);

- протоколом слідчого експерименту, проведеного 05.04.2019 року з участю потерпілого ОСОБА_2 та понятих, в ході якого ОСОБА_2 вказав обставини, за яких ОСОБА_1 спричинила йому тілесні ушкодження, нанесла удари чайником по голові, та за допомогою статиста показав механізм їх спричинення, та фототаблицею до протоколу (а.с.88-95);

- протоколом слідчого експерименту, проведеного 15.04.2019 з участю свідка ОСОБА_10 . , спеціаліста ХОБСМЕ Данильченка О.О. та понятих, в ході якого ОСОБА_33 вказав обставини, за яких ОСОБА_1 спричинила ОСОБА_2 тілесні ушкодження, нанесла удари чайником по лобно- тім`яної ділянці голови та віскову частину, ділянку лівої брови, та за допомогою статиста показав механізм їх спричинення, та фототаблицею до протоколу (а.с.99-105);

- протоколом слідчого експерименту, проведеного 24.04.2019 року з участю ОСОБА_1., захисника Єрмолаєва В.В., спеціаліста ХОБСМЕ Данильченка О.О. та понятих, в ході якого ОСОБА_1 вказала обставини, за яких спричинила ОСОБА_2 тілесні ушкодження, нанесла удари чайником в лобно-тім`яну частину голови, та за допомогою статиста показала механізм їх спричинення. Також показала, як ОСОБА_25 вдарив ОСОБА_2 у ліву частину обличчя, та фототаблицею до протоколу (а.с.115-121);

-висновком судово-медичної експертизи №09-265/2019 від 28.03.2019, проведеної судово-медичним експертом ХОБСМЕ Данильченком О. О. , згідно якого у потерпілого ОСОБА_2 мають місце наступні тілесні ушкодження: забиті рани (після первинної хірургічної обробки) на межі лобно-тім`яної ділянки по умовній серединній лінії та у ділянці проекції зовнішнього кінця лівої надбрівної дуги; синці у лівій навколоочній ділянці (на тлі припухлості м`яких тканин). Дані ушкодження утворились від дії тупих предметів, індивідуальні особливості діючих поверхонь яких не відобразились, забиті рани за механізмом удару, синці - за механізмом удару або удару-стиснення. Вказані тілесні ушкодження могли бути отримані у строк, на який посилається освідуваний.

За ступенем тяжкості забиті рани (після первинної хірургічної обробки), враховуючи їх звичайний клінічний перебіг, належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я, тривалість якого перевищує 6 днів, але не перевищує 3-х тижнів (21 день), згідно з п.п.2.3.1. «а», 2.3.3. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року. За ступенем тяжкості синці та садно викликають незначні скороминущі наслідки, тривалість яких не перевищує 6 діб і відносяться до легких тілесних ушкоджень, згідно з п.п.2.3.2. «б», 2.3.5 вказаних Правил. Взаємне розташування і положення ОСОБА_2 та нападника на момент заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому могло бути будь-яким, за умови забезпечення вільного доступу предметів, які травмували до ділянок тіла потерпілого, що ушкоджувалось. Показання ОСОБА_2 , що викладені у протоколі допиту потерпілого від 13.03.2019, в цілому не суперечать наявним судово-медичним даним у частині механізму утворення встановлених у нього тілесних ушкоджень.

-висновком судово-медичної експертизи №09-350/2019 від 05.04.2019, проведеної судово-медичним експертом ХОБСМЕ Данильченком О. О. , який є аналогічним наведеному висновку судово-медичної експертизи №09-265/2019 від 28.03.2019. Крім того, зазначено, що показання ОСОБА_2 , викладені у протоколі проведення слідчого експерименту від 05.04.2019, в цілому не суперечать наявним судово-медичним даним у частині механізму утворення та способу спричинення встановлених у нього тілесних ушкоджень на голові та обличчі. (а.с.96-98).

-висновком судово-медичної експертизи №09-402/2019 від 17.04.2019, проведеної судово-медичним експертом ХОБСМЕ Данильченком О .О. , який є аналогічним наведеному висновку судово-медичної експертизи №09-265/2019 від 28.03.2019. Крім того, зазначено, що показання ОСОБА_33 , викладені у протоколі проведення слідчого експерименту від 15.04.2019, в цілому не суперечать наявним судово-медичним даним у частині механізму утворення та способу спричинення встановлених у ОСОБА_2 тілесних ушкоджень на голові та обличчі (а.с.106-108);

- висновком судово-медичної експертизи №09-433/2019 від 25.04.2019, який є аналогічним наведеному висновку судово-медичної експертизи №09-265/2019 від 28.03.2019. Крім того, зазначено, що показання ОСОБА_1 , викладені у протоколі проведення слідчого експерименту від 24.04.2019, в цілому не суперечать наявним судово-медичним даним у частині механізму утворення та способу спричинення встановлених у ОСОБА_2 рани на голові та синця у лівій навколоочній ділянці (а.с.122-124);

У вищезазначених висновках судово-медичних експертиз наведені показання ОСОБА_2 про те, що, крім нанесення ОСОБА_1 ударів чайником по голові, ОСОБА_9 наніс йому удар кулаком в ніс, та експертом виявлено синець на спинці носа.

09.04.2019 ОСОБА_2 звертався до слідчого з заявою, в якій зазначив, що не має претензій щодо спричинення йому тілесних ушкоджень від ОСОБА_9 , та наполягає на притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 Вказане ОСОБА_2 підтвердив у судовому засіданні.

Утворення садна на внутрішній поверхні правої гомілки у нижні третині, про що зазначено у висновках експертиз, також не пов`язано з діями ОСОБА_1 , та на це потерпілий і не посилався, про що зазначено у висновках експертиз.

Нанесення тілесних ушкоджень в область носа та гомілки потерпілого не інкриміновано обвинуваченій.

Обвинуваченій ОСОБА_1 інкриміновано нанесення п`яти ударів чайником потерпілому по голові.

Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт Данильченко О. О. підтримав надані ним вищенаведені висновки судово-медичних експертиз, та пояснив, що мало місце не менш 3-х травматичних дій в область голови потерпілого, перша травмуюча дія мала місце в лобно- тім`яну ділянку голови потерпілого, далі - по умовній середині лінії та ділянці зовнішнього кінця лівої надбрівної дуги та у ліву навколоочну ділянку, за єдиним механізмом. Індивідуальні особливості предмета, яким наносились удари, не відобразились, однак морфологічна характеристика ушкоджень свідчить про обмежену контактуючу поверхню предмету, яким наносились удари, про що свідчить те, що довжина рани перевищує її ширину, тому не виключено, що удари нанесені чайником. Мало місце не менш 3-х травматичних дій за єдиним механізмом, можливо, чайником. Синець на спинці носа потерпілого утворився внаслідок удару тупого твердого предмета, неможливо виключити, що внаслідок удару кулаком ОСОБА_9 , про що пояснював ОСОБА_2 в ході проведення експертиз.

Потерпілий та свідки не змогли зазначити точну кількість нанесених ударів. В ході проведення слідчого експерименту ОСОБА_1 показувала, як нанесла декілька ударів чайником по голові потерпілому.

Щодо кількості нанесених ударів ОСОБА_1 потерпілому суд виходить з об`єктивних даних - висновку судово-медичних експертиз та пояснень судово-медичного експерта Данильченка О.О. в суді, який підтвердив, що нанесено за єдиним механізмом не менш 3-х ударів.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 нанесла ОСОБА_2 не менш трьох ударів чайником по голові.

Аналізуючи вищенаведені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що надані стороною обвинувачення вказані докази є допустимими, належними, достовірними і достатніми для встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні, узгодженими між собою, не викликають у суду сумнівів, та повністю викривають обвинувачену ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення за вищенаведених обставин.

Посилання ОСОБА_1 на те, що вона перебувала у стані необхідної оборони, спростовано наведеними показаннями свідків та потерпілого, з яких вбачається, що ОСОБА_1 умисно нанесла потерпілому тілесні ушкодження внаслідок виниклого конфлікту, в стані необхідної оборони не перебувала.

Доказів заподіяння їй тілесних ушкоджень ОСОБА_2 суду не надано.

Посилання сторони захисту на відсутність речового доказу - чайника- не спростовує наведених доказів обвинувачення, які є достатніми для встановлення істини. Обвинувачена не оспорює, що саме чайником нанесла удар потерпілому.

Надані стороною обвинувачення докази стороною захисту не спростовані, а відповідно до ст. 22 КПК України однією з основних засад кримінального провадження є змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Невизнання обвинуваченою вини у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення суперечить зібраним в ході досудового слідства та дослідженим в суді доказам та свідчить про її намагання ухилитися від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення та відшкодування завданої шкоди.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, тобто умисне спричинення легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я потерпілого.

Вивченням даних про особу обвинуваченої ОСОБА_1 встановлено, що вона на обліку у психіатра і нарколога не перебуває. Раніше не судима. Розлучена, має на утриманні двох малолітніх дітей ОСОБА_38 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_39 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно з інформаційною довідкою ДОП СП Індустріального ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_1 характеризується задовільно.

Згідно з характеристикою начальнику служби руху КП «Харківський метрополітен» ОСОБА_1 працює оператором поста централізації станції «Перемога». Характеризується позитивно, як працелюбний та відповідальний робітник.

Відповідно до досудової доповіді, складеної Холодногірським районним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області 5 серпня 2019 року, ОСОБА_1 працює в КП «Харківський метрополітен» оператором поста. За місцем роботи характеризується позитивно, до роботи ставиться сумлінно, у спілкуванні з колегами доброзичлива та ввічлива. Проживає разом з двома малолітніми дітьми.

Ризик вчинення ОСОБА_1 повторного кримінального правопорушення та ризик її небезпеки для суспільства оцінюється органом пробації як середній. Орган пробації вважає, що її виправлення можливо без позбавлення або обмеження волі. У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення її від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладення на неї обов`язку, передбаченого ч.3 п.2 ст. 76 КК України.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України, не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує відповідно до ст. 67 КК України її покарання, є вчинення кримінального правопорушення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, обираючи міру покарання ОСОБА_1 , суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним правопорушенням невеликої тяжкості, наведені вище дані про особу обвинуваченої, яка має на утриманні двох малолітніх дітей, наявність у неї постійного доходу, наведені обставини, її ставлення до скоєного - вину свою вона не усвідомила, та приходить до висновку про необхідність призначити їй покарання в межах санкції ч.2 ст. 125 КК України у виді штрафу.

Потерпілий ОСОБА_2 заявив цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди на загальну суму 22 000 грн., у тому числі 1 800 грн. - витрат на лікування, 15 000 грн.- суми неотриманої заробітної плату за 2 місяці, посилаючись на те, що був вимушений звільнитись з роботи після цих подій у зв`язку з проходженням лікування. На іншу роботу він влаштуватись не міг, оскільки ходив з забинтованою головою, у нього були наявні синці. У відшкодування моральної шкоди, яка полягає у фізичному болі, душевних стражданнях, приниженні честі та гідності, він просить стягнути 5 200 грн. В обґрунтування вимог про відшкодування моральної шкоди послався на те, що після вказаних подій у нього постійні головні болі та запаморочення, на місті удару не росте волосся, та залишився шрам на лівій брови. Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1 був порушений звичайний уклад його життя.

Щодо вимог про відшкодування матеріальної шкоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. ст. 22, 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Потерпілий ОСОБА_2 не надав суду жодних доказів заподіяння йому матеріальної шкоди на вказану суму. Так, він не надав доказів понесених витрат на лікування внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, а також втрати заробітної плати з вини ОСОБА_1 . Як пояснив потерпілий, він звільнився за власним бажанням після вказаних подій.

Отже, позовні вимоги в частині заподіяння матеріальної шкоди на вказану суму не доведені, а тому задоволенню не підлягають.

При вирішення питання щодо вимог про відшкодування моральної шкоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. ст. 23, 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ч. 3,4 ст. 23 ЦК України, згідно яких розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Виходячи з положень ч.5 ст.9 КПК України, суд враховує практику Європейського Суду, зокрема рішення від 28.05.1985 року Серія А & 96 справа Abdulaziz,Cabales and Balkandali v. United Kingdom , де враховано, що деякі форми моральної шкоди, зокрема емоційні страждання, за своєю природою не завжди можуть бути доведені чимось конкретним.

Судом встановлено, що протиправними діями ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 заподіяна моральна шкода, оскільки останній зазнав тілесних ушкоджень, фізичного болю, душевних страждань, приниження, був вимушений звертатись до правоохоронних органів, проходити лікування, чим був порушений звичайний уклад його життя, тому суд приходить до висновку, що діями обвинуваченої йому завдана моральна шкода, розмір якої судом визначений у сумі 5 000 грн.

Доказів заподіяння моральної шкоди потерпілій у більшому розмірі суду не надано.

Суд вважає, що саме такий розмір грошового відшкодування разом із винесенням обвинуваченій ОСОБА_1 обвинувального вироку та призначенням останній покарання за вчинене кримінальне правопорушення буде відповідати обсягу моральних страждань потерпілого, а також вимогам розумності і справедливості.

Процесуальні витрати відсутні. Речові докази відсутні. Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 не обирався. Підстави для обрання запобіжного заходу відсутні.

Керуючись ст.ст. 373-374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 850 (вісімсот п`ятдесят грн. 00 копійок) грн.

Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 5 000 грн. 00 коп. (п`ять тисяч гривень 00 копійок). В інший частині позовних вимог відмовити.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.

Суддя Л.Л.Шрамко