Рішення № 8987148, 03.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 13/1703.03.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аванхімікл"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світавто-Плюс"

про стягнення боргу 300 000, 00 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача Бушинський А.В. –дов. № б/н від 15.02.2010 р.

від відповідача не з'явився

Обставини справи та СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аванхімікл" (далі-позивач) звернулось з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світавто-Плюс" (далі-відповідач) заборгованості у сумі 300 000, 00 грн.

Крім того, позивач просив покласти на відповідача судові витрати.

20.01.10 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/17, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 02.02.10.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 02.02.10 та 17.02.10 розгляд справи відкладався на 17.02.10 та 03.03.10 відповідно, через неявку представників сторін, невиконання вимог ухвали про порушення провадження у справі.

03.03.10 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю з підстав порушення умов договору та з покладенням відповідальності згідно договору та закону.

Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи ухвалами Господарського суду міста Києва на адресу вказану у позовній та довідці з ЄДРПОУ: 03126, м. Київ, пр-т Відрадний, 95, відзив на позов не надав.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

08.12.08 між позивачем (покупець) та відповідачем (продавець) було укладено договір поставки № б/н (надалі–договір), відповідно до умов якого (п. 1.1 договору) продавець зобов'язується передати в порядку та на умовах визначених договором товар, а саме Аміачну селітру, а покупець зобов’язувався в порядку та на умовах, визначених цим договором прийняти товар і оплатити його вартість.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.

У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 3.2 договору позивач здійснює попередню оплату вартості товару у розмірі 100 відсотків.

Відповідно до п. 3.4 договору продавець зобов’язаний поставити товар відповідачу до 08.04.09.

На виконання умов договору позивачем здійснено попередню оплату у розмірі 100 відсотків на суму 300000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 185 від 08.12.08 та банківською випискою позивача.

Відповідач порушив умови договору, та товар не поставив.

Таким чином станом на день розгляду справи заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Світавто-Плюс" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Аванхімікл" становить 300000,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Аванхімікл" доказів вбачається, що позивач виконав в повному обсязі зобов’язання, покладені на нього договором.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Як визначено ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов’язання щодо поставки продукції (п.3.4), проте відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов договору, оплачений товар не поставив, в зв’язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 300000,00 грн.

Враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов про стягнення боргу за договором в розмірі 300000,00 грн. визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світавто-Плюс" (03126, м. Київ, пр-т Відрадний, 95, код ЄДРПОУ 36039886), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аванхімікл" (Київська область, Таращанський район, с. Ківшовата, вул. Жовтнева 3, код ЄДРПОУ 34233121) 300000 (триста тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяІ.Д. Курдельчук

Дата підписання: 19.03.10.