Ухвала суду № 89871096, 17.06.2020, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/574/19

УХВАЛА

"17" червня 2020 р. Суддя Полонського районного суду Дідек М.Б. розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця по виконанню рішення суду у справі № 681/574/19

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Полонського районного суду Хмельницької області зі скаргою, відповідно до положень ст. 447 ЦПК України та ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».

В обґрунтування скарги ОСОБА_1 посилається на те, що державний виконавець безпідставно виніс постанову від 01.06.2020 року про стягнення з неї виконавчого збору у розмірі 9446грн., оскільки мінімальний розмір витрат по виконанню вона сплатила в сумі 158,15грн. про що повідомила ДВС. У зв`язку з цим просить суд зупинити стягнення виконання виконавчого збору в сумі 9444грн. так як не погоджуються з його розміром.

Суд вивчивши скаргу та додані до неї матеріали приходить до наступного.

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

У відповідності до ст. 447 та ч. 1 ст. 448 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

В той же час, визначення юрисдикційності скарги залежить від установлення судами таких обставин: чи є вказана скарга реалізацією учасником справи права на судовий контроль за виконанням судового рішення в конкретній справі, чи це є самостійним правом на оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів, їх посадових осіб, виконавця чи приватного виконавця як суб`єктів, наділених владними повноваженнями при вчиненні виконавчих дій.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є окремими виконавчими документами.

Згідно ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до п.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» № 3 від 12.10.2010 року з наступними змінами та доповненнями, судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її невиконання самостійно, виконується примусово в установленому Законом України "Про виконавче провадження" порядку.

Прийнята державним виконавцем постанова про стягнення з боржника виконавчого збору боржника, не виконана самостійно, є підставою для її примусового виконання.

Тому слід ураховувати, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. Також до юрисдикції адміністративних судів належать справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Оскільки зі змісту скарги випливає, що ОСОБА_1 не погоджуються щодо стягнення з неї виконавчого збору, виконання якої просить зупинити, справа щодо оскарження такої постанови, в силу ч. 2 ст. 20 КАС України, підсудна окружному адміністративному суду.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що справа за скаргою ОСОБА_1 про оскарження постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 квітня 2019 року в рамках справи № 370/1034/15-ц, провадження № 14-103цс19, яке відповідно до ст.263 ЦПК України є обов`язковою для врахування при прийнятті рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У зв`язку з викладеним, суд приходить до висновку про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 .

На підставі вищевикладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, ч.2 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» , суд, -

постановив:

Відмовити у відкритті провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову головного державного виконавця Вовженяка Р.А. в частині стягнення виконавчого збору від 01.06.2020 року

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 186 ЦПК України повідомити ОСОБА_1 , що розгляд таких справ віднесено до юрисдикції Хмельницького окружного адміністративного суду.

Ухвала суду вступає в законну силу після спливу строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Хмельницького апеляційного суду через Полонський районний суд Хмельницької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) строк на апеляційне оскарження, визначений ст.354 Кодексу, продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя Дідек М.Б.