Ухвала суду № 89869915, 16.06.2020, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 161/5722/20

УХВАЛА

16 червня 2020 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л. розглянувши заяву позивачапро забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАДЖЕТМОБАЙЛ», ОСОБА_3 про стягнення коштів за договорами позики,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАДЖЕТМОБАЙЛ», ОСОБА_3 , у якому просить стягнути солідарно із відповідачів на його користь заборгованість у загальному розмірі 1263110,76 доларів США /13155792,85 грн./, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики, для забезпечення виконання умов договору позики між позивачем та ТзОВ «Шокобум» було укладено договір поруки. На даний час, ТзОВ «Шокобум» перейменовано у ТзОВ «ГАДЖЕТМОБАЙЛ», ОСОБА_3 є учасником поручителя.

Разом із позовом позивач подав суду заяву про забезпечення позову, у якій просить накласти арешт на нерухоме майно, що перебуває у власності ОСОБА_2 , зокрема на: житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 , земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 :02:041:0086, площею 0,1 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , а також накласти арешт на нерухоме майно ОСОБА_3 , а саме Ѕ частку житлового будинку загальною площею 124 кв.м. з надвірними будівлями та спорудами /літня кухня, гараж, вбиральня, хлів/, що розташовані в АДРЕСА_2 .

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 2 ст. 149 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечений накладенням арешту на майно та /або/ грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач просить стягнути солідарно із відповідачів на його користь заборгованість у загальному розмірі 1263110,76 доларів США /13155792,85 грн./, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики, для забезпечення виконання умов договору позики між позивачем та ТзОВ «Шокобум» було укладено договір поруки. На даний час, ТзОВ «Шокобум» перейменовано у ТзОВ «ГАДЖЕТМОБАЙЛ», ОСОБА_3 є учасником поручителя.

Згідно долученої до матеріалів справи інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів на нерухоме майно, належне ОСОБА_2 , а саме на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 , земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 :02:041:0086, площею 0,1 га, яка розташована по АДРЕСА_1 накладено арешти постановами виконавців /а.с.74/.

Разом з тим, позивачем не надано достатніх доказів для вжиття заходів забезпечення позову у виді накладення арешту на вказане майно, зокрема доказів, що відповідач має намір відчужити його третім особам, інших доказів необхідності вживати заходи забезпечення позову на даній стадії розгляду справи. Викладені в заяві мотиви не дають підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання рішення судуабо ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Також, суд враховує, що позивачем недолучено доказів, які б дали змогу перевірити вартість належного відповідачу майна, на яке позивач просить накласти арешт, на предмет співмірності із заявленими позовними вимогами.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Тому, суд не вбачає підстав для накладення арешту на майно, належне ОСОБА_2 , а саме на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 , земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 :02:041:0086, площею 0,1 га, яка розташована по АДРЕСА_1 .

Щодо накладення арешту на майно ОСОБА_3 , суд виходить з такого.

Як вбачається, із матеріалів справи, для забезпечення виконання умов договору позики між позивачем та ТзОВ «Шокобум» було укладено договір поруки від 01.11.2012 року, підписантом-поручителем даного договору був директор товариства ОСОБА_4 .

Крім цього, між позивачем та ТзОВ «ШОКОБУМ» було укладено договір поруки від 30.10.2015 року, підписантом-поручителем даного договору був директор товариства ОСОБА_5 .

У позовній заяві позивачем вказано, що ТзОВ «ШОКОБУМ» перейменовано у ТзОВ «ГАДЖЕТМОБАЙЛ», директором якого є ОСОБА_3 .

Однак, як встановлено ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.04.2020 року, що залишена Волинським апеляційним судом без змін, ОСОБА_3 не є стороною договорів позики.

Відтак, у суду відсутні підстави для накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_3 .

Відтак, суд прийшов до висновку провідсутність необхідних підстав для забезпечення позову на даній стадії судового розгляду.

Керуючись ст. 149, 153, 260 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

відмовити позивачу ОСОБА_1 у задоволені заяви про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАДЖЕТМОБАЙЛ», ОСОБА_3 про стягнення коштів за договорами позики.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення, або у строки та порядку, передбаченому ст. 354,355 ЦПК України.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя: Бориславський Ю. Л.