Ухвала суду № 89869803, 12.06.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/3238/20

Провадження № 1-кс/461/3949/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2020 м. Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова Радченко В.Є.

при секретарі Собко В.В.

з участю

прокурора Потупи І.Я.

слідчого Сеньківа Н.Т.

захисника Крупчака Г.І.,

підозрюваного ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м.Львові погоджене з прокурором клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області Сеньківа Н.Т. у кримінальному провадженні №12019140000000648 від 02.08.2019 р. про продовження строку тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2, 3 ст. 307 КК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Львова, громадянину України, українцю, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимому,

ВСТАНОВИВ:

12 червня 2020 року до суду надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області Сеньківа Н.Т. у кримінальному провадженні №12019140000000648 від 02.08.2019 про продовження строку тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України ОСОБА_1 .

В обгрунтування внесеного клопотання покликається на те, що 23.04.2020 ОСОБА_1 затримано в порядку ст.208 КПК України та 09.06.2020 йому повідомлено про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті наркотичного засобу та особливо небезпечного наркотичного засобу, вчиненого повторно, організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України. Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 24.04.2020 щодо підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 168 160 грн., яка на даний час підозрюваним не внесена. Строк тримання під вартою ОСОБА_1 закінчується 20.06.2020. Однак завершити досудове розслідування у зазначений строк немає можливості, оскільки на даний час не завершено процедуру розсекречення матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій у даному кримінальному провадженні, не завершено проведення призначених восьми судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, які перебувають на виконанні в експертів Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, експертизи відео-звукозапису, яка перебуває на виконанні в експертів Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз та не долучено висновків вказаних експертиз до матеріалів кримінального провадження, не проведено додаткових слідчих (розшукових) дій із використанням результатів зазначених експертиз. Вказані слідчі (розшукові) та процесуальні дії не проведено у двомісячний строк у зв`язку зі значною тривалістю проведення призначених судових експертиз, тривалістю проведення процедури розсекречення матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також значною кількістю слідчих (розшукових) та процесуальних дій, без яких неможливо завершити досудове розслідування.

Також зазначив, що підставою для застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою стали обґрунтована підозра останнього у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а на даний час особливо тяжких злочинів, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти раніше розпочате (у тому числі щодо незаконного придбання, зберігання з метою збуту, та збуту особливо небезпечних наркотичних засобів), знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (у тому числі речі та предмети, пов`язані з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та їх аналогів), незаконно впливати на свідків, вчиненого кримінального правопорушення, (зокрема свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , інших осіб, яким відомі обставини незаконного придбання та зберігання особливо небезпечних наркотичних засобів), перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. З врахуванням вищенаведеного, просить клопотання задовольнити.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні просили задовольнити подане клопотання. Надали пояснення аналогічні викладеним у клопотанні. Прокурор зазначив, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення під час іспитового строку.

Захисник проти задоволення клопотання заперечив. Зазначив, що ОСОБА_1 одружений, має на утриманні малолітню дитину, тобто має міцні соціальні зв`язки. Просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт або зменшити розмір застави.

Підозрюваний підтримав позицію захисника.

Заслухавши думку прокурора та слідчого щодо поданого клопотання, пояснення підозрюваного, позицію захисника, дослідивши надані матеріали, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою відповідає вимогам ст.199 КПК України.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований в т.ч. до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

23 квітня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті наркотичного засобу та особливо небезпечного наркотичного засобу, вчиненого повторно, організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.

При цьому, поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, № 300-A).

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів підтверджується наступними доказами, отриманими у встановленому КПК України порядку: рапортом ст. оперуповноваженого відділу оперативних розробок у Західному регіоні (м.Львів) Управління організації оперативних розробок та негласної роботи Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України Шпуганича В.В. від 30.08.2019; показами ОСОБА_2 від 27.01.2020 та 29.01.2020; показами ОСОБА_3 від 11.03.2020 та 21.03.2020; показами ОСОБА_4 від 11.03.2020; показами ОСОБА_5 від 01.04.2020; оглядами покупця від 29.01.2020, 20.03.2020, 21.03.2020, 21.04.2020, 23.04.2020; ідентифікацією та оглядом грошових коштів від 29.01.2020, 20.03.2020, 21.03.2020, 21.04.2020, 23.04.2020; оглядом (добровільною видачею товару) від 29.01.2020, 20.03.2020, 21.03.2020, 21.04.2020, 23.04.2020; висновками експерта № 13/186 від 24.02.2020, №13/552 від 30.03.2020, №13/556 від 30.03.2020, №13/770 від 23.04.2020, №13/814 від 27.05.2020; протоколами про результати проведення контролю за вчиненням злочину (проведення оперативної закупки) від 30.01.2020, 20.03.2020, 21.03.2020, 21.04.2020, 23.04.2020; протоколами затримань ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 від 23.04.2020; протоколами обшуків, проведених 23.04.2020; іншими матеріалами кримінального провадження.

Надані стороною обвинувачення факти та обставини є достатніми для висновку суду про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.

Вказане узгоджується з положеннями ЄСПЛ, відповідно до яких повинні бути надані принаймні деякі факти чи інформація на підтвердження того, що особа підозрюється у вчиненні злочину обґрунтовано (рішення "Мамедов проти Азербайджану" і рішення "Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства"), що має місце в даному випадку.

Більш того, у п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13.11.2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Суд встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_1 до вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, є вірогідною та достатньою для продовження щодо нього такого обмежувального заходу, як тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 24.04.2020 щодо підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 168 160 грн., яка на даний час підозрюваним не внесена.

Ризики, які зазначені у вищевказаній ухвалі слідчого судді щодо підозрюваного не зменшилися. Слідчим доведено, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. При цьому, слідчий суддя враховує позицію Європейського Суду з прав людини у справі «В. проти Швейцарії», зокрема те, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів.

Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення «Бекчиєв проти Молдови»). ОСОБА_1 одружений, не працює, має постійне місце проживання, має на утриманні малолітню дитину, тобто має міцні соціальні зв`язки. Водночас, він підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, у разі визнання винуватим йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, що може стимулювати підозрюваного до втечі.

Слідчим доведена наявність ризиків, передбачених у статті 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_1 може продовжити вчиняти свою злочинну діяльність, оскільки офіційно не працює, не має постійного джерела доходу. Із змісту клопотання вбачається, що дії ОСОБА_1 мають системний характер, а тому є достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Окрім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 раніше судимий 07.09.2017 Шевченківським районним судом м. Львова за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі терміном на 14 роки із звільненням від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим терміном 3 роки, який на час можливого вчинення кримінального правопорушення не закінчився.

Суд вважає, що продовжують існувати обставини, які свідчать про обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, про достатність підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. Тому, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризику переховування від органу досудового розслідування або суду та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Слідчий, довів слідчому судді, що у зв`язку із складністю кримінального провадження та обсягом слідчих дій, які мають бути проведені, існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Стороною захисту не доведено наявність вагомих характеризуючих особу підозрюваного доказів, які дають підстави вважати про виконання ним обов`язків в разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення, та підозрюваному ОСОБА_1 слід продовжити строк тримання під вартою до 10 серпня 2020 року.

При цьому, слідчий суддя відмовляє в задоволенні клопотання захисника про зменшення визначеного ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 24.04.2020 розміру застави. Відповідно до вимог частини четвертої статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначений у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб(п.2 ч.5 ст. 182 КПК України).

Визначаючи розмір застави, суд враховував, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого на момент обрання запобіжного заходу підозрювався ОСОБА_1 , відноситься до категорії тяжких злочинів, вчинених умисно. Тому з врахуванням вимог законодавства про те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання покладених на підозрюваного обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, суд прийшов до висновку про необхідність визначення застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 168160,00 грн. При цьому, суд відмовив слідчому у визначенні застави в сумі 273 000 грн., оскільки не було доведено виключність цього випадку, яка давала б можливість слідчому судді вийти за межі вимог п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необхідність залишення підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою із альтернативою внесення застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 168160,00 грн.

Керуючись ст.ст. 369, 376 КПК України, слідчий суддя –

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області Сеньківа Н.Т. у кримінальному провадженні №12019140000000648 від 02.08.2019 р. про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 – задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 10.08.2020 року, з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)».

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області Сеньківа Н.Т.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення ухвали, а підозрюваним, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя В.Є. Радченко