Рішення № 89868718, 17.06.2020, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

17 червня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/288/20 Господарським судом Чернігівської області у складі судді Фетисової І.А.,

розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження справу № 927/288/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ТАНАТАН”

вул. Полярна, 19, офіс 2, м. Київ, 04201

до відповідача: Державного підприємства “Дослідне господарство” “Іванівка” Інституту

сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних

наук України

вул. Перемоги, 5, с. Іванівка, Борзнянський район, Чернігівська область, 16433

про стягнення 80 041,74 грн

без проведення судового засідання, повідомлення (виклику) сторін в порядку письмового провадження

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю “ТАНАТАН” подано позов до Державного підприємства “Дослідне господарство” “Іванівка” Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України про стягнення 21200,64 грн боргу, 16301,07 грн пені, 17811,48 грн 36 % річних, 21200,64 грн штрафу та 3527,91 грн індексу інфляції по договору поставки № 03/05 засобів захисту рослин від 03.05.2017.

Поданий позов обґрунтований невиконанням відповідачем зобов`язань по оплаті отриманого товару на суму 21200,64 грн боргу по видатковій накладній № РН-0000007 від 17.05.2017.

Відповідачем відзив на позов не надано.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 927/288/20. Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Ухвалою господарського суду від 09.04.2020 про відкриття провадження у справі відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов, до відзиву додати всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали суду про відкриття провадження у справі.

04.05.2020 Господарським судом отримано клопотання відповідача № 67 від 28.04.2020, в якому просить відстрочити виконання рішення Господарського суду Чернігівської області в разі задоволення позову до 01.08.2020, зменшити розмір штрафних санкцій на 21200,64 грн. Повідомив, що негайне стягнення боргу призведе до втрати частини обігових кошті підприємства та призупинення господарської діяльності. Протягом 2019 року державною виконавчою службою було відкрито кілька виконавчих проваджень в результаті чого було арештовано рахунки до повного погашення боргів. Додано копії постанов.

08.05.2020 позивачем електронною поштою через канцелярію суду було надіслано лист з вкладенням заяви від 07.05.2020, в якій повідомлено що борг відповідачем не погашено, позовні вимоги просить задовольнити, не заперечує проти відстрочення виконання рішення суду до 01.08.2020. Повідомлено, що оригінали документів, копії яких додано до позовної заяви, направлені суду поштою. Даний лист містить ЕЦП.

12.05.2020 позивачем надіслано суду заяву від 06.05.2020, в якій повідомлено, що в абзаці 6 сторінки 3 позовної заяви допущено помилку у періоді стягнення пені і помилково зазначено період з 01.11.2017 по 01.03.2019. При цьому наведений розрахунок за період з 01.11.2017 по 01.03.2020 є вірним. Направлено суду для огляду оригінали документів. Станом на 06.05.2020 заборгованість відповідачем не погашена. Додано докази направлення відповідачу.

В матеріалах справи є докази належного повідомлення відповідача про розгляд справи № 927/288/20 за правилами спрощеного письмового позовного провадження без проведення судового засідання те без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвала суду, направлена позивачу по справі Товариству з обмеженою відповідальністю «ТАНАТАН» за адресою вул. Полярна, 19, офіс 2, м. Київ, 04201, повернулась на адресу суду з відміткою відділення зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

Враховуючи отримання судом заяв та клопотань від сторін, суд вважає належним чином повідомленими учасників процесу про розгляд справи.

Судом також враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі “Смірнова проти України”).

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки відповідачем не подано відзив на позов у встановлений судом строкбез поважних причин, тому в силу приписів ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України справа вирішується судом за наявними у ній матеріалами.

Згідно з ч. 5, 7 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, встановлені законом, до суду не надходило.

Відтак, розгляд даної справи здійснюється судом без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, що також передбачено ч.13 ст.8 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

На момент винесення судового рішення докази проведених оплат заявлених до стягнення сум боргу, пені, 36% річних, штрафу, індексу інфляції, а ні позивачем, а ні від відповідачем суду не надано.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши подані позивачем оригінали та копії доказів, суд встановив:

Предметом заявленого позову є стягнення заборгованості за договором поставки, пені, штрафу та 36 % річних, інфляційних втрат внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, обставинами які підлягають доказуванню є наявність правовідносин договору поставки між сторонами та їх належного виконання сторонами, наявність заборгованості відповідача перед позивачем щодо оплати поставленого товару та наявність порушення відповідачем строків сплати поставленого товару, правомірність застосування позивачем санкцій.

03.05.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю “ТАНАТАН” (позивач, постачальник) та Державним підприємством “Дослідне господарство “Іванівка” Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України (відповідач, покупець) укладено договір поставки № 03/05 засобів захисту рослин.

Відповідно до умов договору постачальник зобов`язується поставити та передати у власність у зумовлено даним договором строки засоби захисту рослин, що надалі іменуються - «товар», а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та своєчасно оплатити його (п. 1.1 договору).

Асортимент, ціна за одиницю товару, кількість, загальна вартість товару – зазначаються у видаткових накладних, що є невід`ємною частиною даного договору (п.1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1, 2.2 договору загальна ціна договору складається з суми вартості товару, що поставляється згідно всіх видаткових накладних до договору, протягом терміну його дії. Орієнтовна сума договору становить 300 000,00 грн.

Ціна за одиницю товару, кількість та асортимент товару узгоджується сторонами у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього договору. Видаткові накладні, що виписані в період дії даного договору є його невід`ємною частиною, незалежно від того чи є в них посилання на даний договір (п. 2.3, 2.4 договору).

Оплата за поставлений товар проводиться покупцем на підставі виставленого постачальником рахунку – фактури ( п. 3.2 договору).

Відповідно до п 3.4 договору повна оплата поставленого товару повинна бути здійснена покупцем не пізніше 31 жовтня 2017р. («Остаточна дата розрахунку»).

Доказом факту поставки товару є оформлені належним чином документи – видаткова накладна, товарно – транспортна накладна, довіреність. Поставка товару здійснюється зі складу постачальника на склад покупця, за домовленістю сторін. Адреса поставки товару зазначається у товарно – транспортній накладній. (п. 4.2, 4.3 договору).

Датою поставки товару вважається дата передання товару покупцю, яка зазначена в видатковій накладній, підписаній вповноваженими представниками обох сторін. Товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем за кількістю і якістю з моменту підписання уповноваженими представниками обох сторін видаткової накладної (п. 4.4, 4.6 договору).

Факт укладення договору відповідачем не оспорено.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар по видатковій накладній № РН-0000007 від 17.05.2017 на суму 21200,64 грн., а відповідачем отримано, що підтверджується підписами представників сторін та печатками підприємств на накладній, та довіреністю № 76 від 17.05.2017.

В матеріалах справи наявна товарно – транспортна накладна на відпуск товару № РН-0000007 від 17.05.2017 на перевезення вантажу кількістю 80 літрів.

Позивачем виставлено рахунок – фактуру № СФ-0000008 від 17.05.2017 на оплату 21200,64 грн.

Факт поставки товару відповідачем не оспорюється.

В матеріалах справи наявна копія картка рахунку:361 за період з 03.05.2017 по 20.11.2019, відповідно до якої заборгованість відповідача перед позивачем складає 21200,64 грн.

Враховуючи п. 3.4 договору відповідач повинен був здійснити оплату по видатковій накладній № РН-0000007 від 17.05.2017 до 31.10.2017 включно, період прострочення оплати починається з 01.11.2017.

Приписами ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом та не випливає із характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом та не випливає із характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На момент винесення рішення у справі відповідач за отриманий товар не розрахувався, доказів сплати заборгованості до матеріалів справи сторонами не надано, що свідчить про неналежне виконання відповідачем зобов`язань по оплаті отриманого товару.

Факт отримання товару на умовах договору №03/05 відповідачем не оспорено.

Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача заборгованість за отриманий товар в сумі 21200,64 грн.

Матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача по оплаті отриманого товару на момент винесення рішення в сумі 21200,64 грн, вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 6.1, 6.2 договору у разі невиконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України. При порушенні термінів оплати по цьому договору, покупець сплачує постачальнику: пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми боргу за кожен день прострочення; при порушенні термінів оплати більше 10-ти календарних днів, покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 100% від суми поставленого товару; якщо оплата за товар не була перерахована покупцем в строк до 31.10.2017р. та збільшився курс долара США по відношенню до національної валюти України, постачальник проводить перерахунок (дооцінку)вартості поставленого покупцю товару шляхом встановлення нової видаткової накладної на різницю збільшення курсу долару США до національної валюти України – гривні. Якщо нова видаткова накладна не підписується і не оплачується покупцем, постачальник має право в судовому порядку до нарахувати дану суму.

Відповідно до п. 6.5 договору, в разі невиконання покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого товару, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь постачальника крім суми заборгованості 36 % річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати.

Згідно з п. 6.6 договору, сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій за неналежне виконання зобов`язань за цим договором здійснюється без обмежень строку, та відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України застосовується загальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу, процентів). При нарахуванні штрафних санкцій, передбачених цим договором, не застосовуються положення ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України. Строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст. 259 Цивільного кодексу України, за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором становить три роки.

Позивачем нараховано пеню в сумі 16301,07 грн за період з 01.11.2017 по 01.03.2020. Судом здійснено перевірку розрахунку пені, при нарахуванні позивачем взято суму боргу 21200 грн замість 21200,64 грн. Сума пені розрахована судом складає більшу суму, ніж заявлено до стягнення позивачем, що не впливає на заявлену суму пені, та пеня є обґрунтованою та вірно розрахованою в сумі 16301,07 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 21200,64 грн, який є обґрунтованим вірно розрахованим з урахуванням п. 6.2 договору та простроченням відповідачем оплати товару більше ніж на 10 календарних днів.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 17811,48 грн 36 % річних за період з 01.11.2017 по 01.03.2020. Судом здійснено перевірку розрахунку 36 % річних, розрахунок позивачем здійснено з суми боргу 21200, замість 21200,64 грн та встановлено, що нарахована сума 36 % річних є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позивач просить стягнути індекс інфляції в сумі 3527,91 грн за період з листопада 2017 року по січень 2020 року, який є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 73,74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів належного виконання зобов`язань за договором по своєчасній та повній оплаті отриманого товару в повному розмірі, належних доказів на спростування обставин існування заборгованості та на підтвердження своєчасного виконання грошових зобов`язань не надав.

Відповідачем подано клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 21200,64 грн, обґрунтовуючи тим, що негайне стягнення боргу призведе до втрати частини обігових кошті підприємства та призупинення господарської діяльності. Протягом 2019 року державною виконавчою службою було відкрито кілька виконавчих проваджень в результаті чого було арештовано рахунки до повного погашення боргів.

В підтвердження обставин перебування відповідача у важкому фінансовому стані надано копії постанов про відкриття виконавчих проваджень про стягнення з відповідача боргу та виконавчих зборів. Посилається на те, що вид діяльності підприємства носить сезонний характер, значна частина прибутку в 2018 році була неотримана через складні погодні умови.

Відповідно до статті 174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

Згідно із статтею 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання, відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов`язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 530, 610-612 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Судом встановлено, що сума основного боргу відповідача перед позивачем за договором поставки складає 21200,64 грн. Тобто позивачем доведено порушення відповідачем умов договору та наявність заборгованості.

Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно із статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною першою статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Суд перевіривши здійснені позивачем розрахунки розмірів основного боргу та нарахованих штрафних санкцій, дійшов висновку, що вони є арифметично правильними.

Судом враховано, що відповідач звернувся до суду з клопотанням про зменшення розміру штрафних санкцій на 21200,64 грн, посилаючись на свій важкий фінансовий стан.

Згідно із статтею 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частинами другою, третьою статті 551 ЦК України передбачено, що у випадку якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Згідно висновків, викладених у рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 у справі № 7-рп/2013, в якому зазначено, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 916/2586/19.

Судом враховано інтереси сторін, поведінку винної сторони та ступінь виконання зобов`язання, відсутність у матеріалах справи доказів спричинення збитків позивачу та компенсацій розміри втрат від інфляції та стягнення річних, взято до уваги скрутний фінансовий стан відповідача, в зв`язку з чим суд приходить висновку про часткове задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій , а саме зменшення на 50% розміру пені та штрафу.

А тому, оскільки відповідач, в порушення ст. 525,526,615 Цивільного кодексу України, взяті на себе зобов`язання по своєчасній оплаті товару в повному розмірі не виконав, враховуючи часткове задоволення клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій позовні вимоги підлягають задоволенню частково борг в сумі 21200,64 грн, 36 % річних в сумі 17811,48 грн, пені в сумі 8150,54 грн та штрафу в сумі 10600,32 грн, індексу інфляції в сумі 3527,91 грн. , в решті вимог задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В зв`язку з задоволенням позовних вимог в повному обсязі, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 2102 грн.

Інші види судових витрат, крім судового збору, позивачем не заявлено.

Відповідачем подано клопотання про відстрочення виконання рішення суду до 01.08.2020, заперечень позивачем суду не надано.

Відповідно до ст. 239 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Таким чином, підставою для відстрочки виконання рішення суду є наявність конкретних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання судового рішення, при цьому господарським судом проводиться оцінка фінансового стану підприємств, ступінь вини відповідача у виникненні спору, матеріальні інтереси сторін.

Заявлене відповідачем клопотання про відстрочення виконання рішення позивачу відомо та у заяві представника позивача від 07.015.2020 року зазначено про не заперечення клопотання про відстрочення рішення у справі до 01.08.2020.

Приймаючи до уваги вищевикладене, проаналізувавши надані боржником докази, визнав їх достатніми для доведення обставин ускладнення виконання судового рішення, суд доходить висновку, про задоволення клопотання про відстрочення виконання рішення суду по 01.08.2020.

Керуючись ст. 2, 5, 42, 74, 123, 129, 202, 236-238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНАТАН» (вул. Полярна, 19, офіс 2, м. Київ, 04201) до Державного підприємства “Дослідне господарство “ІВАНІВКА” Інституту сільського господарства Північного Сходу національної академії аграрних наук України (вул. Перемоги, 5, с. Іванівка, Борзнянський район, Чернігівська область, 16433) про стягнення 80041,74 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства “Дослідне господарство “ІВАНІВКА” Інституту сільського господарства Північного Сходу національної академії аграрних наук України (вул. Перемоги, 5, с. Іванівка, Борзнянський район, Чернігівська область, 16433, код ЄДРПОУ 00729853, р/р НОМЕР_1 МФО 353586 ПАТ КБ «Приватбанк») на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНАТАН» (вул. Полярна, 19, офіс 2, м. Київ, 04201, код ЄДРПОУ 39468456, р/р НОМЕР_2 АТ «Райффайзен банк Аваль» м. Київ, МФО 380805) борг в сумі 21200,64 грн, 36 % річних в сумі 17811,48 грн, пеню в сумі 8150,54 грн та штраф в сумі 10600,32 грн, індекс інфляції в сумі 3527,91 грн та 2102югрн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

3. Відмовити в позові в частині стягнення штрафу 10600,32 грн. та пені 8150,83 грн.

4. Клопотання № 67 від 28.04.2020 Державного підприємства “Дослідне господарство “ІВАНІВКА” Інституту сільського господарства Північного Сходу національної академії аграрних наук України в частині відстрочення виконання судового рішення задовольнити.

5. Відстрочити виконання рішення суду у справі № 927/288/20 по 01.08.2020.

6. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ зі строком пред`явлення до виконання з 01.08.2020 по 01.08.2023.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається у порядку визначеному ст. 257 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні Положення Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/. Відомості про адреси для листування та зв`язку Господарського суду Чернігівської області: пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua; тел. 676-311, факс 77-44-62.

Суддя І.А. Фетисова