Ухвала суду № 89868515, 17.06.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"17" червня 2020 р. м ХарківСправа № 922/1875/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

розглянувши матеріали

позовної заяви Державного підприємства «Охтирське лісове господарство», урочище Ківшар, до фізичної особи – підприємця Іванюк Миколи Івановича, місто Харків, про стягнення суми в розмірі 42 278,23 грн.,- ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державного підприємства «Охтирське лісове господарство», звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, фізичної особи – підприємця Іванюк Миколи Івановича, про стягнення 42 278,23 грн. заборгованості за поставлену лісопродукцію. Крім того, в позовній заяві позивач просить здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Також позивачем разом із позовною заявою скеровано клопотання в порядку статті 197 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія ОСОБА_1 проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального України.

Приписами пункту 5 та 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення доказів, що підтверджують обставини обґрунтування позовних вимог з переліком документів та інших доказів, які додаються до заяви. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (частина 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України).

Суд звертає увагу позивача на те, що стаття 91 Господарського процесуального кодексу України містить загальні вимоги щодо оформлення письмових доказів, зокрема, письмові докази, до яких належать і документи, подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Пунктом 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, чинний від 01 вересня 2003 року) встановлено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Втім, подані до матеріалів позовної заяви копії письмових доказів не відповідають вище викладеним вимогам, оскільки не містять зазначення напису слів «Згідно з оригіналом». При цьому, суд звертає увагу заявника, що відмітка, зроблена представником за довіреністю (Дидишко О.М.) про засвідчення копій документів, містить слова «Копія вірна», а не «Згідно з оригіналом», що не узгоджується із вище зазначеними вимогами норм процесуального права.

За висновком щодо застосування норм права, який викладений у постанові Верховного суду від 11 липня 2018 року у справі № 904/8549/17, неналежним чином засвідчені документи є недопустимими доказами у справі.

Таким чином, додані до матеріалів заяви у якості доказів в обґрунтування своєї правової позиції документи не можуть вважатися судом належними доказами.

Згідно статті 174 ГПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162 та 164 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

З метою усунення вище вказаних недоліків позовної заяви, позивачу необхідно надати суду належним чином оформлені додатки до позовної заяви, шляхом зазначення на копії письмових документів всіх необхідних відміток, а саме: "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Дані вимоги встановлені, як зазначено вище, у статі 91 Господарського процесуального кодексу України та Вимозі до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, чинний від 01 вересня 2003 року.

Заява позивача, яка подана в порядку статті 197 Господарського процесуального кодексу України, буде вирішена після усунення обставин, які послугували підставою для постановлення даної ухвали суду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 91, 162, 174, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Державного підприємства «Охтирське лісове господарство» - залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - до 30 червня 2020 року (включно) шляхом надання до суду належним чином засвідчених копій документів, які додані до позовної заяви.

Попередити позивача, що не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, є підставою для її повернення (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Ухвала підписана 17 червня 2020 року.

Суддя Н.В. Калініченко