Рішення № 89868410, 11.06.2020, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" червня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/861/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.

секретар судового засідання Голоденко І.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом: Акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001)

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Капекс" (вул. Ювілейна, буд. 1, кв. 4, смт Окни, Окнянський район, Одеська обл., 67900)

2) фізичної особи - Кремер Сергія Вікторовича ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 77764,31 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: Баранніков І.В.;

від відповідача-2: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

27.03.2020 Акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капекс" та фізичної особи Кремера Сергія Вікторовича , в якій просить суд стягнути з відповідачів солідарно на його користь заборгованість за договором банківського обслуговування від 12.02.2014 №б/н, з яких: 72379,76 грн основного боргу, 2786,62 грн заборгованості по процентам за користування кредитом, 1695,77 грн пені за несвоєчасність виконання зобов`язання за договором, 902,16 грн заборгованості по комісії за користування кредитом.

Позиції учасників справи

Підставою позову позивач визначив неналежне виконання відповідачем-1 умов вищевказаного договору, поручителем за виконання якого є відповідач-2 згідно з договором поруки від 28.11.2014 №POR1417191377632.

28.04.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Капекс" до суду за вх. №10600/20 надійшов відзив на позов (а.с.64-80, т.1), в якому відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки відповідач-1 не має заборгованості перед позивачем. У відзиві відповідач-1 не заперечив щодо наявності відносин з позивачем щодо отримання кредиту, водночас відповідач-1 наголосив на тому, що позивачем не надано належних доказів щодо укладення договору кредитування, враховуючи, що у заяві відповідача про відкриття рахунку не зазначена процентна ставка, матеріали справи не містять підтверджень, що саме долучені позивачем до позову умови та правила надання банківських послуг розуміли відповідач-1 та відповідач-2 на час, коли ознайомились і погодились з ними. Разом з цим відповідач-1 наголосив на відсутності заборгованості, яка є предметом позову, оскільки ця заборгованість повністю погашена відповідачем-1, на підтвердження чого останнім до відзиву долучено виписку АТ КБ «Приватбанк» з рахунку ТОВ «Капекс» за 11.03.2020.

Також 19.05.2020 від відповідача-2 до суду за вх. № 12538/20 надійшов відзив на позовну заяву (а.с.97, т.1), в якому останній зазначив про невизнання позовних вимог позивача у зв`язку з відсутністю боргу та просив суд розглядати справу за відсутності його представника.

27.05.2020 від відповідача-1 до суду за вх. №13537/20 надійшло клопотання (а.с.115, т.1), згідно якого відповідач-1 просив суд залучити ОСОБА_2 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, зазначивши, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки вказаної особи, оскільки ОСОБА_2 є директором ТОВ «Капекс».

Водночас, 04.06.2020 відповідачем-1 було подано до суду клопотання про залучення ОСОБА_2 до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (а.с.116, т.1), в якому відповідач-1 уточнив, що рішення по справі може вплинути на права та обов`язки останнього, оскільки він є одночасно директором ТОВ «Капекс» та поручителем товариства перед АТ КБ «Приватбанк».

Вищевказані клопотання відповідача-1 про залучення ОСОБА_2 до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, були розглянуті судом у судовому засіданні 11.06.2020, за результатами розгляду яких судом було оголошено протокольну ухвалу про відмову у їх задоволенні з мотивів, які були проголошені судом в порядку ч. 10 ст. 240 ГПК України.

Під час розгляду справи по суті у судових засіданнях представники відповідача повністю заперечували щодо позовних вимог позивача, просили суд відмовити позивачу у задоволенні позову, наголошуючи, що спірні кошти були сплачені в повному обсязі.

Позивач у судові засіданні під час розгляду справи по суті не з`являвся, про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.04.2020 позовну заяву АТ КБ «Приватбанк» було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/861/20; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на "04" травня 2020 о 10год. 30хв.

Ухвалою суду від 30.04.2020 судом за клопотанням відповідача-1 було забезпечено участь його представника у судовому засіданні 04.05.2020 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

04.05.2020 судом було протокольно ухвалено оголосити перерву в судовому засіданні до "25" травня 2020 о 11год. 00хв., про що представника відповідача-1 було повідомлено безпосередньо у судовому засіданні, а позивача та відповідача-2 відповідною ухвалою в порядку ст. 120 ГПК України.

Ухвалою суду від 22.05.2020 судом за клопотанням відповідача-1 було забезпечено участь його представника у судовому засіданні 25.05.2020 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

25.05.2020 судом було протокольно ухвалено оголосити перерву в судовому засіданні до "11" червня 2020 о 13год. 45хв., про що відповідачів було повідомлено безпосередньо у судовому засіданні, а позивача відповідною ухвалою в порядку ст. 120 ГПК України.

У судовому засіданні 11.06.2020 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи

12.02.2014 Товариством з обмеженою відповідальністю «Капекс», в особі директора Кремера С.В., було підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг (а.с.16, т.1), відповідно до якої відповідач-1 погодився з умовами та правилами надання банківських послуг (находяться на сайті банку www.pb.ua), тарифами Банку, які разом з цією анкетою складають договір банківського обслуговування. Своїм підписом відповідач-1 приєднався та зобов`язався виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, тарифах Приватбанку - договорі банківського обслуговування в цілому. Також, 12.02.2014 сторонами була складена заява про відкриття рахунку (а.с.16 - зворотна сторінка, т.1).

28.11.2014 між позивачем (кредитор) та відповідачем-2 (поручитель) було укладено договір поруки №РOR1417191377632 (а.с.34, т.1), за умовами п.1.1.1. якого предметом договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання відповідачем-1 (боржником) зобов`язань за угодами-приєднання, зокрема, до: розділу 3.2.1 «Кредитний ліміт» Умов та правил надання банківських послуг (Угода-1) по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом:

- за період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.1.1. «Угоди-1» - 0 (нуль) % річних;

- за період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.1.2. «Угоди-1» - 36 (тридцять шість) % річних;

- за період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.1.3. «Угоди-1» - 56 (п`ятдесят шість) % річних;

б) комісійної винагороди згідно з п.3.2.1.1.17. Угоди-1 в розмірі 3% від суми перерахувань;

в) винагороди за використання ліміту відповідно до п.3.2.1.4.4. Угоди-1 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць;

г) кредиту в розмірі 50000,00 грн.

Крім цього, у п. 1.1.1. договору поруки сторони передбачили, що якщо під час виконання Угоди-1 зобов`язання боржника, що забезпечені за цим договором, збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладенні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою-1 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.

На підтвердження змісту Умов та правил надання банківських послуг, до яких приєднався відповідач-1, позивач подав суду паперову копію у вигляді витягу з «Умов та правил надання банківських послуг» (а.с.17-26, т.1). Дана паперова копія витягу з «Умов та правил надання банківських послуг», додана позивачем до позовної заяви, не містить дати їх затвердження позивачем.

11.02.2020 позивачем надано ТОВ «Капекс» довідку за вих. №80619OD69S0HH щодо встановлення кредитних лімітів на поточному рахунку відповідача-1 та дат їх зміни (а.с.27, т1.).

20.12.2019 позивачем було направлено на адресу відповідача-1 повідомлення від 17.12.2019 вих. № 80619OD69S0HH (а.с.36-37, т.1), в якому позивач повідомив про те, що кредитний договір між сторонами буде розірваний починаючи з 26.01.2020, у випадку непогашення відповідачем-1 простроченої заборгованості у сумі 112000,20 грн у строк до 25.01.2020.

У позовній заяві позивач зазначив, що відповідач-1 своїх зобов`язань за договором не виконав, що стало підставою для подання позивачем позову до суду, що розглядається судом.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №б/н від 12.02.2014 станом на 29.01.2020 (а.с.28-29, т.1), заборгованість відповідача-1 за кредитом складає 77764,31 грн, з яких: заборгованість за наданим кредитом - 72379,76 грн; заборгованість за процентами - 2786,62 грн; заборгованість з комісії - 902,16 грн; загальна сума нарахованої пені - 1695,77 грн.

Також, на підтвердження наявності у відповідача-1 заборгованості перед позивачем у вищевказаних сумах, позивачем долучено до позовної заяви виписки по рахункам ТОВ «Капекс» станом на 26.01.2020 (а.с.30-33, т.1).

З наявної в матеріалах справи копії конверту, в якому до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява позивача (а.с.43, т.1), зазначене відправлення позивачем було здійснено 27.03.2020.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи виписки по рахунку ТОВ «Капекс», відкритому у АТ КБ «Приватбанк» (а.с.73, 106, т.1), 11.03.2020 з рахунку відповідача були списані кошти з наступним призначенням платежу: погашення комісії за користування кредитним лімітом згідно договору банківського обслуговування - 902,16 грн; погашення пені згідно договору банківського обслуговування - 1695,77 грн; погашення відсотків за користування кредитним лімітом згідно договору банківського обслуговування - 2786,62 грн; погашення заборгованості згідно договору банківського обслуговування - 72379,76 грн.

Згідно довідки АТ КБ «Приватбанк» від 22.05.2020 №200522SU11060801, виданої ТОВ «Капекс» (а.с.108, т.1), станом на 11:04:14 22.05.2020 відповідач-1 у АТ КБ «Приватбанк» позичкової заборгованості за кредитами та відсотками не має.

Крім цього, згідно довідки АТ КБ «Приватбанк» від 22.05.2020 №200522SU11081403, виданої ТОВ «Капекс» (а.с.107, т.1), станом на 12.03.2020 залишок коштів на поточному рахунку відповідача-1 складає 22135,69 грн.

Отже, спірна заборгованість відповідачів перед позивачем по договору банківського обслуговування від 12.02.2014 була сплачена останньому ще до звернення позивача до господарського суду з даним позовом.

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Положеннями п.1 ч. 2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно положень ч. 1 та ч. 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Позиція суду

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за укладеним між позивачем та відповідачем-1 договором банківського обслуговування від 12.02.2014 №б/н, за виконання якого відповідач-2 поручився перед банком згідно з договором поруки від 28.11.2014 №POR1417191377632.

Як встановлено судом, розрахунок спірних у цій справі сум позивачем було здійснено станом на 29.01.2020 та як вбачається з конверту, в якому до суду надійшла позовна заява банку, зазначене відправлення позивачем було здійснено 27.03.2020.

Водночас, під час розгляду справи судом було встановлено, що заборгованість, яка є предметом спору у цій справі, відповідачем була повністю погашена 11.03.2020, тобто ще до подання позову позивачем.

Так, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів, а отже суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача при зверненні до суду, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення або відмову у задоволенні позовних вимог.

При цьому Пленум Вищого господарського суду України у постанові від 26.12.2011 №17 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз`яснив, що припинення провадження у справі на підставі норм ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Оскільки станом на день звернення позивача до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення спірних коштів у сумі 77764,31 грн вони вже фактично були сплачені відповідачем, відповідно в цьому випадку відсутня обставина порушеного права позивача у спірних правовідносинах і відсутні правові підстави для задоволення позову.

Розподіл судових витрат.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов позивача не підлягає задоволенню, сплачений позивачем при поданні позову судовий збір в сумі 2102,00 грн слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судовий збір в сумі 2102,00 грн покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України, з врахуванням положень п. 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України.

Повний текст складено 16 червня 2020 р.

Суддя Д.О. Бездоля