Рішення № 89867832, 16.06.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/52/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2020 Справа № 908/1048/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Корсун В.Л. при секретарі судового засідання Юсубовій Д.В. розглянувши матеріали справи № 908/1048/20

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОГ-РІТЕЙЛ", 69001, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, буд. 28

до відповідача: Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту "Запоріжелектротранс", 69095, м. Запоріжжя, вул. Шкільна, буд. 2

про стягнення 6 574 666,32 грн.

У судовому засіданні приймали участь:

від позивача: Лісовська О.С., ордер серії ЗП № 034281 від 25.05.20

від відповідача: Оккерт Ю.О., ордер серії ЗП № 086217 від 15.06.20

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОГ-РІТЕЙЛ" від 23.04.20 № 157 про стягнення з Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту "Запоріжелектротранс" (далі КП "Запоріжелектротранс") 6 574 666,32 грн. заборгованості за договором поставки від 14.05.19 № 288.

Позовні вимоги обґрунтовано ст. 68 Конституції України, ст. ст. 193, 232 ГК України, ст. ст. 525, 549, 599, 610, 611, 655, 692,712 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 161-164 ГПК України, а також неналежним виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки від 14.05.19 № 288 в частині здійснення оплати за поставлений товар. З огляду на порушення вказаного зобов`язання відповідачем, позивач просить суд стягнути з КП "Запоріжелектротранс" 6 574 666,32 грн. заборгованості за відповідні поставки товару.

Ухвалою від 27.04.20 судом прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1048/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 28.05.20 о 10 год. 30 хв.

21.05.20 через канцелярію суду до матеріалів справи надійшов відзив КП "Запоріжелектротранс" за вих. від 18.05.20 № 3/1-1135 на позовну заяву про стягнення заборгованості за договором поставки. За змістом відзиву відповідач визнає суму боргу за договором поставки від 14.05.19 № 288 в розмірі 6 574 666,32 грн. Крім того, відповідач просить суд розглянути питання щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору сплаченого при подані позову на підставі ст. 130 ГПК України.

Ухвалою від 28.05.20 судом закрито підготовче провадження у цій справі та призначено її до судового розгляду по суті на 16.06.20 о 14 год. 05 хв.

Представник позивача у судовому засіданні 16.06.20 підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні 16.06.20 визнав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд розглянути питання щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору сплаченого при подані позову з підстав викладених у відзиві від 18.05.20 № 3/1-1135.

У судовому засіданні 16.06.20, суд після виходу з нарадчої кімнати проголосив вступну та резолютивну частини рішення. Представникам сторін повідомлено коли буде складено повне рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

14.05.19 між товариством з обмеженою відповідальністю "ЗОГ-РІТЕЙЛ" та Запорізьким комунальним підприємством міського електротранспорту "Запоріжелектротранс" укладено договір поставки (закупівлі товару за власні кошти) № 288, за умовами якого (п. 1.1., п. 1.2) Постачальник зобов`язався поставити Покупцеві товар (код за ДК 021:2015-0913 (09130000-9) нафта і дистиляти), зазначений в специфікації/-ях (далі - товар), що додаються/додається до договору і є його невід`ємною/-ими частиною/-ами), а Покупець - прийняти і оплатити такий товар.

Пунктами 4.4. договору визначено, що поставка товару по скетч-карткам або талонам здійснюється на умовах EXW (правила INCOTERMS у редакції 2010 року) з АЗС Постачальника, перелік яких наведено у Додатку № 2. Для отримання Товару (заправка пальним транспортного засобу на АЗС) водій пред`являє оператору АЗС картку на пальне. Оператор здійснює відповідну ідентифікацію картки на пальне і на підставі цього, здійснює відпуск Товару відповідної марки та кількості. При відпуску товару картка залишається у оператора, що є підтвердженням факту отримання Покупцем товару відповідного асортименту та кількості.

На кожну партію товару повинна бути надана накладна, та на вимогу Покупця сертифікат якості та/або паспорт, а також інші документи якими підтверджується якість товару, що поставлятиметься.

Відповідно до п. 5.3. договору, оплата товару здійснюється на підставі виставленого рахунку Постачальника протягом 15 календарних днів з моменту поставки товару шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника 100% вартості товару, що передається згідно поданої заявки.

Датою поставки Товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами видаткової накладної.

Додатками до Договору є: Додаток № 1 «Специфікація» та Додаток № 2 «Перелік АЗС Постачальника».

Додатковими угодами № 1 від 17.05.19, № 2 від 11.06.19, № 3 від 11.06.19, № 4 від 13.06.19, № 5 від 20.06.19, , № 6 від 10.07.19, № 7 від 05.08.19, № 8 від 12.08.19, № 9 від 03.09.19, № 10 від 12.09.19, № 11 від 27.09.19, № 12 від 01.10.19 № 13, від 16.10.19 № 14 від 29.10.19, № 15 від 11.11.19, № 16 від 27.12.19, № 17 від 10.01.20, № 18 від 11.01.20, № 19 від 16.01.20, № 20 від 22.01.20, № 21 від 12.02.20, № 22 від 27.02.20, № 23 від 04.03.20 сторонами вносили зміни до умов договору поставки (закупівлі товару за власні кошти) від 14.05.19 № 288.

Зокрема, Додатковою угодою № 16 від 27.12.19 до договору поставки (закупівлі товару за власні кошти) від 14.05.19 № 288, сторонами викладено:

- п. 4.1. договору в новій редакції, відповідно до якої, товар має бути поставлений партіями залежно від заявок Покупця відповідно до умов договору протягом строку дії даного договору. Обсяг заявки визначається Покупцем самостійно, залежно від власної виробничої потреби;

- п. 6.1 договору в новій редакції, згідно з якою: «Цей договір набирає чинності з моменту підписання договору і діє до 30 квітня 2020 року. У разі укладення договору на поставку дизельного палива за результатами проведеної процедури закупівлі на початку року до 30.04.2020 року даний договорі припиняє свою дію з дати укладення договору за результатами проведеної процедури закупівлі».

Додатковою угодою № 22 від 27.02.20 до договору поставки (закупівлі товару за власні кошти) від 14.05.19 № 288, сторонами викладено:

- п. 3.1. договору в новій редакції, згідно з якою, загальна вартість договору становить 83 661 355,44 грн., у т.ч. ПДВ 13 943 559,24 грн., з яких: 69 793 104,00 грн. на 2019 рік; 13 868 251,43 грн. - на 2020 рік. Ціни на товар встановлюються в національній валюті України.

Як свідчать наявні у матеріалах справи копії видаткових накладних від 30.10.19 № БЗГ006426 на суму 411 907,20 грн., від 31.10.19 № БЗГ006428 на суму 173 083,20 грн., від 15.11.19 № БЗГ006867 на суму 2 604 714,44 грн., від 30.11.19 № БЗГ006910 на суму 2 816 763,68 грн., від 15.12.19 № БЗГ007343 на суму 2 866 452,70 грн., від 31.12.19 № БЗГ007384 на суму 3 185 918,58 грн., від 15.01.20 № БЗГ007811 на суму 2 865 587,54 грн., від 31.01.20 № БЗГ007873 на суму 3 241 880,69 грн., від 15.02.20 № БЗГ008259 на суму 3042151,41 грн., від 29.02.20 № БЗГ008285 на суму 2 744 587,59 грн., від 15.03.20 № БЗГ008680 на суму 1 645 124,13 грн., позивачем на виконання умов договору поставки (закупівлі товару за власні кошти) від 14.05.19 № 288 у період з 30.10.19 по 15.03.20 відпущено відповідачу товар на загальну суму 25 598 171,16 грн. з ПДВ та виставлено на оплату відповідачу відповідні рахунки.

Відповідач у період з 02.12.19 по 05.03.20 на виконання умов наведеного вище договору перерахував на розрахунковий рахунок позивача кошти у загальній сумі 19 023 504,84 грн., у т.ч. ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями копії яких містяться у матеріалах справи № 908/1048/20.

Претензією від 17.04.20 вих. № 156 позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити заборгованість за поставлений товар по договору поставки (закупівлі товару за власні кошти) від 14.05.19 № 288 у загальній сумі 6 574 666,32 грн.

У відповіді від 21.04.20 №3/1-947 на претензію від 17.04.20 № 156 відповідачем визнано наявність заборгованості по договору поставки від 14.05.19 № 288 у загальній сумі 6 574 666,32 грн. та повідомлено, що КП "Запоріжелектротранс" вчиняє всі можливі дії для погашення заборгованості.

Оскільки відповідач не здійснив своєчасного розрахунку за товар поставлений по договору поставки (закупівлі товару за власні кошти) від 14.05.19 № 288 у загальній сумі 6 574 666,32 грн., позивач звернувся з цим позовом до суду.

Предметом спору у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача 6 574 666,32 грн. основного боргу за договором поставки (закупівлі товару за власні кошти) від 14.05.19 № 288.

Розглядаючи спір по цій справі по суті спору суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення закріплено у статтях 525, 526 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов`язком для виконання сторонами.

Правовідносини сторін врегульовано договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або ін. подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу приписів ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як свідчать матеріали цієї справи, позивач належним чином виконав свої зобов`язання за договором поставки (закупівлі товару за власні кошти) від 14.05.19 № 288 щодо передачі покупцю товару на загальну суму 25 598 171,16 грн. з ПДВ.

Проте, відповідач взятих на себе договірних зобов`язань належним чином не виконав, за товар на суму 6 574 666,32 грн. у строк визначений договором поставки (закупівлі товару за власні кошти) від 14.05.19 № 288 не розрахувався. У зв`язку із чим, за відповідачем виникла та обліковується заборгованість перед позивачем у сумі 6 574 666,32 грн.

Факт наявності основної заборгованості у розмірі 6 574 666,32 грн. підтверджується матеріалами цієї справи та визнаний відповідачем у відзиві від 18.05.20 № 3/1-1135 та в судовому засіданні 16.06.20.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що зі сторони відповідача мало місце порушення прав позивача на отримання оплати за товар у сумі 6 574 666,32 грн. у строк передбачений п. 5.3 договору поставки (закупівлі товару за власні кошти) від 14.05.19 № 288 (з урахуванням положень ст. ст. 530, 692 ЦК України).

Як наслідок, вимога позивача про стягнення з КП "Запоріжелектротранс" 6 574 666,32 грн. основного боргу за договором поставки (закупівлі товару за власні кошти) від 14.05.19 № 288 судом визнається обґрунтованою, заснованою на законі та договорі, у зв`язку із чим задовольняється.

Згідно з ч. 2 ст. 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Положеннями ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено наступну ставку судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що позивачем у цій справі заявлено майнову вимогу про стягнення 6 574 666,32 грн., то за звернення до господарського суду Запорізької області з позовною заявою останній мав сплатити 98 620,00 грн. (6 574 666,32 грн. х 1,5% = 98 620,00 грн.)

Наявне у матеріалах справи платіжне доручення свідчить, що позивачем за подання до суду позовної заяви про стягнення 6 574 666,32 грн. сплачено судовий збір у сумі 98 619,10 грн. згідно з платіжним дорученням від 23.0-4.20 № 2339.

Зарахування сплачено позивачем платіжним дорученням від 23.0-4.20 № 2339 судового збору у сумі 98 619,10 грн. до спеціального фонду державного бюджету України підтверджується відповідною Випискою з казначейства.

Наведене вище свідчить, що позивачем при зверненні до господарського суду Запорізької області з позовною заявою у справі № 908/1048/20 не доплачено судовий збір у сумі 0,90 грн.

Частиною 1 ст. 130 ГПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічне положення закріплено у ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Вбачається, що з огляду на визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, наявні підстави визначені ч. 1 ст. 130 ГПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» для вирішення питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи, що позивачем при зверненні з позовом до суду не доплачено судовий збір у сумі 0,90 грн., а також те, що останньому підлягає поверненню з державного бюджету 50 % судового збору сплаченого при подані позову, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 49 309,10 грн. судового збору сплаченого згідно з платіжним дорученням від 23.04.20 № 2339 на суму 98 619,10 грн., про що винести відповідну ухвалу.

Інші 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову згідно з платіжним дорученням від 23.04.20 № 2339 на суму 98 619,10 грн., а саме 49 309,55 грн. судового збору відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11-15, 24, 73-80, 86, 91, 129, 130, 195, 208, 210, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути із Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту "Запоріжелектротранс" (69095, м. Запоріжжя, вул. Шкільна, буд. 2, код ЄДРПОУ 03328379) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОГ-РІТЕЙЛ" (69001, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, буд. 28, код ЄДРПОУ 41224168) - 6 574 666 (шість мільйонів п`ятсот сімдесят чотири тисячі шістсот шістдесят шість) грн. 32 коп. заборгованості за поставлений товар та 49 309 (сорок дев`ять тисяч триста дев`ять) грн. 55 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Винести ухвалу про повернення позивачу з державного бюджету 49 309,10 грн. судового збору сплаченого при поданні позову згідно з платіжним дорученням від 23.04.20 № 2339 на суму 98 619,10 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" ГПК України.

Повне рішення складено 17.06.2020.

Суддя В.Л. Корсун