Вирок № 89866220, 05.06.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/462/2020

Справа № 428/2647/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2020 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Кожем`яки А.В.,

прокурора Дадаян М.Р.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

захисника Толокольнікова С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020130370000113 від 21.01.2020 року, у відношенні:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецька Луганської області, громадянина України, росіянина, з професійної технічною освітою, який не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працює, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-19.06.2019 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі. 23.07.2019 року звільнений у зв`язку з відбуттям строку покарання.

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Приблизно на початку грудня 2019 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_2 познайомився з ОСОБА_1 , після чого за її згодою став проживати разом з нею у квартирі, на праві власності належній останній, за адресою: АДРЕСА_3 .

Під час проживання за вказаною адресою у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення майна (крадіжки), вчиненій повторно, а саме: особистого майна на праві власності належного ОСОБА_1 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, протиправно, незаконно, усвідомлюючи противоправний характер своїх злочинних дій, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету наживи і незаконного збагачення, маючи ціль на незаконне заволодіння чужим майном, повторно, скориставшись тим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає і не може йому перешкодити, а саме: потерпіла ОСОБА_1 перебувала на роботі з понеділка по п`ятницю з 08 години 00 хвилин до 17 години 00 хвилин шляхом вільного доступу, в період часу з 20.12.2019 по 12.01.2020 року, вчинив крадіжку майна останньої, а саме:

-йогуртницю марки «DELFA», моделі DF-2136, вартістю 250 гривень 00 копійок;

-набір столових предметів у коробці, виготовлених з напівпрозорого скла чорного кольору, складається з 13 предметів – 6 чашок об`ємом 125 мл кожна, 6 тарілок, та однієї ємності для молока/вершків об`ємом 200 мл, вартістю 133 гривні 33 копійки;

-жіночий перстень, виготовлений із золотого лігатурного сплаву, який відповідає «583» пробі, вагою 3,95 г, вага вставки 1,2 г, вага металу дорогоцінного 2,75 г, вартістю 3 069 гривнь 56 копійок;

- пару сережок, виготовлених із золотого лігатурного сплаву, який відповідає «585» пробі, вагою 1,56 г та 1,62 г, вартістю 4 525 гривень 92 копійки;

- обручки виготовленої із золотого лігатурного сплаву, який відповідає «583» пробі, вагою 5,66 г, вартістю 7 195 гривень 72 копійки;

- хреста, виготовленого із золотого лігатурного сплаву, який відповідає «585» пробі, вагою 0,73 г, вартістю 931 гривня 25 копійок;

- сережки, виготовлена із золотого лігатурного сплаву, який відповідає «583» пробі, вагою 1,00 г, вартістю 681 гривня 86 копійок;

- сережку, виготовлена із золотого лігатурного сплаву, який відповідає «583» пробі без вставок, вагою 1,78 г, вартістю 1 213 гривень 71 копійку;

-сережки, виготовлена із золотого лігатурного сплаву, який відповідає «583» пробі без вставок, вагою 1,80 г, вартістю 1 227 гривень 35 копійок;

- пару сережок, виготовлених із золотого лігатурного сплаву, який відповідає «585» пробі, загальною вагою дорогоцінного металу 3,52 г без урахування вставок, вартістю 4 380 гривень 85 копійок;

- ланцюжка, виготовленого із золотого лігатурного сплаву, який відповідає 585 пробі, без вставок, вагою 3,88 г, вартістю 4 828 гривень 89 копійки;

- обручки, виготовленої із золотого лігатурного сплаву, який відповідає «583» пробі, вагою 3,67 г, без вставок, вартістю 4 551 гривня 91 копійка;

- обручки, виготовленої із золотого лігатурного сплаву, який відповідає «583» пробі, вагою 2,15 г, без вставок, вартістю 2 666 гривень 65 копійок;

-браслету, виготовлений із золотого лігатурного сплаву, який відповідає «583» пробі, вагою 3,53 г, без вставок, вартістю 4 378 гривень 27 копійок;

-міксеру ATLANTA, артикул ATN 293, в корпусі білого кольору, вартістю 224 гривні 00 копійок;

- блендеру марки GEMLIX, артикул GL-BL500G, вартістю 1 537 гривень 00 копійок;

- небулайзера марки OMRON, моделі C21 basic NE-C803, вартістю 950 гривень 00 копійок;

- рюкзака торгівельної марки «HP» Active Backpack Black-Mint Green, вартістю 537 гривень 00 копійок;

Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 з місця скоєння злочину втік, розпорядившись викраденим майном на свій власний розсуд, а саме: здавши його у ломбарди міста Сєвєродонецька.

Згідно висновків судово – товарознавчих експертиз №19/113/9/1-123е від 29.01.2020 року, №19/113/9/1-175е від 10.02.2020 року, та № 19/113/9/1-182е від 11.02.2020 року, ринкова вартість викраденого майна на момент вчинення кримінального правопорушення становить 43 283 гривні 27 копійок, чим спричинив потерпілій ОСОБА_1 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Вказаними діями ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, викладеного в обвинувального акті, які відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що з потерпілою він познайомився на початку 2019 році та став проживати разом з нею у її квартирі за адресою: АДРЕСА_3 . Під час проживання у вказаній квартирі, у нього виник злочинний умисел на викрадення майна, яке належить потерпілій, реалізуючи який, скориставшись тим, що потерпіла перебувала на роботі, у період часу з 20.12.2019 року по 12.01.2020 року вчинив крадіжку її майна, яке перелічено в обвинувальному акті. Після чого з місця вчинення злочину зник, викрадене майно здав до ломбарду, а виручені гроші витратив на продукти харчування. Матеріальну шкоду потерпілій не відшкодував. У вчиненому розкаюється, засуджує свою поведінку. Цивільний позов визнає у повному обсязі.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що вона познайомилася з обвинуваченим на початку грудня 2019 року, через її хорошого знайомого. Оскільки обвинувачений робив у її квартирі ремонт, вона дозволила йому пожити у квартирі на період ремонтних робіт. Скориставшись тим, що вона у будні дні перебувала на роботі, у період часу 20.12.2019 року по 12.01.2020 року, обвинувачений викрав у неї майно, яке перелічено в обвинувальному акті, яке здав до ломбарду. Частину викраденого майна їй вдалося викупити з ломбарду за власні кошти. Пізніше вона дізналася від знайомих, що обвинувачений вживає наркотичні засоби. На даний час матеріальна шкода їй не відшкодована. Цивільний позов підтримує у повному обсязі. Просила призначити обвинуваченому суворе покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор та потерпіла також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_2 , правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_2 та потерпілу ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за 2 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який має постійне місця проживання, не працює, неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікаря – нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, задовільно характеризується за місцем мешкання, будучі раніше судимим за вчинення умисного, корисливого злочину, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та в період не знятої та непогашеної судимості знову вчинив новий, умисний, корисливий злочини, вину визнав, щиро розкаявся, матеріальну шкоду не відшкодував.

В якості обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Згідно приписів ст. 337 КПК судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Проте в обвинувальному акті безпідставно зазначено обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 - рецидив злочинів.

Відповідно до ст. 34 КК рецидивом злочинів визнається вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин.

Згідно ст. 32 КК України повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу.

Відповідно до ст. 35 КК України повторність, сукупність та рецидив злочинів враховуються при кваліфікації злочинів та призначенні покарання, при вирішенні питання щодо можливості звільнення від кримінальної відповідальності та покарання у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно п.1 примітки до ст. 185 КК України повторним у статтях 185, 186, та 189-191 КК України визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 КК України.

Відповідно до ч.4 ст. 67 КК України, якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу, як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.

Відповідно ж до п. 16, ч. 2 п. 19 Постанови пленуму Верховного суду України № 7 від 04.06.2010 року в окремих статтях Особливої частини КК ( 2341-14 ) рецидив злочинів передбачено як різновид повторності злочинів і, крім таких кваліфікуючих ознак, як вчинення злочину повторно або його вчинення особою, яка раніше вчинила відповідний злочин, може бути виражений і такою кваліфікуючою ознакою, як вчинення злочину особою, раніше судимою за відповідний злочин. Якщо рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена у статті чи частині статті Особливої частини КК ( 2341-14 ) як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом частини четвертої статті 67 КК ( 2341-14 ) як повторність, так і рецидив злочинів суд не може ще раз враховувати при призначенні покарання як обставину, що його обтяжує.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_2 раніше судимий 19.06.2019 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 185 КК України, судимість за який не знято і не погашено у встановленому законом порядку, в зв`язку з чим дії останнього кваліфіковані за ознакою повторності та не утворюють рецидиву злочинів.

Таким чином, обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, а також особи обвинуваченого, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого та відсутність обставин, що його обтяжують, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання може попередити скоєння ним нових кримінальних правопорушень.

Обставин, які б суттєво знижували ступінь тяжкості вчиненого злочину та являлись передумовою для застосування ст.ст. 69, 75 КК України судом не встановлено.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Розглядаючи заявлений цивільний позов ОСОБА_1 до обвинуваченого ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, суд виходить з наступного.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Статтею 206 ЦПК України встановлено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Суд приймає визнання обвинуваченим цивільного позову про відшкодування матеріальної шкоди в обсязі її доведення належними доказами.

Як вбачається із заявленого цивільного позову ОСОБА_1 , позивач просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 43 283 грн. 27 коп.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнав.

Виходячи з вимог п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, згідно з яким у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд вважає вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено, що злочинними діями обвинуваченого ОСОБА_1 було завдано матеріальну шкоду на загальну суму 43 283 грн. 27 коп., що підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Таким чином, в ході судового розгляду знайшла своє підтвердження сума матеріальної шкоди, заявлена до стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 у розмірі 43 283 грн. 27 коп., оскільки така сума підтверджена належними доказами в розумінні ст.ст. 76 - 80 ЦПК України, у зв`язку з чим суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст.349, ст.368-370, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

Вважати початком строку відбування покарання ОСОБА_2 день набрання вироку законної сили.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Цивільний позов ОСОБА_1 до обвинуваченого ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 43 283 (сорок три тисячі двісті вісімдесят) грн. 27 коп.

Речові докази:

-- три специфікації до договорів про надання фінансового кредиту та заставу майна № 00620164 від 11.01.2020; № 00620131 від 09.01.2020, № 00620130 від 09.01.2020 з кредитною установою ПТ «Ломбард 24» ТОВ «Афінаж ЛТД і Компанія», а також п`ять договорів про надання фінансового кредиту та заставу майна: № 0612000012 від 05.01.2020, № 0612000001 від 02.01.2020, № 0611901014 від 31.12.2019, № 0612000016 від 05.01., та № 0612000019 від 08.01.2019 з кредитною установою ПТ «ПП «ЕРА-ДОН» І Компанія», вісім слідів папілярних ліній, від копійовані на шість фрагментів СТ, поміщені до сейф пакету з пояснювальними надписами та підписами учасників огляду, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження - зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання;

-

-перстень з металу жовтого кольору, загальною вагою 3,95 г., пару сережок з металу жовтого кольору, без вставок, обручку з металу жовтого кольору, вагою 5,66 г., хрестик з металу жовтого кольору, сережку з металу жовтого кольору, вагою 1,78 грама, сережку з металу жовтого кольору у вигляді кільця з продовгуватою застібкою, вагою 1, 00 г., набір столових предметів у картонній коробці, який складається з шести чашок об`ємом 125 мл. з чорного, напівпрозорого скла, та ємність для молока/вершків об`ємом 200 мл., міксер ATLANTA, артикул ATN 293, в корпусі білого кольору, блендер марки GEMLIX, артикул GL-BL500G, рюкзак торгівельної марки «HP» Active Backpack Black-Mint Green, йогуртницю марки «DELFA», модель DF- 2136, які передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_1 – залишити у власності останньої.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням судово-товарознавчих експертиз № 19-113/9/1-123-е від 29.01.2020 року, які згідно довідки складають 1 570 (одна тисяча п`ятсот сімдесят) грн. 04 коп., № 19-113/9/1-175е від 10.02.2020, які згідно довідки складають 1 256 (одна тисяча двісті п`ятдесят шість) грн. 15 коп., № 19-113/9/1-182е від 11.02.2020, які згідно довідки складають 942 (дев`ятсот сорок дві) грн. 06 коп., проведенням судової дактилоскопічної експертизи № 19/113/7/1-79е від 28.01.2020, що згідно довідки складають 1 256 (одна тисяча двісті п`ятдесят шість) грн.. 08 коп. в дохід держави. (Отримувач: УК у м.Сєвєродонецьк/24060300, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37944909, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку(МФО):899998, Номер рахунку: НОМЕР_1 , Код класифікації доходів бюджету: 24060300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження).

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: Т. О. Комплєктова