Вирок № 89866078, 17.06.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/3516/20

н.п. 1-кп/415/1011/20

ВИРОК

Іменем України

17 червня 2020 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Шевченко О.В.

секретаря судового засідання Кузьменко А.О.

номер кримінального провадження, внесеного 14.05.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12020130240000846

про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Москви РФ, громадянина України, з професійно-технічною освітою, розлученого, непрацюючого, не судимого, інвалідом не являється, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 185 КК України,

за участю:

прокурора Скрябіної С.М.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження,

У С Т А Н О В И В

13 травня 2020 року, в період часу з 12 години 50 хвилин до 14 години 30 хвилин, обвинувачений ОСОБА_1 , знаходячись у приміщенні магазину «Сільпо» № 159, який розташований за адресою: Луганська область, місто Лисичанськ, проспект Перемоги АДРЕСА_2 № 86, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи із корисливого мотиву, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з торгівельних стелажів намагався таємно викрасти майно, яке належить ТОВ «Сільпо - Фуд», а саме:

- десять курячих яєць, загальною вартістю 13 гривень 92 копійки;

- жовту ріпчасту цибулю вагою 0,628 г, вартістю 08 гривень 28 копійок;

- помідори «Томат гілка» вагою 1,302 кг, вартістю 64 гривні 04 копійки;

- лікарську ковбасу «Самобранка», вартістю 43 гривні 51 копійка;

- лосьйон після гоління «Old Spice Whitewater», вартістю 119 гривень 20 копійок;

- гелевий дезодорант «Old Spice Whitewater», вартістю 47 гривень 59 копійок,

заподіявши майнової шкоди ТОВ «Сільпо- Фуд», відповідно до довідки без урахування ПДВ на суму 296 гривень 54 копійки. У подальшому переклав вказане майно з продуктової корзини до поліетиленового пакету, з яким вийшов з приміщення магазина на вулицю, однак не довів свій умисел до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки заволодівши зазначеним майном та пройшовши повз касової зони, після виходу з магазину, був помічений і зупинений працівником охорони вказаного магазину.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями, вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого чайна (крадіжку), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст.185 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.15 - ч. 1 ст. 185 КК України, визнав повністю. Користуючись правом, відповідно до ст. 63 Конституції України, відмовився давати пояснення у суді. Відповідаючи на питання суду зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує. У скоєному щиро розкаявся, вибачався за вчинене. Просив суд призначити покарання у вигляді штрафу.

Судом встановлено, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи і правильно розуміють зміст цих обставин, окрім того, відсутні будь-які сумніви у добровільності їхньої позиції. Заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився відповідями обвинуваченого ОСОБА_1 на питання суду і дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу останнього, визначивши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

За таких обставин суд, вислухавши відповіді обвинуваченого ОСОБА_1 на питання суду та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у закінченому замаху на таємне викрадення чужого чайна (крадіжку), повністю доведена та кваліфікує дії останнього за ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 185 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд на підставі ст. 65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості;

- особу винного, який непрацює, має постійне місце проживання, у побуті характеризується задовільно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий;

- обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

У якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно до ст. 66 КК України, суд приймає визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання, з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, ступень тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, обставини вчиненого злочину, усвідомлення характеру своєї протиправної поведінки і її наслідків, а також дані про особу обвинуваченого, який не судимий, має постійне місце проживання, має задовільну побутову характеристику, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді штрафу, в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 185 КК України. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 , адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 , суд не вбачає.

Цивільний позов у встановленому законом порядку представником потерпілого не пред`явлено, що не позбавляє права останнього, відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України, звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Питання щодо речових доказів вирішується судом, відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 369 - 371, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 – ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_1 , до набрання вироком законної сили, не обирати.

Речові докази, відповідно до постанов слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 13.05.2020 та 16.05.2020:

– 10 курячих яєць; жовту ріпчасту цибулю вагою 0,628 г; помідори «Томат гілка» вагою 1 кг 302 г; лікарську ковбасу «Самобранка»; лосьйон після гоління «Old Spice Whitewater»; гелевий дезодорант «Old Spice Whitewater», які передані згідно розписки на зберігання ОСОБА_2 - повернути власнику ТОВ «Сільпо- Фуд»;

– DVD диск, який долучений до матеріалів кримінального провадження – залишити у матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч.2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя О.В. Шевченко