Ухвала суду № 89866020, 16.06.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

415/618/20

1-кп/415/690/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2020 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого - судді Луньової Д.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Гавриленко В.В.,

прокурора - Швиденка О.С.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 309 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Лисичанського міського суду Луганської області перебувають матеріали кримінального провадження, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 309 КК України.

Прокурором в підготовчому судовому засіданні заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 309 КК України, на 60 днів. Клопотання мотивоване тим, що наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, якими обґрунтовується наявність підстав для продовження дії запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 , а саме: можливість переховуватися від органу досудового розслідування та суду; можливість незаконно впливати на потерпілих та свідків; можливість вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, про існування зазначених ризиків свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим в інкримінованих кримінальних правопорушень, який офіційно не працює та не має постійного джерела доходів, дає обґрунтовані підстави сумніватися, що обвинувачений, перебуваючи на волі, знову не вчинить нового злочину; відсутність дружини та дітей, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків. Враховуючи зазначені обставини, на думку прокурора, застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не може бути достатнім для запобігання зазначеного ризику.

Обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора .

Суд, вислухавши доводи сторін кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний відносно обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Стаття 29 Конституції України закріплює, що ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Окрім того, у рішенні ЄСПЛ «Stanev v. Bulgaria», п. 143 зазначено, що затримання особи є настільки серйозним заходом, що воно може бути виправдане лише тоді, коли були розглянуті інші, менш суворі заходи і коли вони були визнані недостатніми для захисту індивідуального або суспільного інтересу, який міг би вимагати затримання особи.

Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров`я, розмір майнової шкоди, майновий стан, наявність родини та утриманців, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Заслухавши думку учасників судового провадження, враховуючи тяжкість злочинів, інкримінованих органом досудового розслідування обвинуваченому, один з яких є тяжким злочином; особу обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований, керуючись практикою ЄСПЛ, враховуючи, що лише тяжкість покарання не може бути положено в основу прийняття рішення про обрання або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, однак, беручи до уваги, що судовий розгляд кримінального провадження ще не розпочато, суд вважає на даний час недостатнім застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 інших більш м`яких запобіжних заходів, а тому вважає доцільним продовжити строки тримання під вартою ОСОБА_1 на 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314-315, 176-178, 369-372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Лисичанської місцевої прокуратури Швиденка О.С. про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 309 КК України на 60 днів - до 15 серпня 2020 року включно.

Копію ухвали надіслати до Старобільського слідчого ізолятору, для відома та негайно вручити обвинуваченому і прокурору.

Ухвалу може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Лисичанський міський суд Луганської області.

Суддя: Д.Ю. Луньова