Ухвала суду № 89864780, 17.06.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/1901/20

Справа № 522/7360/17

У Х В А Л А

17 червня 2020 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

при секретарі судового засідання – Вадуцкої В.І.,

розглянувши у судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Кисельової Надії Володимирівни, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Стандарт», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання незаконним дій, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка 19.04.2017 року звернулася до суду з позовом до Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Кисельової Надії Володимирівни, треті особи: ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ «КБ «Стандарт», ОСОБА_2 В ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання незаконним дій, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності.

Ухвалою суду (с.Науменко А.В.) від 27.02.2018р. провадження по справі було закрито (т.1, а.с.204-205).

Постановою апеляційного суду Одеської області від 18.12.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 27.02.2018 року – скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (т.2, а.с.86-90).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями розподілена на суддю Домусчі Л.В. та ухвалою суду від 23.01.2019 року справу прийнято до провадження судді та призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 18.02.2019 року.

У зв`язку з неявкою сторін 18.02.2019р. та 15.04.2019 р. розгляд справи відкладався.

Ухвалою суду від 03.06.2019 року відмовлено у клопотанні з боку відповідача про зупинення провадження у справі та задоволено клопотання про витребування доказів від ОСОБА_6 ..

Ухвалою суду від 03.06.2019 року підготовче провадження у справі було закрито та справу призначено до розгляду по суті на 11.09.2019 року.

11.09.2019 року розгляд справи був відкладений на 13.11.2019 року у зв`язку з неявкою відповідача та представників ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ «Комерційний банк «Стандарт», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ..

У зв`язку з неявкою сторін 13.11.2019 року розгляд справи відкладено на 30.01.2020 року.

До суду 30 січня 2020 року надійшла заява позивача про відвід головуючої судді з підстав упередженості останньої.

Ухвалою суду від 30.01.2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді – відмовлено.

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси Свяченої Ю.Б. від 03.02.2020р. відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Домусчі Л.В..

Розгляд справи було призначено на 26.03.2020 року. У зв`язку з неявкою сторін, за наявності клопотання представника позивача, 26.03.2020р. розгляд справи було відкладено на 17.06.2020р..

Ухвалою суду від 17.06.2020 року заяву ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Домусчі Л.В. від 17.06.2020 року за її участю залишено без розгляду.

Розгляд справи було відкладено на 17.09.2020 року з метою належного сповіщення всіх сторін, задовольнивши також письмове клопотання представника банку про відкладення розгляду справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Із матеріалів справи вбачається, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 03 червня 2019 року були витребувані докази у ОСОБА_2 , а саме належним чином засвідчену копію договору про відступлення права вимоги за кредитним договором №014/0043/82/61804 від 01.08.2006 року, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Дрім Фінанс» та ОСОБА_2 від 29.04.2014 року. Зобов`язано ОСОБА_2 надати інформацію до Приморського районного суду м. Одеси до «11» вересня 2019 року.

Вказана ухвала суду неодноразово направлялась ОСОБА_2 , про що свідчать листи суду (т.1, а.с.225, 249, т.2. а.с.33) та були отримані ОСОБА_2 09.10.2019 року, 27.11.2019 року, 13.03.2020 року, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (т.1, а.с.226, т.2, а.с.1, 33, 54).

Проте, вимоги ухвали суду від 03.06.2019 року про витребування доказів до теперішнього часу ОСОБА_2 виконані не були та причин такого невиконання суду не повідомлені.

З огляду на викладене суд приходить до наступних висновків.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У відповідності до ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно положень ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суб`єктивні процесуальні права мають здійснюватися в найбільш економічний спосіб. Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню правильного рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.

Основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються на зовні законній юридичній підставі. Механізм зловживання процесуальними правами полягає в тому, що особа, яка бажає мати певний юридичний результат, вчиняє процесуальні дії (бездіяльність), зовні «схожі» на ті юридичні факти, з якими пов`язується настання необхідного результату.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом. (ч. 4 ст. 44 ЦПК України).

Згідно з ч. 6 ст. 84 ЦПК України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

При цьому суд звертає увагу, що у відповідності до ч.8-9 ст. 84 ЦПК України, у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

У відповідності до ст. 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Згідно з ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках, зокрема невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин.

Згідно з ч. 2 ст. 148 ЦПК України у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 214 ЦПК України, головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Відповідно до принципу 2 Рекомендацій № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо принципів цивільного судочинства, спрямованих на вдосконалення функціонування правосуддя, ухвалених Комітетом Міністрів Ради Європи на 367 засіданні заступників міністрів 28 лютого 1984 року, коли в ході судового провадження сторона поводиться недобросовісно і явно зловживає процедурою з очевидною метою затягти провадження, суд має бути наділений повноваженнями або невідкладно винести рішення по суті справи, або застосувати санкції, такі як накладення штрафу, відшкодування завданих збитків або позбавлення права на процесуальну дію; в особливих випадках суд має бути у змозі стягнути судові витрати з адвоката.

У ч. 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зацікавлена особа має лише демонструвати належне виконання всіх процесуальних заходів, які її стосуються, з метою запобігання затримок, і отримання доступу до заходів національного законодавства щодо скорочення проваджень (рішення у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07 липня 1989 року, заява № 11681/85, § 35).

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші).

На думку суду, дії ОСОБА_2 , а саме - ненадання витребовованих судом доказів, спрямовані на свідоме невиправдане затягування судового процесу всупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи, порушує права інших учасників судового процесу, суперечить вимогам статей 6, 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку та недопустимість зловживання процесуальними правами.

Зокрема, повне ігнорування стороною вимог ухвали суду від 03.06.2019 року свідчить про явну зневагу останнього як до суду, так і до іншої сторони по справі.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне застосувати заходи процесуального примусу та стягнути із ОСОБА_2 у дохід державного бюджету України штраф в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2 102 грн..

При цьому, на підставі ч. 6 ст. 148 ЦПК України суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.

Зокрема, у відповідності до ч. 9 ст. 84 ЦПК України притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребовувані судом докази.

Керуючись ст.ст. 12, 43, 44, 81, 143, 148, 223, 268, 353-354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Застосувати до ОСОБА_2 заходи процесуального примусу у вигляді штрафу у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 148 ЦПК України за невиконання ухвали суду про витребування доказів від 03 червня 2019 року.

Стягнути із ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) у дохід державного бюджету України штраф в розмірі 2 102 грн. (дві тисячі сто дві гривень 00 копійок).

Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом.

Зобов`язати ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 область, Крижопільський район, с АДРЕСА_2 Павлівка) надати інформацію щодо виконання або причин невиконання ухвали суду про витребування доказів від 03 червня 2019 року до Приморського районного суду м.Одеси до 17 вересня 2020 року.

Роз`яснити, що у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала в частині застосування заходів процесуального примусу може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду або через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання і таке оскарження не перешкоджає розгляду справи.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Текст ухвали суду складено 16.06.2020 року.

Суддя: Л.В. Домусчі