Рішення № 8986468, 17.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/40717.02.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Джей Ей Еф Україна"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Укобудпостач"

простягнення 308 818,87 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Аманжолов Д.Ю.

від відповідача:Саєнко В.В. Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Джей Ей Еф Україна" (надалі –ТОВ "Джей Ей Еф Україна" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укобудпостач" (надалі –ТОВ "Укобудпостач") про стягнення 308 818,87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач протягом 2007 –2008 року на підставі договору та видаткових накладних здійснив поставку товару, а відповідач належним чином грошове зобов’язання по оплаті поставленого товару не виконав, у зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 263 832,05 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення суми інфляції у розмірі 36 231,75 грн. та 3% річних у розмірі 8 755,07 грн. за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.12.2009 р. порушено провадження у справі №48/407 та призначено її до розгляду на 23.12.2009 р.

Судом в задоволенні клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, яке міститься в тексті позовної заяви, відмовлено, оскільки позивачем не надано доказів з якими приписи ст. 66 Господарського процесуального кодексу України пов'язують можливість вжиття заходів забезпечення позову.

У судових засіданнях 23.12.2009 р., 13.01.2010 р. та 20.01.2010 р. у зв’язку з клопотаннями представників сторін оголошувалися перерви до 13.01.2010 р., 20.01.2010 р. та 08.02.2010 р. відповідно.

08.02.2010 р. до канцелярії суду від відповідача надійшла заява про застосування позовної давності, в якій відповідач просить відмовити в задоволенні позову в частині стягнення інфляційних та 3% річних у зв’язку із спливом строку позовної давності.

У судове засідання 08.02.2010 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю.

Представник відповідача у судове засідання 08.02.2010 р. з'явився, позов в частині стягнення основного боргу визнав, проти стягнення 3% річних та інфляційних втрат заперечує, вказуючи на скрутне становище підприємств будівельної галузі у зв’язку із фінансовою кризою.

У судовому засіданні 08.02.2010 р. оголошено перерву до 17.02.2010 р. для оголошення повного тексту рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Протягом 2007 року ТОВ "Джей Ей Еф Україна" передало, а ТОВ "Укобудпостач" прийняло продукцію (будівельний матеріал) на підставі видаткових накладних РН-237, 250, 251, 262, 293 на загальну суму 32 876,12 грн.

ТОВ "Укобудпостач" вказану продукцію оплачено, що підтверджується платіжними дорученнями №255 від 15.11.2007 р., №2147 від 23.11.2007 р., №323 від 27.11.2007 р., №532 від 18.12.2007 р.

18.01.2008 р. між ТОВ "Джей Ей Еф Україна" (постачальник) та ТОВ "Укобудпостач" (покупець) укладено договір поставки №18/1-08 (надалі –"Договір").

Відповідно до п.1.1 Договору на умовах даного Договору постачальник зобов’язується передати у власність покупцеві продукцію, визначену у п.1.2 Договору, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити продукцію.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції, що підлягає поставці за цим Договором, її часткове співвідношення (ассортимент, сортамент, номенклатура), визначаються в рахунках-фактурах та видаткових накладних, що є невід'ємною частиною даного Договору.

Статтею 2 Договору визначені умови поставки товару –EXW, м. Київ, вул. Фрунзе, 82.

Згідно із п. 3.1 Договору ціна за одиницю продукцію за цим Договором, визначається у рахунках-фактурах, видаткових накладних, які є невід'ємною частиною Договору.

Пунктом 3.2 Договору визначено, що розрахунки здійснюються на умовах 25% попередньої оплати згідно виставлених рахунків-фактур, не пізніше 3 банківських днів, починаючи з дня отримання товару, та 75% оплати протягом 5 банківських днів, починаючи з дня відвантаження продукції.

Відповідно до п.7.2 Договору строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.7.1 цього Договору (підписання та скріплення печатками) та закінчується 19.01.2009 р.

У період дії Договору позивач передав, а відповідач прийняв продукцію (будівельні матеріали) на загальну суму 430 393,09 грн.

Факт погодження найменування, одиниці виміру та загальної кількості продукції, її часткового співвідношення (ассортимент, сортамент, номенклатура) згідно п.1.2 Договору підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками-фактурами, видатковими накладними та довіреностями на отримання продукції, виданими відповідачем.

Відповідач (згідно із наявного у матеріалах справи реєстру виписок по рахунку позивача) у період дії Договору сплатив на користь позивача 166 561,04 грн. Призначення вказаних платежів містить посилання на Договір.

09.03.2009 р. між сторонами складено акт звірки взаємних розрахунків відповідно до якого заборгованість відповідача становить 263 832,05 грн.

Спір у справі виник у зв’язку із невиконання відповідачем грошового зобов’язання по сплаті позивачу 263 832,05 грн. за отриману згідно Договору продукцію.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продукція, яка поставлена до укладання Договору, оплачена відповідачем, а тому не є предметом даного спору, а в період дії Договору позивачем поставлено продукції на суму 430393,09 грн.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями п.3.2 Договору передбачена оплата продукції частково шляхом сплати попередньої оплати, а решту –протягом 5 банківських днів з моменту відвантаження продукції.

З урахуванням приписів ст. 538, ч.1 ст. 693 Цивільного кодексу України та враховуючи факт поставки позивачем продукції, зобов’язання відповідача по її оплаті у повному обсязі мало бути виконане протягом 5 банківських днів з моменту відвантаження продукції.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов’язання по сплаті на користь позивача 263 832,05 грн. на підставі Договору, представником відповідача розмір заборгованості не заперечується.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ "Укобудпостач" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ"Джей Ей Еф Україна" про стягнення з ТОВ "Укобудпостач" заборгованості у розмірі 263 832,05 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення суми інфляції в розмірі 36 231,75 грн. та 3% річних у розмірі 8 755,07 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання у період з 24.10.2008 р. по 27.11.2009 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За перерахунком суду розмір інфляційних збитків (суми інфляції) за визначений позивачем період (з 24.10.2008 р. по 27.11.2009 р., з урахуванням індексу за листопад 2009 року) становить 40798,80 грн., а тому за відсутності підстав для виходу за межі позовних вимоги, позов в цій частині підлягає задоволенню в заявленому до стягнення розмірі –36231,75 грн.

За перерахунком суду розмір 3% річних за визначений позивачем період (з 24.10.2008 р. по 27.11.2009 р.) становить 8 673,93 грн., а тому позовні вимоги в цій частині задовольняються судом. 3% річних у розмірі 81,14 грн. заявлені безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Судом відхиляються заперечення відповідача про відмову в задоволенні позову в частині стягнення інфляційних та 3% річних, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідача у виконанні грошового зобов’язання за відсутності порушень позивачем своїх зобов’язань та відсутності інших підстав для незастосування ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Крім того, до вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних застосовується загальний строк позовної давності, який на момент звернення позивача до суду не закінчився, а тому підстави для застосування судом строку позовної давності відсутні.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ "Укобудпостач" на користь ТОВ "Джей Ей Еф Україна" заборгованості у розмірі 263 832,05 грн., суми інфляції у розмірі 36 231,75 грн. та 3% річних у розмірі 8 673,93 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Джей Ей Еф Україна" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укобудпостач" (02140, м.Київ, вул. Л. Руденка, 6-А; ідентифікаційний код 33993753) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Джей Ей Еф Україна" (79035, м. Львів, вул.Зелена, 147; ідентифікаційний код 34760531) заборгованість у розмірі 263 832 (двісті шістдесят три тисячі вісімсот тридцять дві) грн. 05 коп., суму інфляції у розмірі 36 231 (тридцять шість тисяч двісті тридцять одна) грн. 75 коп., 3% річних у розмірі 8 673 (вісім тисяч шістсот сімдесят три) грн. 93 коп., державне мито у розмірі 3 087 (три тисячі вісімдесят сім) грн. 38 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 94 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                               Р.В. Бойко