Ухвала суду № 89863474, 16.06.2020, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 521/9669/17

Провадження № 2/947/995/20

УХВАЛА

16.06.2020 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого – судді Калініченко Л.В.

при секретарі - Кирикової О.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження клопотання ОСОБА_1 про залучення доказів по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛАРИ» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок залиття квартири,

В С Т А Н О В И В:

01 грудня 2016 року позивач - ОСББ «Лари» звернулось до Малиновського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Леоновій О.С.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 04.01.2017 року відкрито провадження за вказаною справою.

27.03.2017 року ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лари» про захист прав споживачів житлово-комунальних послуг, відшкодування моральної та матеріальної шкоди, в якій ОСОБА_1 просить суд:

- стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лари» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 195247 гривень 79 копійок, яка складається з матеріальної шкоди завданої квартирі у наслідок залиття в сумі 59214 гривень 00 копійок та вартості будівельних матеріалів на ремонт даху в сумі 136033 гривень 79 копійок;

- стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лари» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди в сумі 30000 гривень 00 копійок;

- стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лари» на користь ОСОБА_1 судові витрати, у розмірі 31000 гривень 00 копійок, які складаються з оплати судової експертизи в сумі 4000 гривень 00 копійок та витрат на правову допомогу в сумі 27000 гривень 00 копійок.

23 червня 2017 року ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси роз`єднано позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «Лари» відшкодування моральної та матеріальної шкоди в наслідок залиття, а також позовні вимоги ОСББ «Лари» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 29 червня 2017 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лари» про відшкодування шкоди в наслідок залиття, передано для розгляду по суті за підсудністю до Київського районного суду міста Одеси.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу вказану цивільну справу було перерозподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 17 серпня 2017 року прийнято до свого провадження справу №521/9669/17 за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лари» про відшкодування матеріальної шкоди в наслідок залиття та моральної шкоди та призначено, дату, час і місце проведення попереднього судового засідання.

12.04.2018 року до Київського районного суду міста Одеси надійшло клопотання від представника відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лари» про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 26 квітня 2018 року клопотання представника відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лари» про призначення судової будівельно-технічної експертизи – задоволено. Призначено по цивільній справі №521/9669/17 - судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експерту Гончар Наталії Вікторівні, на час якої провадження по справі зупинено.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 24 жовтня 2018 року ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 26 квітня 2018 року залишено без змін.

08 квітня 2019 року до суду були повернуті матеріали цивільної справи №521/9669/17, разом з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 01.04.2019 року за №63.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 09.04.2019 року поновлено провадження по вказаній справі та призначено дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання.

16.09.2019 року позивачем ОСОБА_1 надано до суду заяву про зміну підстав позову, без зміни позовних вимог, яка була прийнята до розгляду ухвалою суду від 16.06.2020 року.

11.10.2019 року позивачем було надано до суду заяву про уточнення позовних вимог, без зміни позовних вимог та доповненням посилань на підставу позову, яка була прийнята судом до розгляду в судовому засіданні 16.06.2020 року.

27.02.2020 року представником позивача надано до суду клопотання про залучення доказів, в якому представник просить суд залучити до матеріалів справи довідку ОСОБА_2 та Азовського морів за №10.1-18/74 від 29.01.2020 року.

Одночасно в клопотання, представником заявлено вимогу про поновлення пропущеного строку для подання до суду відповідних доказів, з посиланням на те, що необхідність подання зазначеного доказу виникла після отримання висновку судової будівельно-технічної експертизи від 01.04.2019 року за №63.

В судовому засіданні представник позивача зазначене клопотання підтримала та просила суд поновити пропущений строк для подання відповідних доказів та задовольнити клопотання.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення вказаного клопотання та поновлення пропущеного строку, з посиланням на його необґрунтованість та безпідставність.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Статтею 83 ЦПК України встановлено порядок подання до суду доказів.

Відповідно до вказаної статті, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

У випадку прийняття судом відмови сторони від визнання обставин суд може встановити строк для подання доказів щодо таких обставин.

Якщо зі зміною предмета або підстав позову або поданням зустрічного позову змінилися обставини, що підлягають доказуванню, суд залежно від таких обставин встановлює строк подання додаткових доказів.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Суд зазначає, що позов ОСОБА_1 було прийнято до розгляду в рамках цієї справи - 27.03.2017 року, висновок судової будівельно-технічної експертизи від 01.04.2019 року за №63, за наслідком проведеної експертизи призначеної ухвалою суду від 24.10.2018 року, надійшов до суду 08.04.2019 року, заяву про зміну підстав позову було подано до суду 16.09.2019 року, уточнену позовну заяву – 11.10.2019 року.

До вказаних заяв, позивачем не було надано вказаний доказ, не повідомлено про його наявність, неможливість його отримання та необхідність витребування, а заявлено про його залучення через чотири місяця після подання останньої уточненої позовної заяви, а саме – 27.02.2020 року.

На підставі викладеного, суд беззаперечно доходить до висновку про пропуск позивачем строку для подання до суду відповідного доказу.

Щодо заяви представника позивача про поновлення пропущеного строку для подання доказів, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось, відповідно до ст. 83 ЦПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Статтею 120 ЦПК України встановлено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

У відповідності до ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Також статтею 222 ЦПК України також передбачено, що суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Статтею 127 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Судом враховується, що встановлення строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених ЦПК України, певних процесуальних дій.

Вирішуючи питання про поважність причин пропуску строку на подання до суду заявлених доказів, суд враховує принцип верховенства права та судову практику Європейського Суду з прав людини, який у своїх рішеннях зазначає, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справа "Ілхан проти Туреччини" (№ 22277/93 від 27.06.2000 року § 59).

ОСОБА_1 та її представником не обґрунтовано поважність пропуску строку подання таких доказів до суду.

Також суд вважає безпідставними посилання представника позивача, як обґрунтовану причину не можливості надання вказаного доказу, те, що необхідність у поданні такого доказу виникла після отримання висновку експерта, за наслідком проведеної судової будівельно-технічної експертизи, оскільки висновок від 01.04.2019 року за №63, за наслідком проведеної експертизи, призначеної ухвалою суду від 24.10.2018 року, надійшов до суду 08.04.2019 року, а з даним клопотанням представник позивача звернувся до суду через десять місяців – 27.02.2020 року.

Інших обґрунтованих посилань на поважність пропуску строку для подання доказів до суду, позивачем, ані її представником не надано.

Крім того, слід звернути увагу, що згідно ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання правами не допускається.

Разом з тим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).

З практики Європейського суду з прав людини випливає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (Рішення Суду у справі «Артіко проти Італії» (Artico c. Italie) від 13 травня 1980 року).

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням того, що позивачем та її представником подано клопотання про залучення доказів з пропуском встановленого процесуального строку на вчинення відповідних процесуальних дій, та необґрунтовано поважність пропуску такого строку, суд доходить до висновку про необґрунтованість заяви представника позивача про поновлення процесуального строку для подання відповідних доказів, у зв`язку з чим така заява підлягає залишенню без задоволення, а клопотання про залучення доказів - без розгляду.

Керуючись ст. 76, 81, 120-124, 126, 127, 261, 352-354, п.3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень, п.п.п.15.5 п.п.15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для подання доказів в рамках цивільної справи №521/9669/17 – відмовити.

Клопотання ОСОБА_1 про залучення доказів від 27.02.2020 року за вх. №8930 по цивільній справі №521/9669/17 – залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки щодо апеляційного оскарження рішення суду продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст ухвали суду складено 17.06.2020 року.

Головуючий Калініченко Л. В.