Вирок № 89863239, 17.06.2020, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 17.06.2020

Справа № 334/1908/20

Провадження № 1-кп/334/770/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2020 року м. Запоріжжя

Ленінський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді - Добрєва М.В.

при секретарі - Череп М.О.

за участю прокурора - Гресь Я.Б.

представника потерпілого - Посунька Є.О.

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Запоріжжі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020080050001200 від 01.04.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Запоріжжя, не одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, маючого середню освіту, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 1 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2020, о 17 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, знаходячись у торгівельній залі магазину № НОМЕР_1 ТОВ «Сільпо-Фуд», що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бородінська, буд.20-Б, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з полиці торгового стелажу з побутовою хімією таємно викрав одну упаковку з чотирма картриджами для гоління «Gillette Fusion Pro Glide Power», на якій знаходився штрих-код 7702018085576 вартістю 358 гривень 33 копійки без врахування ПДВ, що належить ТОВ «Сільпо Фуд» магазин №139, яку останній поклав під свій одяг, а саме під ремінь своїх штанів, та направився до касової зони зазначеного магазину.

Після чого, ОСОБА_1 , не розрахувавшись за вищезазначену продукцію, пройшов із викраденим майном через касову зону та направився до виходу з магазину, але не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що ні залежали від його волі, так як був зупинений працівником служби охорони біля виходу з приміщення вказаного магазину.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.15, ч. 1 ст. 185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

В ході досудового розслідування ОСОБА_1 та представник потерпілого ОСОБА_2 на підставі ст.ст. 468, 469, 471 КПК України 15 квітня 2020 року уклали угоду про примирення на тих умовах, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15, ст. 185 ч.1 КК України.

Сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_1 - за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень.

На момент підписання угоди про примирення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розуміли наслідки укладення такої угоди, викладені в ст.473 КПК України і підстави оскарження ОСОБА_1 вироку в апеляційному порядку (ст.394 ч.3 п.2 КПК України) та касаційному порядку (ст.424 ч.3 п.2 КПК України), про що їм було роз`яснено.

ОСОБА_1 відмовився від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.5 п.1 КПК України, а представник потерпілого ОСОБА_2 погодився з тим, що буде позбавлений права вимагати в подальшому притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за дане кримінальне правопорушення (окрім випадку невиконання ними у подальшому умов угоди) і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

ОСОБА_1 розуміє, що в разі невиконання ним угоди про примирення (ст.476 КПК України) представник потерпілого ОСОБА_2 має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та вимагати судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку. Також ОСОБА_1 розуміє, що умисне невиконання цієї угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.

У підготовчому судовому засіданні ОСОБА_1 визнав свою вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч.2 ст.15 ст. 185 ч.1 КК України, у вчиненому щиро розкаюється. Також пояснив суду, що він розуміє права, надані йому законом, угоду він укладав добровільно і наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди для нього зрозумілі. Просив затвердити зазначену угоду.

Потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що претензій будь-якого характеру до ОСОБА_1 не має, зазначену угоду укладав добровільно, наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди для нього зрозумілі. Просить затвердити зазначену угоду.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги КК України та КПК України, просив угоду про примирення затвердити і призначити ОСОБА_1 узгоджену в угоді міру покарання.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.468, ст.469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може бути укладена угода між потерпілим та обвинуваченим.

Судом встановлено, що дана угода про примирення за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470, 471 КПК України, відповідає Закону України про кримінальну відповідальність, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання, яка передбачена санкцією цієї статті. Зокрема, вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення відповідно до ст.12 КК України відноситься до правопорушення середньої тяжкості.

Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч.6 ст.474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості потерпілого.

Крім того, обвинуваченому роз`яснено та ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а саме права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п`ятою-сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди. Наслідки невиконання угоди передбачені ст.476 КПК України потерпілому зрозумілі. Після таких роз`яснень обвинувачений не заперечував проти затвердження угоди.

Потерпілому в судовому засіданні роз`яснено та ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження її права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без її згоди на призначення покарання; не роз`яснення їй наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є позбавлення права вимагати в подальшому притягнення осіб до кримінальної відповідальності за відповідні кримінальні правопорушення. Наслідки невиконання угоди передбачені ст.476 КПК України потерпілій зрозумілі. Після таких роз`яснень потерпілий не заперечував проти затвердження угоди.

Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також в даній угоді відсутні підстави для відмови в його затвердженні, що передбачені ч.7 ст.474 КПК України, сторони та інші учасники процесу не заперечують проти затвердження даної угоди.

Міра покарання, яка узгоджена сторонами є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого, відповідає вимогам і загальним засадам призначення покарання.

При призначені покарання враховано обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого є щире каяття.

Обставини, які б обтяжували покарання обвинуваченого в ході судового слідства не встановлено.

Кваліфікація вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення за ст..15 ч.2, ст. 185 ч.1 КК України, є вірною і не підлягає іншій кваліфікації.

Умови угоди про примирення відповідають інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Укладення угоди було добровільним і ОСОБА_1 має можливість виконати взяті на себе за цією угодою зобов`язання.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує умови угоди про примирення, укладеної 15.04.2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і узгоджену сторонами міру покарання: ОСОБА_1 - за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень, вважає, що таке покарання належить йому призначити з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особи обвинуваченого.

Таким чином, за наслідками розгляду угоди в підготовчому судовому засіданні, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про примирення між сторонами кримінального провадження представником потерпілого ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 та призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15, ст.185 ч.1 КК України і ухвалення обвинувального вироку.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 367-371, 373-374, 474, 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень.

Затвердити угоду про примирення, укладену 15 квітня 2020 року між ОСОБА_1 та представником потерпілого ОСОБА_2 .

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання угоди про примирення відповідно до ст.476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.

На вирок може бути подано апеляцію до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України, зокрема: обвинуваченим з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п`ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; потерпілим з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без її згоди на призначення покарання; не роз`яснення їй наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою та сьомою статті 474 цього Кодексу; прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити учасникам кримінального провадження.

Суддя: Добрєв М. В.