Ухвала суду № 89862453, 17.06.2020, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/2719/18

Провадження № 1-кп/307/199/20

У Х В А Л А

17 червня 2020 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого

судді Гримут В.І.

при секретарі Ком`яті Н.А.

з участю прокурора Петечук А.А.

захисника Ціпле І.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тячів, кримінальне провадження № 120180170160001071, про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, із повною загальною середньою освітою, сезонного робітника, неодруженого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 191 ч. 3 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Тячівського районного суду знаходиться вищевказане кримінальне провадження.

Під час судового засідання прокурор просить обрати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Посилається на те, що обвинувачений постійно не з`являється у судові засідання, що свідчить про те, що він переховується від суду та перешкоджає розгляду даного кримінального провадження.

Захисник Ціпле І.Ю. не згідний із клопотанням прокурора. Просить обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку захисника, просив не брати його під варту.

Заслухавши думку учасників судового провадження суд приходить до висновку, що заявлене прокурором клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частинами 1, 2, 4, ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно ст. 183 ч. 2 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, окрім як у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду.

Згідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

З матеріалів справи убачається, що обвинувачений ОСОБА_1 неодноразово не з`являвся у судове засідання по даному кримінальному провадженню. Документів, які б підтверджували поважність причин його неявки в судове засідання не надав, і не зміг чітко та зрозуміло пояснити чому ухилявся від явки в суд. Суд три рази ( 02.11.18 р., 11.07.19. та 26.12.19 р.) постановляв ухвали про застосування до нього приводу, 27.12.18 року ОСОБА_1 оголошувався у розшук. 03.06.2020 ОСОБА_1 у черговий раз не з`явився в судове засідання на визначений час.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 систематично ігнорує судові виклики, не з`являється до суду без поважних причин, суд приходить до висновку, що є всі підстави вважати, що він ухиляється від суду чим перешкоджає розгляду кримінального провадження, що свідчить про необхідність обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити його належної процесуальної поведінки.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та беручи до уваги практику ЄСПЛ, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Відповідно до ст. 182 ч. 4 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень в яких обвинувачується ОСОБА_1 наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 50 прожиткових мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави у зазначеному розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 21, 177, 182, 183, 194, 318, 334, 369 КПК України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Тячівської місцевої прокуратури - задовольнити.

Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24-ї години 15.08.2020 року.

Одночасно визначити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ним обов`язків визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 50 (п`ятдесят) прожиткових мінімуму для працездатних осіб (сто п`ять тисяч сто гривень), яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: ДКСУ, м. Київ, ЄДРПОУ 26213408, МФО 820172, рахунок отримувача 37313002018501.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Тячівського районного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Закарпатської УВП відділу ДДВП України в Закарпатській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Закарпатської УВП відділу ДДВП України в Закарпатській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Тячівської місцевої прокуратури Рожков В.О. та головуючого по справі суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала підлягає виконанню негайно та може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий Гримут В.І.