
провадження № 6/243/24/2020
справа № 252/2794/13-ц
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2020 року
Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого – судді Ільяшевич О. В.,
за участю
секретаря судового засідання Гакала Д. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Слов`янського міськрайонного суду Донецької області (вул.Добровольського, 2, м. Слов`янськ, Донецької області) заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «Родовід Банк», ОСОБА_1 , Микитівський відділ державної виконавчої служби у місті Горлівці Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Харків), про заміну сторони виконавчого провадження, -
ВСТАНОВИВ:
12 грудня 2019 року до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшла заява ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження. В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 07 червня 2013 року у цивільній справі 252/2794/13-ц (провадження 2/252/837/13), позовні вимоги ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором були задоволені, та з відповідача на користь позивача було присуджено до стягнення заборгованість за кредитним договором №Д266/АК-004.07.2 від 01 серпня 2007 року, у сумі 164342 грн. 45 коп., та понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1643 грн. 43 коп.. 29 травня 2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та ПАТ «Родовід банк»» був укладений договір про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого, право грошової вимоги за кредитним договором №Д266/АК-00 до ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія». За наведених обставин, керуючись положеннями ст. 512 ЦК України, заявник просив суд постановити рішення яким замінити сторону виконавчого провадження з виконання рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 07 червня 2013 року, за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - ПАТ «Родовід Банк» його правонаступником - ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».
Згідно із ч. 2 ст. 442 ЦПК України, суд розглядає заяву про заміну сторони виконавчого провадження з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.
Представник заявника ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву з проханням розгляд справи проводити у його відсутності.
Представник заінтересованої особи ПАТ «Родовід банк» будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представник заінтересованої особи Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 7 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається: 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Під час розгляду справи, судом приймалися усі передбачені діючим законодавством заходи щодо належного повідомлення особи яка брала участь у справі як відповідач, ОСОБА_1 , про місце, день та час розгляду справи. Згідно із Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження» та Указу Президента від 14 листопада 2014 року № 875/2014 про введення в дію рішення РНБО «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях», пересилання пошти не здійснюється, зокрема, до м. Горлівка Донецької області, що є останньою відомою адресою зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 , що стверджується наданим на запит суду повідомленням Міністерства соціальної політики України, у зв`язку із чим суд позбавлений можливості здійснити виклик ОСОБА_1 шляхом надіслання поштою судової повістки (ч. 7 ст. 128 ЦПК України). У зв`язку із чим, відповідно до вимог ч. 11 ст. 128 ЦПК України, його виклик у судове засідання був здійснений шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Втім, будучи повідомленим у встановленому законом порядку (належним чином) про місце, дату та час судового розгляду справи, ОСОБА_1 не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з`явився у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутності від нього до суду не надходило.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
З огляду на викладене, враховуючи, що заінтересовані особи, будучи повідомленими належним чином про дату, час і місце розгляду справи не з`явились без повідомлення причин неявки, суд приходить до переконання, що у суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, та про можливість розглянути справу у відсутності зазначених осіб, відповідно до положень частини 3 статті 442 ЦПК України.
В ході розгляду справи судом було розв`язано заяви та клопотання сторін та прийнято процесуальні рішення.
Ухвалою суду від 13 грудня 2019 року заяву ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження - прийнято до провадження.
Ухвалою суду від 13 грудня 2019 року зупинено провадження у справі, ініційовано питання про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 252/2794/13-ц, за позовом ПАТ «Родовід Банк» в особі відділення «Донецький регіональний департамент АТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою суду від 24 квітня 2020 року провадження у цивільній справі за заявою ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження – поновлено.
Матеріалами справи встановлено, що рішенням Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 07 червня 2013 року по справі № 252/2794/13-ц (провадження 2/252/837/13) були задоволені позовні вимоги ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором були задоволені повністю, та з відповідача на користь позивача було присуджено до стягнення заборгованість за кредитним договором №Д266/АК-004.07.2 від 01 серпня 2007 року, в сумі 164342,45 грн., а також судовий збір у сумі 1643,43 грн.
29 травня 2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та ПАТ «Родовід банк»» був укладений договір про відступлення прав вимоги. Відповідно до п.1 цього договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває право вимоги Банку до позичальників, поручителів, зазначених в додатку № 1 до цього договору та заставодавців, зазначених у додатку № 1.1 до цього договору. Новий кредитор сплачує банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначеному цим договором.
Відповідно до п.2, за цим договором Новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до п.4 цього Договору, набуває усі права кредитора за основними договорами.
Суд звертає увагу на те, що в наданому тексті договору після п.3 мається пусте поле, після чого відразу продовжується договір починаючи з п.5..
Відповідно до додатку до договору № 1, за номером 20 зазначений кредитний договір укладений із ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 11 лютого 2020 року було відновлено втрачене судове провадження в частині Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 07 червня 2013 року по цивільній справі № 252/2794/13-ц, за позовом ПАТ «Родовід Банк» в особі відділення «Донецький регіональний департамент АТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до частини 1 статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Частиною 2 вказаної вище статті передбачено, що майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Згідно зі статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
За правилом статті 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.
Отже, за змістом наведених положень закону заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов`язку виконати зобов`язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов`язання на рахунок первинного кредитора.
З огляду на викладене, заявник в обгрунтування своїх вимог повинен надати належні та допустимідоказів на підтвердження того, що відповідно до договору факторингу до Фактора перейшло право вимоги за кредитним договором.
Наведений правовий висновок, викладений у Постанові Верховного Суду від 01 лютого 2018 року по справі № 2-127/11, провадження № 61-1648св17.
Крім того, у пункті 1 частини першої статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», норми якого є спеціальними, вказано, що фінансовими установами є банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди й компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо передбачених законом, - інших послуг (операцій), пов`язаних із наданням фінансових послуг. У частинах першій, другій статті 7 Закону зазначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов`язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.
У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.
Отже, фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до Державного реєстру фінансових установ.
Щодо розмежування за предметом договору, то під час цесії може бути відступлене право як грошової, так і не грошової (роботи, товари, послуги) вимоги. Цивільний кодекс України передбачає лише перелік зобов`язань, у яких заміна кредитора не допускається (статті 515 ЦК України). Предметом договору факторингу може бути лише право грошової вимоги (як такої, строк платежу за якою настав, так і майбутньої (стаття 1078 ЦК України).
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
За змістом пункту 11 частини першої статті 4 Закону факторинг є фінансовою послугою.
Метою укладення договору відступлення права вимоги є безпосередньо передання такого права. Метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника.
При цесії право вимоги може бути передано як за плату, так і безоплатно. За договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату.
Вказане вище співпадає з висновками Верховного Суду, викладеними у Постанові від 11 вересня 2019 року по справі № 489/762/17, провадження № 61-3052св19.
За правилом частини другої статті 6 ЦК України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.
Скориставшись правом на врегулювання відносин у договорі, первинний кредитор та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на власний розсуд визначили момент виникнення у фактора права вимоги. Так, в пункті 2. укладеного між ними договору визначено, що набуття права вимог, які відступаються за укладеним договором, вважається таким, що перейшло від Клієнта (ПАТ «Родовід Банк») до Фактора (ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія») в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до п.4 цього Договору. Право вимагати від боржника виконання всіх зобов`язань в межах відступлених прав у фактора наступає після виконання ним зобов`язань, передбачених пунктом 4 договору.
Оскільки заявником не надано доказів на підтвердження виконання умов пункта 4 договору, зміст якого суду не наданий, але на який прямо вказує п.2 договору, за яким передбачено, що п.4 визначено розмір та порядок сплати кошти за договором, заявником не було належним чином доведено факт виникнення права вимоги, що відступається за укладеним договором. Сторони договору поставили три умови щодо настання моменту виникнення права вимоги за договором факторингу, що мають одночасно настати: укладення договору факторингу, та сплата суми фінансування на рахунок клієнта.
З огляду на те, що ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» не надано належних допустимих доказів переходу права грошової вимоги за кредитним договором №Д266/АК-004.07.2 від 01 серпня 2007 року, укладеним між ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_1 , його заява про заміну сторони виконавчого провадження задоволенню не підлягає.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 510, 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «Родовід Банк», ОСОБА_1 , Микитівський відділ державної виконавчої служби у місті Горлівці Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Харків), про заміну сторони виконавчого провадження – залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Відповідно до п. 3 розділу XII "Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя Слов`янського
міськрайонного суду
Донецької області О. В. Ільяшевич
Судове рішення № 89862192, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області було прийнято 12.06.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 252/2794/13-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: