Постанова № 89861913, 16.06.2020, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

м. Лиман Справа № 236/1868/20

Провадження № 3/236/718/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2020 року суддя Краснолиманського міського суду Донецької області Бєлоусов А. Є., за участю: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності– ОСОБА_1 , потерпілої особи - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з Лиманського відділення поліції Слов`янського ВП ГУ НП у Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП):

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого м. Горлівка Донецької області, який має середню технічну освіту, є пенсіонером, особою з інвалідністю ІІ групи, є одруженим, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (колишнє найменування – АДРЕСА_2 , раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з матеріалами про адміністративне правопорушення, які надійшли до суду з Лиманського відділення поліції Слов`янського ВП ГУ НП у Донецькій області, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення за таких обставин.

31.03.2020 року приблизно о 12 год. 00 хв. у с. Щурове м. Лиман Донецької області ОСОБА_1 , перебуваючи на земельній ділянці по АДРЕСА_3 , висловлювався нецензурною лайкою на адресу своєї сусідки ОСОБА_2 , чим образив її людську гідність, порушив громадський спокій. Діяння ОСОБА_1 службовими особами територіального органу поліції кваліфіковане за ст. 173 КУпАП.

Під час судового розгляду справи ОСОБА_1 своєї вини у скоєнні правопорушення не визнав, пояснив, що він разом з дружиною мешкає у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_3 , земельна ділянка за цією адресою є приватизованою і належить йому, в сусідньому домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає його сусідка ОСОБА_2 , між ними часто виникають конфлікти через спорудження огорожі на межі земельних ділянок. 31.03.2020 року приблизно о 12-й год. ОСОБА_1 помітив, що ОСОБА_2 з боку своєї земельної ділянки склала будівельні матеріали, дошки, через що огорожа похилилась у бік земельної ділянки ОСОБА_1 .. Він разом зі своєю дружиною ОСОБА_3 намагались полагодити огорожу, а ОСОБА_2 заперечувала проти цього, тому між ними сталася сварка. Під час сварки ОСОБА_1 був обурений неправомірними (на його думку) діями ОСОБА_2 , висловлювався грубо на її адресу, сварка відбувалась публічно, в присутності ОСОБА_3 , сусідів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; слова, вжиті ним відносно ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не вважає лайкою.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що між нею та ОСОБА_1 з 2013 року триває конфлікт через недотримання останнім меж земельної ділянки. На думку потерпілої, ОСОБА_1 незаконно заволодів земельною ділянкою, раніше належною ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , котрі виїхали на проживання до м. Вінниці, внаслідок цього ОСОБА_1 став її сусідом. Потерпіла дійсно склала біля межової огорожі земельної ділянки дошки та будівельні матеріали, внаслідок чого огорожа похилилась. 31.03.2020 року приблизно о 12-й год. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла сварка, під час сварки ОСОБА_1 застосовував до потерпілої словесні образи, вдарив її по руці, погрожував заподіяти шкоду її здоров`ю. Потерпіла телефоном викликала працівників поліції на місце події, поліцейські припинили конфлікт, склали протокол у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ..

Суддя, вислухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За змістом ст. 9 КУпАП єдиною підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у її діях (бездіяльності) складу адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Норми ст. 173 КУпАП передбачають адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

З огляду на зміст протоколу про адміністративне правопорушення від 25.04.2020 року, складеного відносно ОСОБА_1 , та відмову останнього від визнання своєї вини, службові особи органу поліції повинні довести факт нецензурної лайки особи в громадських місцях, образливого чіпляння до громадян та інших подібних дій особи, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Зокрема, до протоколу у справі про адміністративне правопорушення від 25.04.2020 року були додані та досліджені в судовому засіданні:

-рапорт працівника поліції від 09.04.2020 року з приводу звернення ОСОБА_2 , яка повідомила про наявність погроз фізичною розправою з боку її сусіда, зареєстрований в журналі єдиного обліку Лиманського відділення поліції за № 2813 (а.с.5);

-складений 09.04.2020 року протокол прийняття працівником поліції від ОСОБА_2 заяви про подію правопорушення; потерпіла просила вжити заходів до її сусіда ОСОБА_1 , котрий ІНФОРМАЦІЯ_2 року влаштував сварку, виловлювався лайкою на її адресу, погрожував фізичною розправою (а.с.6-7);

-письмові пояснення ОСОБА_2 , надані 09.04.2020 року працівнику поліції з приводу конфлікту з сусідом (а. с. 8).

Крім того, за клопотанням ОСОБА_1 були допитані в судовому засіданні як свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 ..

Так, ОСОБА_4 пояснив, що 31.03.2020 року обідньої пори дня між його сусідами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сталась сварка з приводу огорожі на межі їхніх земельних ділянок; сусіди голосно кричали, але свідок має вже поважних вік та фізичні вади органів слуху, тому не чув, хто саме кого ображав під час конфлікту.

Свідок ОСОБА_5 повідомила, що ОСОБА_2 постійно конфліктує з її сусідами ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з приводу меж земельних ділянок; свідок не була безпосереднім очевидцем події сварки, яка сталась 31.03.2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , подробиць конфліктної ситуації вона вказати не може, однак зі слів свого чоловіка ОСОБА_4 знає, що така сварка дійсно відбувалась.

Свідок ОСОБА_1 під час допиту розповіла, що вона є дружиною ОСОБА_1 , між її чоловіком та потерпілою існує давній конфлікт з 2013 року з приводу меж земельної ділянки; свідок вважає цей конфлікт надуманим самою ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_1 має документ про приватизацію земельної ділянки, жодних меж сусідніх ділянок він не порушує. Свідок повідомила, що 31.03.2020 року її чоловік помітив руйнування огорожі на межі земельної ділянки, вирішив полагодити огорожу, однак сусідка ОСОБА_2 йому перешкоджала в цьому, її чоловік не заходив під час сварки на земельну ділянку потерпілої, не намагався вдарити останню, не застосовував до неї фізичної сили; сварка відбувалась публічно, але слова, вжиті ОСОБА_1 відносно ОСОБА_2 , свідок не вважає лайкою.

Вирішуючи справу про адміністративне правопорушення по суті, суддя звертає увагу на таке.

Диспозиція ст. 173 КУпАП визначає дрібне хуліганство як нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Згідно з Науково-практичним коментарем до Кодексу України про адміністративні правопорушення (колектив авторів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ін.; Київ: Всеукраїнська асоціація видавців Правова єдність, 2008, стор. 404-405), об`єктивна сторона дрібного хуліганства включає, але не обмежується, такими діями, як вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, які слідкують за порядком; безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками, лихослів`я по телефону; співання непристойних пісень; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; справляння природних потреб у не відведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільна без потреби зупинка комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих, якщо це не призвело до тяжких наслідків; грубе порушення черг, яке супроводжується ображенням громадян та проявленням неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах тощо.

Згідно із п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 10 «Про судову практику у справах про хуліганство» під час вирішення питань щодо накладання застосовних за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення стягнень суддя повинен у кожному окремому випадку враховувати характер учиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність. Щодо осіб, які займаються суспільно корисною працею і позитивно характеризуються за місцем роботи, навчання та проживання, необхідно застосовувати, як правило, не арешт, а інші адміністративні стягнення, а також заходи громадського впливу.

ОСОБА_1 . в судовому засіданні визнав факт виникнення між ним та потерплою 31.03.2020 року конфлікту з привод огорожі на межі земельної ділянки; за його словами, під час сварки ОСОБА_1 був обурений неправомірними (на його думку) діями ОСОБА_2 , висловлювався грубо на її адресу, сварка відбувалась публічно, в присутності ОСОБА_3 , сусіда ОСОБА_4 .. Факт застосування лайливих слів відносно потерпілої також підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 . Хоча слова, вжиті ним відносно ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не вважає лайкою, однак суддя вбачає у таких висловлюваннях ознаки публічного приниження людської гідності потерпілої, порушення громадського спокою та спокою сусідів ОСОБА_9 .

На підставі досліджених доказів суддя дійшов висновку про те, що в діянні ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, докази його вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, котрі були повно та всебічно досліджені.

Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються:

1) щире розкаяння винного; 2) відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди; 3) вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; 4) вчинення правопорушення неповнолітнім; 5) вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.

Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом`якшуючими і обставини, не зазначені в законі (ст. 34 КУпАП).

Обставинами, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються:

1) продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її; 2) повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення; 3) втягнення неповнолітнього в правопорушення; 4) вчинення правопорушення групою осіб; 5) вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин; 6) вчинення правопорушення в стані сп`яніння (ст. 35 КУпАП).

В цьому контексті суд враховує покладені чинними законодавством України на власників земельних ділянок та землекористувачів обов`язки не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон (ст. ст. 91,96 Земельного кодексу України). ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила, що склала біля межової огорожі земельної ділянки дошки та будівельні матеріали, внаслідок чого огорожа похилилась у бік земельної ділянки її сусіда ОСОБА_1 , тим самим потерпіла не дотрималась правил добросусідства, не забезпечила збереження межових знаків між земельними ділянками.

Наявність між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактичного спору щодо меж земельних ділянок не є предметом розгляду у цій справі про адміністративне правопорушення; учасникам справи суддею роз`яснено їхнє право звернутись до суду з відповідним позовом (позовами) в порядку цивільного судочинства. Надана ОСОБА_1 негативна характеристика потерпілої ОСОБА_12 , підписаної мешканцями с. Щурове м. Лиман, сама по собі не є такою, що виправдовує можливість зі сторони будь-яких осіб публічно принижувати людську гідність потерпілої.

З огляду на те, що ОСОБА_1 раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, обставиною, яка пом`якшує відповідальність, суддя визнає вчинення правопорушення внаслідок неправомірних дій потерпілою, обставин, які б обтяжували відповідальність, в судовому засіданні не встановлено, тяжких наслідків правопорушення за собою не потягло, ОСОБА_1 є особою поважного віку, має встановлену інвалідність ІІ групи, суддя вважає за необхідне застосувати до правопорушника адміністративне стягнення в межах санкції ст.173 КУпАП у виді штрафу в розмірі 3 (трьох) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 (п`ятдесят одну) гривню 00 копійок.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ч.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується в доход держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Однак згідно із п.9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» особи з інвалідністю І та ІІ групи звільняються від сплати судового збору. ОСОБА_1 є особою з встановленою інвалідністю ІІ групи (а.с.13-14), тому суддя звільняє його від сплати судового збору.

Керуючись ст.173, ст. ст. 283,284,285 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та застосувати відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 (трьох) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 (п`ятдесят одну) гривню 00 копійок. (Отримувач коштів:УК м. Лиман/отг м. Лиман/21081100, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37894853, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA648999980313020106000005564, Код класифікації доходів бюджету: 21081100).

Встановити ОСОБА_1 строк для добровільної сплати визначеної суми штрафу – 15 днів з дня вручення йому цієї постанови.

У разі несплати штрафу правопорушником у встановлений строк стягнути в порядку примусового виконання цієї постанови з ОСОБА_1 в доход держави подвійний розмір штрафу, визначеного в постанові, тобто 102 (сто дві) гривні 00 копійок.

Постанова може бути оскаржена особою, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, та потерпілою особою до Донецького апеляційного суду через Краснолиманський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня її ухвалення.

Постанова набирає законної сили після спливу встановленого строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після перегляду справи апеляційним судом.

Суддя -