Ухвала суду № 89861884, 16.06.2020, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

КП № 236/146/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.06.2020м. Лиман

Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Саржевської І.В.,

за участю: секретаря - Олійник С.М.,

прокурора - Пшеничного А.В., Гавриш І.П.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Комлєва С.В.,

представника потерпілої

юридичної особи - ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017051720000120 від 14.04.2017, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Нехотєєвка Щебекінського району Білгородської області Російської Федерації, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, раніше не судимого, який є міським головою Лиманської міської ради Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 область, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 252, ст. 366-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

I. Історія провадження.

17.01.2018 до Краснолиманського міського суду Донецької області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 252, ст. 366-1 КК України, яке відповідно до протоколу про автоматичний розподіл справи між суддями розподілене судді Бікезіній О.В.

Ухвалою судді від 22.01.2018 кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 було призначено до підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 24.05.2018 вказане кримінальне провадження призначено до судового розгляду, рішення по кримінальному провадженню не прийнято.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Краснолиманського міського суду Донецької області від 07.11.2018, справа передана для розгляду судді Ткачову О.М. у звязку із закінченням пятирічного строку повноважень судді Бікезіної О.В.

Ухвалою судді від 09.11.2018 кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання.

22.07.2019 відповідно до Розпорядження щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ, які перебували в провадженні судді Ткачова О.М., № 41 від 03.07.2019 кримінальне провадження (ЄРДР № 42017051720000120 від 14.04.2017) за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 252, ст. 366-1 КК України, розподілене судді Саржевській І.В., згідно протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи.

Ухвалою судді 02.08.2019 вказане кримінальне провадження прийнято до провадження судді Краснолиманського міського суду Донецької області Саржевської І.В. та призначено до підготовчого судового засідання.

II. Позиції сторін судового провадження.

Під час підготовчого судового засідання захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Комлєв С.В. заявив клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 252, ст. 366-1 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності.

Заявлене клопотання підтримав також обвинувачений ОСОБА_1 , просив звільнити його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 252, ст. 366-1 КК України, та закрити кримінальне провадження у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності. Крім того пояснив, що обвинувальний акт отримав, зі змістом якого ознайомився, суть обвинувачення йому зрозуміла, винним себе у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень не визнає. Також зазначив, що йому зрозуміло, що закриття провадження у зв`язку із закінченням строків давності не є реабілітуючою підставою.

Прокурор не погодилася із позицією обвинуваченого та захисту щодо наявності підстав для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності та просила відмовити у задоволенні клопотання. Окремо пояснила, що обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 252, 366-1 КК України надійшов до суду до закінчення строків давності притягнення його до відповідальності, а тому вважає за необхідне призначити обвинувальний акт до розгляду по суті.

Представник потерпілої юридичної особи - ОСОБА_2 , просив зазначене клопотання вирішити на розсуд суду.

III. Мотиви та обґрунтування суду.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання та надані сторонами матеріали кримінального провадження, переконавшись у добровільності позиції обвинуваченого, суд вважає, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до обвинувального акта, з 17.11.2015 ОСОБА_1 займає посаду Краснолиманського міського голови Донецької області.

За результатами чергових виборів на посаду Краснолиманського міського голови Донецької області від 17.11.2015 згідно з постановою № 78 від 12.11.2015 Краснолиманської міської виборчої комісії Донецької області ОСОБА_1 обрано Краснолиманським міським головою.

Займаючи посаду міського голови, ознайомився із Попередженням про обмеження, спрямовані на запобігання корупційним та пов`язаним з корупцією правопорушенням, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів і одержанню неправомірної вигоди або подарунків та поводження з ними, щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, дотримання вимог фінансового контролю, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі - Закон № 1700-VII), яке ОСОБА_1 підписав власноруч 18.11.2015.

Рішенням Краснолиманської міської ради № 7/1-2 від 17.11.2015 «Про визнання повноважень Краснолиманського міського голови» ОСОБА_1 присвоєно 7 ранг посадової особи місцевого самоврядування в межах 3 категорії.

Згідно з приміткою до ст. 50 Закону № 1700-VII особи, посади яких частиною 1 статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» віднесені до першої - третьої категорії, є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Статтею 3 Закону № 1700-VII визначено коло суб`єктів, на яких поширюється дія цього Закону, зокрема, відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону № 1700-VII поширюється на міських голів.

Відповідно до ст. 45 Закону № 1700-VII особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Згідно з пунктом 2 рішення Національного агентства з питань запобігання корупції «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 10.06.2016 № 2 зі змінами, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 958/29088, декларації (повідомлення) подаються згідно із Законом № 1700-VII шляхом заповнення відповідних форм на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених за виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1700-VII членами сім`ї суб`єкта декларування вважаються особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 46 Закону № 1700-VII у декларації зазначаються відомості про об`єкти нерухомості, що належать суб`єкту декларування та членам його сім`ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають:

а) дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування;

б) у разі якщо нерухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі якщо нерухоме майно перебуває в оренді або на іншому праві користування, про власника такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до пункту 26 «Роз`яснення щодо застосування окремих положень Закону № 1700-VII стосовно заходів фінансового контролю» (далі Роз`яснення), затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції 11.08.2016 № 3 із змінами, суб`єкт декларування повинен задекларувати усі об`єкти нерухомості незалежно від їх вартості, що належать йому на праві власності, знаходяться у нього на праві оренди чи іншого права користування станом на останній день звітного періоду (31 грудня звітного року для щорічної декларації).

Відповідно до пункту 12 Роз`яснення Закон № 1700-VII передбачає обов`язок зазначати в декларації окремі об`єкти, які належать суб`єкту декларування або члену його сім`ї на праві користування. Такими правами користування можуть бути: оренда, сервітути, право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право забудови земельної ділянки (суперфіцій), утримання, застава, користування на підставі довіреності, у тому числі генеральної довіреності, інші права, передбачені законом. Визначення зазначених категорій наведено у Цивільному кодексі України.

Відповідно до підпункту «б» пункту 3 частини першої статті 46 Закону № 1700-VII у декларації зазначаються відомості щодо транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а також щодо їх марки та моделі, року випуску, ідентифікаційного номера (за наявності), які належать суб`єкту декларування на праві приватної власності або перебувають в його володінні чи користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право. Відомості про транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми зазначаються незалежно від їх вартості.

Відповідно до пункту 35 Роз`яснення для цілей декларування під транспортними засобами розуміється широкий спектр засобів, які не обмежуються автотранспортними засобами, а включає інші самохідні машини і механізми, а саме: легкові та вантажні автомобілі, автобуси, самохідні машини, сконструйовані на шасі автомобілів, мотоцикли усіх типів, марок і моделей, причепи, напівпричепи, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, сільськогосподарська техніка, водні та повітряні судна. На відміну від іншого цінного рухомого майна, відомості про транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми зазначаються незалежно від їх вартості.

Відповідно до пункту 37 Роз`яснення, якщо транспортний засіб перебуває на праві власності у суб`єкта декларування, то він зазначається як об`єкт такого суб`єкта декларування і не зазначається як об`єкт, що перебуває у члена сім`ї на праві користування та навпаки.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 46 Закону № 1700-VII у декларації відображаються отримані (нараховані) доходи, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи.

Такі відомості включають дані про вид доходу, джерело доходу та його розмір. Відомості щодо подарунка зазначаються лише у разі, якщо його вартість перевищує п`ять прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, а для подарунків у вигляді грошових коштів - якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, перевищує п`ять прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

Відповідно до пункту 47 Роз`яснення, якщо кредит, позика, поворотна безвідсоткова фінансова допомога (позичка) тощо були отримані суб`єктом декларування або членом його сім`ї упродовж звітного року, то вони повинні бути відображені в розділі «Доходи, у тому числі подарунки» як «Інші доходи» (із зазначенням, про який саме дохід йдеться).

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 46 Закону № 1700-VII у декларації відображаються видатки та всі правочини, вчинені у звітному періоді, та підставі яких у суб`єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, у тому числі спільної власності, на нерухоме або рухоме майно, нематеріальні та інші активи, а також виникають фінансові зобов`язання, які зазначені у пунктах 2-9 частини першої цієї статті.

Такі відомості зазначаються у разі, якщо розмір відповідного видатку перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року. До таких відомостей включаються дані про вид правочину, його предмет.

Відповідно до пункту 55 Роз`яснення зроблені у звітному періоді видатки не сумуються, у декларації зазначається інформація про кожний окремий видаток, якщо він перевищує зазначену межу.

Для зазначення відомостей у цьому розділі декларації не має значення, чи перебуває відповідний предмет правочину у власності чи на іншому праві у суб`єкта декларування станом на останній день звітного періоду. Зазначається інформація про правочини та видатки, здійснені упродовж звітного періоду, навіть якщо вони стосувалися того самого об`єкта.

ОСОБА_1 , будучі службовою особою, яка займає відповідальне становище, в невстановленому досудовим розслідуванням місці, шляхом виходу через мережу Інтернет на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції 29.03.2017 заповнив та подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік, яку розміщено 29.03.2017 в 07:48:23 (посилання https://public.nazk.gov.ua/declaration/dfb24e39-bd67-4d97-a72b-fd935aa2b0e8).

Згідно з поданою декларацією, ОСОБА_1 задекларував об`єкти нерухомості - квартиру загальною площею 62,8 м2, що належить його дружині - ОСОБА_3 та земельну ділянку загальною площею 700 м2, автомобіль марки Mitsubishi L-200 (2007 року випуску, вартістю 25 000 грн.), а також отриманий (нарахований) дохід за 2016 рік у розмірі 348 964 грн., із яких 131 699 грн. його заробітна платня, дохід від відчуження нерухомого майна у розмірі 204 543 грн., та гонорари та інші виплати за цивільно - правовими договорами у розмірі 12 722 грн.

Разом з тим, ОСОБА_1 , будучи міським головою, розуміючи сутність пред`явлених до нього вимог Законом України «Про запобігання корупції» щодо фінансового контролю, достовірно знаючи, що він зобов`язаний відображати повну та достовірну інформацію в усіх розділах декларації, повідомлений про кримінальну відповідальність за подання недостовірних відомостей, діючи умисно, вніс завідомо недостовірні відомості у щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік.

Так, ОСОБА_1 , будучи орендарем земельних ділянок на підставі трьох діючих договорів оренди землі (б/н від 29.03.2013, укладений між Криволуцькою сільською радою та ОСОБА_1 , б/н від 29.03.2013, укладений між Криволуцькою сільською радою та ОСОБА_1 , № 69/12 без дати, укладений між Краснолиманською міською радою та ОСОБА_1 ), відповідно до умов яких ОСОБА_1 передано в оренду на 49 років 11 земельних ділянок загальною площею 324,6771 га, будучи тимчасовим лісокористувачем лісової ділянки на підставі договору про право довгострокового користування лісами, укладений між ДП «Краснолиманське лісове господарство» та ОСОБА_1 від 31.05.2011 № 141, який розірвано 21.03.2017), відповідно до умов якого ОСОБА_1 було передано в тимчасове користування лісову ділянку строком на 49 років загальною площею 8 га, сукупна нормативно грошова оцінка яких станом на 31.12.2015 складає 2 808 952,20 грн., не зазначив вказані відомості в розділі 3 декларації «Об`єкти нерухомості».

Також, ОСОБА_1 , всупереч положенням ст. 25 Закону № 1700-VII, яка встановлює заборону щодо зайняття іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, зокрема, і міським головам відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 ст. 3 цього Закону, уклав 3 договори суборенди земельних ділянок, тобто передав 11 земельних ділянок у платне володіння і користування суборендарю, загальна сума плати за суборенду складає 98 960,81 грн. в рік, у тому числі по:

1. Договору суборенди земельних ділянок б/н від 10.12.2015, відповідно до умов якого фізична особа ОСОБА_1 - Суборендодавець, з однієї сторони, та фізична особа ОСОБА_4 - Суборендар уклали договір суборенди земельних ділянок. За цим договором Суборендодавець передає 9 (дев`ять) земельних ділянок загальною площею 222,1179 га у платне володіння і користування на строк до 29.03.2062, а суборендар сплачує плату за суборенду, розмір якої становить 75 903,44 грн.

2.Договору суборенди земельних ділянок б/н від 15.06.2016, відповідно

до умов якого фізична особа ОСОБА_1 - Суборендодавець, з однієї сторони, та фізична особа ОСОБА_4 - Суборендар уклали договір суборенди земельних ділянок. За цим договором Суборендодавець передає 1 (одну) земельну ділянку загальною площею 52,4271 га у платне володіння і користування на строк до 29.03.2062, а суборендар сплачує плату за суборенду, розмір якої становить 11786,67 грн.

3.Договору суборенди земельних ділянок б/н від 15.06.2016, відповідно до умов якого фізична особа ОСОБА_1 - Суборендодавець, з однієї сторони, та фізична особа ОСОБА_4 - Суборендар уклали договір суборенди земельних ділянок. За цим договором Суборендодавець передає 1 (одну) земельну ділянку загальною площею 50,1321 га у платне володіння і користування на строк до 29.03.2062, а суборендар сплачує плату за суборенду, розмір якої становить 11270,70 грн.

Крім того встановлено, що 20.09.2016 на особистий картковий рахунок ОСОБА_5 , який відкрито в Публічному акціонерному товаристві Комерційного банку «Приватбанк», надійшов грошовий переказ від депутата Бахмутської міської ради, який є генеральним директором ТОВ «Бахмут - Агро» (код за ЄДРПОУ 36834945) ОСОБА_6 у сумі 870000 грн.

Тобто, ОСОБА_1 , незважаючи на наявність виникнення у нього доходів від платної передачі 11 (одинадцяти) земельних ділянок загальною площею 324,6771 га у володіння і користування на строк до 29.03.2062 та надходження грошового переказу на особистий рахунок, не відобразив відомості щодо них в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки».

Відповідно до ст. ст. 269, 270 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об`єктами оподаткування - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно з п. 288.1 ст. 288 ПКУ підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до положень п. п. 288.2, 288.3 ст. 288 ПКУ платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду.

Так, ОСОБА_1 , якому достовірно відомо, що він є орендарем 11 земельних ділянок загальною площею 324,6771 га на підставі трьох діючих договорів оренди землі (б/н від 29.03.2013, укладений між Криволуцькою сільською радою та ОСОБА_1 , б/н від 29.03.2013, укладений між Криволуцькою сільською радою та ОСОБА_1 , № 69/12, укладений між Краснолиманською міською радою та ОСОБА_1 ) та з 2013 року у нього виник обов`язок щодо нарахування та сплати орендної плати за земельні ділянки та який тривав протягом всього звітного періоду, здійснив перерахування орендної плати відповідно до умов зазначених договорів оренди до місцевого бюджету Лиманської міської ради у сумі 202 015,06 грн. шляхом перерахування зазначеної суми наступними платежами: - 27.04.2016 року у сумі - 1754,53 грн.; - 13.05.2016 у сумі-101,57 грн.; - 13.05.2016 у сумі-2,76 грн.; - 13.05.2016 у сумі - 5,0 грн.; - 13.05.2016 у сумі-6,16 грн.; - 13.05.2016 у сумі - 96,40 грн.; - 03.08.2016 у сумі - 1374,12 грн.; - 03.08.2016 у сумі-350,37 грн.; - 30.08.2016 у сумі-91084,14 грн.; - 30.08.2016 у сумі - 107240,01 грн.

Разом з тим, ОСОБА_1 , незважаючи на наявність виникнення у нього фінансових зобов`язань щодо сплати орендної плати відповідно до умов вищезазначених договорів оренди, не відобразив відомості щодо них в розділі 14 "Видатки та правочини суб`єкта декларування».

Крім того, ОСОБА_1 , у розділі декларації 2.1. «Інформація про суб`єкта декларування» за 2016 рік зазначив зареєстроване місце проживання: НОМЕР_1 а та вказав, що місце фактичного проживання або поштова адреса, на яку Національне агентство з питань запобігання корупції може надіслати кореспонденцію суб`єкту декларування, збігається з місцем реєстрації.

Встановлено, що житловий будинок, який знаходиться за вказаною адресою, належить на праві приватної власності ОСОБА_7 , з якою ОСОБА_8 спільно проживає, пов`язаний спільним побутом, має взаємні права та обов`язки, у тому числі по вихованню спільних двох дітей ( ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які спільно мешкають з ОСОБА_1 та ОСОБА_7 за даною адресою), але не перебуває з ОСОБА_1 у шлюбі.

Тобто, ОСОБА_1 , незважаючи на те, що спільно проживає з ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 умисно не зазначив про них відомості у розділі 2.2 декларації «Інформація про членів суб`єкта декларування».

Також, ОСОБА_1 , достовірно знаючи, що у власності ОСОБА_7 , з якою спільно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тобто пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, у тому числі по вихованню спільних двох дітей ( ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ), але не перебуває з нею у шлюбі, перебуває чотири об`єкти нерухомості, загальна вартість яких на дату набуття права власності складає 590 176 грн., у тому числі:

1.Житловий будинок з господарсько - побутовими будівлями та спорудами і земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,1902 га, що розташовані у АДРЕСА_1 , що придбані ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 (ринкова вартість житлового будинку згідно зі звітом № НОМЕР_2 , виданим суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_11 26.02.2015, становила 300 000 грн. та ринкова вартість земельної ділянки згідно зі звітом № 394267 НОМЕР_3 , виданим суб`єктом оціночної діяльності товарною біржою «Євгенія Сервіс» м. Краматорська 19.02.2015 становила 22 400 грн. Тобто, загальна ринкова вартість житлового будинку та земельної ділянки складала 322 400 грн.).

2.Готельно - туристичний комплекс і земельну ділянку для будівництва і обслуговування готельно - туристичного комплексу, площею 0,1000 га, що розташовані в АДРЕСА_2 . Лиман АДРЕСА_1 області, вул. Переїздна, 52, які придбані ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 у ОСОБА_1 (ринкова вартість готельно - туристичного комплексу згідно зі звітом № НОМЕР_4 , виданим суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_11 18.02.2016, становила 60 500 грн. та ринкова вартість земельної ділянки згідно зі звітом № 930499 НОМЕР_5 , виданим суб`єктом оціночної діяльності державним підприємством «Центр державного земельного кадастру» Краснолиманського районного відділу 22.02.2016, становила 46 090 грн. Тобто, загальна ринкова вартість готельно-туристичного комплексу та земельної ділянки складала 106 590 грн).

3.Будівлю, придорожнє кафе «Колиба» і земельну ділянку для обслуговування нежитлової будівлі придорожнього кафе « ІНФОРМАЦІЯ_6 », площею 0,1214 га, що розташовані в АДРЕСА_2 . Лиман АДРЕСА_1 області, вул. Переїздна, 52а, які придбані ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 у Ци ОСОБА_12 (ринкова вартість будівлі придорожнього кафе «Колиба» згідно зі звітом № НОМЕР_6 , виданим суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_11 18.02.2016, становила 42 000 грн. та ринкова вартість земельної ділянки згідно зі звітом № 927665 НОМЕР_7 , виданим суб`єктом оціночної діяльності державним підприємством «Центр державного земельного кадастру» Краснолиманського районного відділу 22.02.2016, становила 55 953 грн. Тобто, загальна ринкова вартість будівлі, придорожнє кафе «Колиба» та земельної ділянки складала 97 953 грн).

4. Нежитлова будівля побутового призначення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 область, м. Лиман, провулок Лісний, будинок 255, яка придбана ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_7 у ОСОБА_13 (ринкова вартість нежитлової будівлі побутового призначення згідно зі звітом про оцінку нерухомого майна № 172-209/02, виданим Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» м. Слов`янська 11.08.2016, становила 63 233 грн.

не зазначив їх в розділі 3 декларації «Об`єкти нерухомості».

Встановлено, що ОСОБА_7 є власником автомобілю RENAULT LOGAN, номерний знак: НОМЕР_8 , зареєстрована 29.08.2012, свідоцтво № НОМЕР_9 , яким на праві користування має керувати ОСОБА_1 (довідка ТСЦ 1443 № 31/5-1443-805 від 04.05.2017, облікова картка № 61915956 від 21.04.2015, заява ОСОБА_7 № 61915956 від 21.04.2015). Відповідно до довідки - рахунку Серії ВІА № 893611 від 07.04.2015 (ФОП ОСОБА_14 ) ОСОБА_7 було придбано зазначений автомобіль за суму 101990 грн.

Разом з тим, ОСОБА_1 , незважаючи на те, що у особи, з якою він спільно проживає, пов`язаний з нею спільним побутом, маючи взаємні права та обов`язки, а саме ОСОБА_7 , яка є власником даного автомобіля, а також, незважаючи на те, що у нього самого є право користування вказаним транспортним засобом, умисно зазначені відомості не відображено в розділі 6 декларації «Цінне рухоме майно - транспортні засоби».

Також встановлено, що ОСОБА_7 на протязі 2016 року було отримано від Управління соціального захисту населення Лиманської міської ради допомогу у сумі 22 480,90 грн., у тому числі: допомогу на дітей одинокій матері 5 756,32 грн.; допомогу при народженні дитини 12 150,00 грн. та державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям 4 574,58 грн.

Разом з тим, ОСОБА_1 , незважаючи на те, що у особи, з якою він спільно проживає, пов`язаний з нею спільним побутом, маючи взаємні права та обов`язки, а саме ОСОБА_7 , яка отримала в 2016 році різні види державної допомоги, зазначені відомості не відображено в розділі 11 декларації «Доходи, у тому числі подарунки».

Таким чином, Лиманський міський голова Донецької області ОСОБА_1 , маючи на меті приховання реального майнового стану, складу сім`ї, отриманих доходів, наявних об`єктів нерухомості, транспортних засобів та реальних фінансових зобов`язань, що виникають при користуванні об`єктами нерухомості, діючи умисно, не вказавши у поданій щорічній декларації за 2016 рік відомості про всі наявні об`єкти нерухомості, що належать йому або особі, з якою він спільно проживає, пов`язаний з нею спільним побутом, маючи взаємні права та обов`язки, на праві приватної власності, оренді чи на іншому праві користування в розмірі 3 399 128,20 грн., відомості щодо наявного транспортного засобу вартістю 101 990 грн., отриманих ним та особою, з якою він спільно проживає, доходів протягом 2016 року в сумі 991 441,71 грн., наявних фінансових зобов`язань, які виникають при користуванні об`єктами нерухомості в розмірі 202 015,06 грн., відповідно, що відрізняється від достовірних відомостей на суму понад 250 мінімальних заробітних плат, вчинив дії щодо внесення недостовірних відомостей у декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».

Своїми умисними діями, ОСОБА_1 , вчинив подання

суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції", тобто кримінальне правопорушення, передбачене ст. 366-1 КК України.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи фізичною особою - підприємцем з травня 2011 року по квітень 2017 року, на підставі договору на право довгострокового тимчасового користування лісами від 31.05.2011 № 141 (далі - Договір № 141) користувався лісовою ділянкою загальною площею 8,0 га, яка розташована на території Краснолимаіїського лісництва (квартал 103, виділ 1,2,4-7), яку фактично отримав у тимчасове користування 31.05.2011 відповідно до Акту прийому - передачі лісової ділянки від 31.05.2011, що є територією, яка входить до природно - заповідного фонду України і входить до зони стаціонарної рекреації національного природного парку «Святі Гори», який створено на підставі Указу Президента України «Про створення національного природного парку «Святі Гори» від 13.02.1997 № 135/97.

Відповідно до пункту 2.4 Договору № 141 вказана лісова ділянка, на час укладання Договору № 141, не мала недоліків, що могли би перешкоджати її ефективному використанню та відповідно до пункту 4 Акту прийому - передачі лісової ділянки від 31.05.2011, лісогосподарських особливостей ділянка не мала.

Відповідно до Плану лісонасаджень Краснолиманського лісництва Державного підприємства «Краснолиманське лісове господарство» (лісовпорядкування 2004 року) лісова ділянка загальною площею 8,0 га, яка розташована на території Краснолиманського лісництва (квартал 103, виділ 1,2,4-7) складалась з наступних елементів лісу, а саме: виділ 1 - АДРЕСА_3 ( АДРЕСА_4 -ВЛЧ); виділ 2 - сосна звичайна (далі - СЗ); виділ 4 - береза повисла (далі - БП); виділ 5 - ВЛЧ; виділ 6 - СЗ; виділ 7 - НОМЕР_10 .

Після отримання права довгострокового тимчасового користування вказаною лісовою ділянкою, приблизно у квітні 2011 року, більш точну дату та час в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, у ОСОБА_1 виник намір на пошкодження лісової ділянки шляхом створення штучного водного об`єкту та будівництва капітальних споруд.

Для реалізації свого наміру, він залучив для виконання відповідних робіт керівника ТОВ «Донбассугольстрой» (код за ЄДРПОУ 36022689) ОСОБА_15 , якому ОСОБА_1 надав замовлення щодо створення штучного водного об`єкту.

ОСОБА_15 , не будучи обізнаним щодо наявності чи відсутності у ОСОБА_1 необхідних дозвільних документів для проведення відповідних робіт, надав ОСОБА_1 необхідну техніку та направив кваліфікованих робітників, які без укладання відповідного договору виконали роботи, які замовляв ОСОБА_1 .

Приблизно у квітні 2011 року, більш точну дату та час в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, ОСОБА_15 надав ОСОБА_1 : Драглайн ЕКГ 111, за допомогою якого фактично здійснювалося створення водного об`єкту та на якому працював ОСОБА_16 , фронтальний навантажувач, за допомогою якого ОСОБА_17 , здійснював навантаження вантажних автомобілів та самостійно вивозив ґрунт та пісок в сторону лісу та двох водіїв вантажних автомобілів - ОСОБА_18 , та невстановленої в ході слідства особи, які здійснювали вивіз ґрунтів та мас піску за межі лісової ділянки.

Вказані земельні роботи на лісовій ділянці, що розташована на території Краснолиманського лісництва (квартал 103, виділ 1,2,4-7) ОСОБА_1 проводив приблизно з квітня по грудень 2011 року, більш точну дату та час в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, внаслідок здійснення яких, було штучно створено водний об`єкт, водне дзеркало якого склало - 0,9751 га.

Крім того, на лісовій ділянці, що розташована на території Краснолиманського лісництва (квартал 103, виділ 1,2,4-7) ОСОБА_1 приблизно з квітня по грудень 2011 року, більш точну дату та час в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, здійснив будівництво чотирьох двоповерхових будівель та двох фундаментів, контур впливу забудови, площа земельної ділянки становить 0,2356 га.

Вказаними протиправними, незаконними діями ОСОБА_1 та внаслідок порушення законодавства про природно - заповідний фонд України на лісовій ділянці, що розташована на території Краснолиманського лісництва (квартал 103 виділ 1,2,4-7), що є територією, яка входить до природно - заповідного фонду України і входить до зони стаціонарної рекреації національного природного парку «Святі Гори», відбулось погіршення якості та естетично - рекреаційної цінності вказаної лісової ділянки, чим спричинено шкоду Державному підприємству «Лиманське лісове господарство» на загальну суму 339 064,13 грн., у тому числі:

- у зв`язку з використанням лісової ділянки не за цільовим призначенням, а саме створення штучного водного об`єкту, водне дзеркало якого складає 0,9751 га, загальна сума заподіяної шкоди складала 327 800,41 грн.;

- у зв`язку з використанням лісової ділянки не за цільовим призначенням, а саме внаслідок забудови 4 капітальних будівель та 2 фундаментів, площа яких складає: будова 1 - 0,005704 га; будова 2 - 0,006256 га; будова 3 - 0,005226 га; будова 4 - 0,0048 га; фундамент 1 - 0,00621 га; фундамент 2 - 0,00531 га загальна сума завданої шкоди склала 11 263,72 грн.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив умисне пошкодження об`єктів природно - заповідного фонду, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 252 КК України.

Частина 4 статті 286 КПК України зазначає, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Ця норма, як і положення ст. 49 КК України є імперативними нормами, які передбачають не право суду, а його обов`язок розглянути відповідне питання.

На виконання вимог ст. 285 КПК України у підготовчому судовому засіданні судом з`ясовано, що обвинувачений отримав обвинувальний акт та ознайомився з його змістом.

Судом роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_1 суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, а також, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України не є реабілітуючою підставою та право заперечувати про закриття кримінального провадження з цієї підстави. Обвинувачений надав свою беззаперечну згоду на закриття кримінального провадження з цієї підстави.

В силу п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п. 4-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно із ст. 44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності здійснюється виключно судом.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч. 2-4 ст. 49 КК України).

Санкція ст. 366-1 КК України передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до двох років. Таким чином, передбачене згаданою статтею діяння, у відповідності до ч. 2 ст. 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості.

Санкція ч. 1 ст. 252 КК України передбачає максимальне покарання у виді обмеженням волі на строк до трьох років. Таким чином, передбачене згаданою статтею діяння, у відповідності до ч. 2 ст. 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності є притягнення особи як обвинуваченого та згода обвинуваченого на таке звільнення.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 09.01.2018 прокурором Слов`янської місцевої прокуратури затверджено обвинувальний акт, яким ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 252, ст. 366-1 КК України (т. 1 а.с. 5-17).

Початковим моментом перебігу строку притягнення до кримінальної відповідальності у згаданому кримінальному провадженні є день вчинення особою інкримінованих йому злочинів, а саме день подачі ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної декларації за 2016 рік, тобто 29.03.2017 (ст. 366-1 КК України), та умисне пошкодження об`єктів природно-заповідного фонду з травня 2011 року по квітень 2017 року ( ч. 1 ст. 252 КК України).

Відомості про зупинення чи переривання строку притягнення до кримінальної відповідальності у цьому кримінальному провадженні відсутні. Відтак строк давності для притягнення до кримінальної відповідальності за злочином, передбаченим ст. 366-1 КК України, сплинув 29.03.2020; за злочином, передбаченим ч. 1 ст. 252 КК України - у квітні 2020 року.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, за змістом ст. 49 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності є обов`язковим і застосовується за таких умов: 1) вчинення особою злочину; 2) з дня вчинення злочину до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1 ст. 49 КК України строки давності; 3) особа не ухилялася від досудового слідства або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 КК України строків не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.

Відтак суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з`ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності.

Отже, суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності із закриттям кримінального провадження як під час підготовчого судового засідання, так і в ході судового розгляду в загальному порядку, керуючись положеннями ст. 49 КК України.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності не є реабілітуючою підставою (Постанова від 19.11.2019 року в справі № 345/2618/16-к).

Таким чином, за змістом статей 284 - 288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Відповідно до положень ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК України жодну особу не може бути примушено визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для її підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.

Виходячи з цих положень закону, визнання винуватості є правом, а не обов`язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже невизнання вказаними особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом (ст. 49 КК України) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує таке звільнення із визнанням ними своєї винуватості у вчиненні злочину.

Таким чином, невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках за умови роз`яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення (Постанова ВС ККС від 26.03.2020 справа № 730/67/16-к провадження № 51-6463 км19).

Враховуючи вищенаведене, перевіривши обґрунтованість підстав та отримавши згоду обвинуваченого ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що обвинувачений має бути звільнений від кримінальної відповідальності, а провадження закрите.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Вирішуючи питання щодо розподілу процесуальних витрат у кримінальному провадженні, суд зазначає наступне: витрати на залучення експерта стягуються з обвинуваченого лише у двох випадках: ухвалення щодо нього (обвинуваченого) обвинувального вироку; залучення експерта безпосередньо обвинуваченим (стороною захисту) ( Постанова від 25.06.2018 № 758/2420/17).

А тому, процесуальні витрати, зазначені в обвинувальному акті, пов`язані з проведенням судової економічної експертизи № 1744 від 13.10.2017 в розмірі 4456,80 гривень та судової будівельно-технічної експертизи № 1835 від 30.06.2017 в розмірі 2851,20 гривень, на підставі ст. 122, 124, 126 КПК України, підлягають компенсації за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються експертній установі з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. 49, 285, 314, 369, 372, 376 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника - адвоката Комлєва Сергія Валерійовича, обвинуваченого ОСОБА_1 , про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 252, ст. 366-1 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017051720000120 від 14.04.2017, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 252, ст. 366-1 КК України, закрити.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не застосовувався.

Процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судової економічної експертизи № 1744 від 13.10.2017 в розмірі 4456,80 гривень та судової будівельно-технічної експертизи № 1835 від 30.06.2017 в розмірі 2851,20 гривень, компенсувати за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються експертній установі з Державного бюджету України.

Речові докази, вказані в Реєстрі матеріалів досудового розслідування № 42017051720000120 від 14.04.2017, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Краснолиманський міський суд Донецької області протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: